Рішення № 38618721, 23.04.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 квітня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Ігнатюка Б.Ю. і Панька В.Ф.,

при секретарі: Саварина Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 21 січня 2014 р. за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

у липні 2013 р. публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - Банк) звернулося у суд із позовом до ОСОБА_2, у якому просило стягнути з останнього 30766.22 грн. кредитної заборгованості та 307.66 грн. судових витрат.

На обґрунтування Банк зазначав, що згідно з договором від 13.08.08 р. № MKXRRX07960054 (надалі - Договір) відповідач одержав кредит на суму 3762.36 грн. зі сплатою 12% річних за користування кредитом на суму залишку.

Узятих на себе зобов'язань позичальник не виконав. Станом на 08.04.13 р. заборгованість склала 30766.22 грн., із яких:

- 2665.33 грн. - заборгованість за кредитом;

- 115.81 грн. - заборгованість по відсотках;

- 352.13 грн. - заборгованість по комісії;

- 25691.70 грн. - пеня за прострочення строків виконання зобов'язань;

- 500 грн. - штраф (фіксована частина);

- 1441.25 грн. - штраф (процентна складова).

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 21.01.14 р. у позові відмовлено (а.с.113-115).

Апелянт просить скасувати це рішення та ухвалити нове про задоволення позову. Доводить про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Указує, що позов подано в межах строку позовної давності.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення - скасуванню із ухваленням нового по суті позовних вимог, із таких мотивів.

Суд першої інстанції виходив із пропуску строку позовної давності.

Колегія суддів не погоджується із цим висновком через його невідповідність обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.

Згідно з положеннями ст.ст. 256, 258 ч.2 п.1, 259 ч.1 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Як видно з матеріалів справи, 13.08.08 р. Банк надав ОСОБА_2 строковий кредит у сумі 3762.36 грн. на строк 10 місяців - із 13.08.08 р. по 13.06.09 р., зі сплатою 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, одноразової винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 603 грн. та щомісячної винагороди за надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт).

За правилами п.5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, які є складовою частиною Договору, сторони погодились збільшити строк позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди та неустойки (пені, штрафів) до 5 років (а.с.151-158).

Таким чином, сторони в письмовій формі домовились про збільшення строку позовної давності, що не заборонено ст. 259 ЦК України.

Оскільки строк виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, який є чинним до 13.06.14 р., не сплив, а позов подано до суду 09.07.13 р., то підстав для застосування строку позовної давності немає.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом з тим, із розрахунком заборгованості цілковито погодитись не можна.

Так, відповідно до п.5.4. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п.5.1, 5.2, 5.3 цих умов здійснюється протягом 3 (трьох) років із дня, коли відповідне зобов'язання повинне бути виконане Позичальником.

З огляду на цей пункт пеня складає 10893.46 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача належить стягнути загалом 15967.98 грн. кредитної заборгованості, а також судові витрати.

У контексті наведеного позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 257, 259 ч.1, 599 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212, 213, 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.3, п.4, ч.2, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, -

в и р і ш и л а :

1. Апеляційну публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

2. Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 21 січня 2014 р. скасувати.

3. Позов задовольнити частково.

3.1. Стягнути із ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» 15967.98 грн. кредитної заборгованості, з яких 2665.33 грн. - заборгованість за кредитом, 115.81 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 352.13 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 10893.46 грн. - пеня, і 1941.25 грн. - штрафи.

3.2. Стягнути із ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» 461.49 грн. судового збору.

4. У решті позову відмовити.

5. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів із дня набрання ним законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: