Ухвала суду № 38615772, 23.04.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №467/1965/13-ц 23.04.2014 23.04.2014 23.04.2014

Провадження №22-ц/784/707/14 Суддя першої інстанції: Кологрива Т.М.

Категорія 46 Суддя-доповідач апеляційної інстанції: Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої - Кутової Т.З.,

суддів: Буренкової К.О., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,

за участю: позивачки - ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3 його представника - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 14 січня 2014 року по справі

за позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_3

за участю третьої особи - Органу опіки та піклування Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області

про

визначення місця проживання дитини,

в с т а н о в и л а :

В грудні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини.

Позивачка зазначала, що від подружнього життя з відповідачем мають малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. З вересня 2013 року шлюбні відносини припинились, після чого відповідач без її згоди відібрав у неї дитину та не дає можливості з нею спілкуватися.

Посилаючись на викладене та на те, що вона має місце проживання та постійну роботу за яким характеризується позитивно, має сприятливі умови для виховання дитини та її забезпечення, позивачка просила суд визначити місця проживання дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із нею.

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 14 січня 2014 року позов задоволено. Визначено місце проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір'ю ОСОБА_2 Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі, відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, докази в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 р., яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішуються батьками спільно.

Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно ст. 6 СК України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.

Відповідно до ч.1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистостей потребує любові і розуміння. Вона повинна коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, з 30 жовтня 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який за рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 28 листопада 2013 року розірвано (а.с. 11,43).

Від подружнього життя сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

З серпня 2013 року по теперішній час малолітній ОСОБА_5 проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 22,28).

Мати дитини - ОСОБА_2 проживає на квартирі в АДРЕСА_1, яку винаймає у ОСОБА_6.

З акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї матері дитини за вказаною вище адресою від 21 11.2013 року вбачається, що умови для проживання та виховання дитини задовільні (а.с.10).

Позивачка працює соціальним робітником у Територіальному центрі соціального обслуговування Арбузинського району, посадовий оклад становить 1235 грн. на місяць. За місцем роботи характеризується позитивно (а.с.8-9, 72-73).

Відповідно довідки з Семенівського дошкільного навчального закладу «Перлинка» Арбузинського району Миколаївської області від 21 листопада 2013 року №51, місце ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 гарантоване (а.с.7).

ОСОБА_3 проживає у будинку за адресою: АДРЕСА_2 за якою характеризується позитивно (а.с.22).

Згідно акту обстеження умов проживання сім'ї батька малолітнього ОСОБА_5 від 5 грудня 2013 року, в будинку за вказаної вище адресою є всі належні умови для проживання дитини (а.с.28).

Відповідач займається вирощуванням домашньої худоби та його середньомісячний дохід складає 2500 грн. (а.с.74, 76).

ОСОБА_5 відвідує Садівський навчальний дошкільний заклад «Капітошка» з 08.07.2013 року, що підтверджується довідкою вказаного закладу №69 від 16 грудня 2013 року (а.с.27)

Таким чином, встановлене свідчить, що сторони мають рівні умови для проживання та забезпечення дитини.

Між тим, орган опіки та піклування Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області у висновку від 9 січня 2014 року №02/0/12-17/3-14 з урахуванням інтересів малолітньої дитини вважає за доцільне проживання ОСОБА_5 разом з матір'ю - ОСОБА_2 (а.с.41-42).

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для проживання малолітньої дитини разом з матір'ю та обґрунтовано задовольнив позов.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що у висновку органу опіки та піклування не зазначено на підставі чого позивачка винаймає житло не заслуговують на увагу, оскільки не є тими винятковими обставинами, які б давали підстави розлучати малолітню дитину з матір'ю. Крім того, відповідачем також не надано належних доказів на підтвердження права власності на будинок у якому він проживає.

Інші доводи не спростовують обґрунтованих висновків суду та не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 14 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: