Рішення № 38615583, 29.04.2014, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа № 667/58/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді - Скрипніка Л.А.,

за участю секретаря - Скакун Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Третя Херсонська державна нотаріальна контора, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»», про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

встановив:

Позивач звернулась до суду із позовом до відповідача, яким просить визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на рухоме майно, а саме: посуд - сервіз чайний на шість осіб вартістю 50,00 грн; посуд - бокали для вина, 12 шт., вартістю 100,00 грн.; меблі - диван розкладний (оранжевого кольору) вартістю 300,00 грн., в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_3.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_3. Після смерті матері відкрилась спадщина, що складається зі спірного рухомого майна, права власності на яке позивач просить визнати за нею у розглядуваному судом позові. На момент смерті спадкодавця позивач була зареєстрована та проживала разом із ОСОБА_3, за адресою АДРЕСА_1, та здійснювала за нею догляд, що підтверджується відповідною довідкою. Окрім того, за вищевказаною адресою був зареєстрований, але не проживав рідний брат позивача - ОСОБА_2. Зазначає про те, що у встановлений законом строк із заявою про відмову від прийняття спадщини за померлою вона не зверталась, проте наразі вважає себе такою, що прийняла спірне спадкове майно, оскільки ним користується. Вважає, що, з метою уникнення в подальшому можливих суперечок з приводу спірного майна, їй необхідно встановити факт прийняття спадщини після померлої, та визнати право власності на спірне рухоме майно. Вказує про те, що спірне рухоме майно, має для неї велику цінність як пам'ять, оскільки належало її родичам. Зазначає, що вона зверталась у встановленому законом порядку до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право власності на спірне рухоме майно в порядку спадкування за законом, через те, що жодних правовстановлюючих документів на таке майно у неї немає, однак, через вказані обставини у здійснені таких нотаріальних дій їй було відмовлено.

У судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, із викладених у позові підстав та на підставі поданих позивачем та досліджених судом доказів, та просила їх задовольнити.

Представник залученої судом до участі у справі третьої особи ПАТ КБ «Надра» за довіреністю Задніпряна К.В., щодо задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на відсутність до того законних підстав.

Інші особи, зокрема відповідач по справі, у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, зокрема відповідач через оголошення у ЗМІ, причини неявки суду не повідомили. Від представників третьої особи Третьої Херсонської державної нотаріальної контори суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність їхнього представника.

У зв'язку із неявкою у судове засідання відповідача, який двічі був повідомлений про час та місце розгляду справи, суд, за згодою представника відповідача, ухвалює по справі заочне рішення відповідно до положень ст. 224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Так судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_1, ОСОБА_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 58 років.

Відповідно до свідоцтва про народження від 20.07.1977 року серії НОМЕР_2 і свідоцтв про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 26.11.1988 року та про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 23.06.1988 року, після народження та за життя позивач декілька разів змінювала прізвище через укладення шлюбу, та в останнє отримала прізвище «ОСОБА_1». При цьому дівочим прізвищем у позивача було «ОСОБА_1», а її матір'ю зазначено ОСОБА_3.

Відповідно до довідки виконкому Комсомольської районної у м. Херсоні ради від 03.04.2013 року, виданої позивачу, за адресою АДРЕСА_1, була зареєстрована позивач разом із померлою ОСОБА_3, на день смерті останньої, та з якою позивач до дня її смерті мешкала разом. При цьому наявності інших осіб, які б мешкали разом зі спадкодавцем на час її смерті, та входили б до складу спадкоємців останньої, із вказаної довідки, наданої позивачем, не вбачається.

Згідно наданої позивачем відповіді завідуючого Третьої Херсонської державної нотаріальної контори від 17.04.2013 року, заява позивача про видачу свідоцтва про право на спадщину від 09.04.2013 року була розглянута, проте за наслідками розгляду вказаної заяви у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірне майно в порядку спадкування за законом позивачу було відмовлено, зокрема, через ненадання позивачем нотаріусу документів, підтверджуючих належність спірного спадкового майна спадкодавцю а також через ненадання нотаріусу акту оцінки такого майна, виданого уповноваженою на те особою.

Аналогічну вище приведеній відповідь позивачу, за заявою останньої, було надано завідуючим Третьої Херсонської державної нотаріальної контори також і 03.05.2013 року.

Згідно дослідженого судом оригіналу спадкової справи після померлої ОСОБА_3, наданої Третьою Херсонської державною нотаріальною конторою, взагалі вбачається, що до нотаріальної контори у 2011 році звертались лише представники залученого судом до участі у справі в якості третьої особи ПАТ КБ «Надра» із вимогою кредитора із вимогою повідомити про коло спадкоємців, що звернулись із заявами про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3, яка була боржником вказаної установи, на що заявникам від нотаріальної контори 17.07.2012 року було надано відповідь про те, що на час надання такої відповіді із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ніхто не звертався.

Допитані у судовому засіданні свідки позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7, висловили свої припущення з приводу належності спірного майна, фотокартки якого було досліджено у судовому засіданні в присутності вказаних свідків, померлій ОСОБА_3, зазначивши при цьому, що факти, які б свідчили про особливу цінність вказаного майна, а також про те, що будь-хто заперечує право позивача на вказане майно, їм не відомі.

Згідно наданого представником позивача звіту про вартість спірного майна, здійсненого оцінювачем ОСОБА_8, який було вчинено в поза процесуальному порядку, та допит якого у судовому засіданні в якості експерта (спеціаліста) позивач не забезпечив, спірне майно складається із сервізу чайного на 6 осіб (керамічний, білого кольору, з малюнком «Волошка синя) вартістю 81,00 гривня та дивану розкладного (1,4 м., колір оранжевий) вартістю 450,00 гривень.

Так, згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За приписами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1222 цього ж Кодексу, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За приписами ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. ст. 1258, 1261 цього ж Кодексу спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. При цьому, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

При цьому відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Статтею 1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Разом із тим, за приписами ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

За приписами ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. При цьому відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 181 ЦК України рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

За приписами ст. ст. 1, 10, 11 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що згідно дослідженої судом довідки з місця мешкання спадкодавця спірного нерухомого май на, на час смерті останньої з нею мешкала лише позивач по справі, беручи до уваги, зокрема зміст обставин, викладених у позовній заяві, з чого можна зробити висновок про відсутність будь-якого спору з приводу нерухомого майна, право власності на яке просить визнати позивач, а також беручи до уваги режим спірного нерухомого майна, суд приходить до переконання про відсутність законних підстав до задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 5, 11, 60, 79, 88, 212-215, 256, 364 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Третя Херсонська державна нотаріальна контора, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»», про визнання права власності в порядку спадкування за законом, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, тобто протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, тобто після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Л.А. Скрипнік