Постанова № 38614300, 12.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2014 року

справа № 804/1378/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства «Дизельний завод»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 16.07.2013р. у справі №804/1378/13-а

за позовом:

Публічного акціонерного товариства «Дизельний завод»

до:

про:

Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

25.01.2013р. Публічне акціонерне товариство «Дизельний завод» (далі – ПАТ «Дизельний завод») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення / а.с. 2-10/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2013р. за вищезазначеним адміністративним позовом було відкрито провадження в адміністративній справі №804/1378/13-а та справу було призначено до судового розгляду /а.с. 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що відповідачем у справі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності формування даних податкового обліку в частині відображення нарахованих процентів по позиках, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Парангон» (далі ТОВ «КУА «Парангон») за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р., за результатами якої податковим органом було складено акт №103/235/00190957 від 21.12.2012р., у якому за результатами проведеної перевірки податковим органом було зроблено висновки про порушення позивачем п.п. 14.1.95 п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р. на загальну суму 7826851,00 грн., та за результатами перевірки, на підставі акту перевірки №103/235/00190957 від 21.12.2012р., відповідачем 10.01.2013р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000030720, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток у загальному розмірі 9528692,00 грн., позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки та прийняте за результатами перевірки рішення необґрунтованим з огляду на те, що висновок відповідача про те, що кошти, сплачені не на користь кредитора не відповідають терміну «проценти» і не можуть бути враховані при визначенні об’єкту оподаткування, суперечить діючому податковому законодавству, ґрунтується лише на припущеннях і такий висновок не підкріплений належними доказами, тому позивач вважає, що прийняте відповідачем за результатами перевірки рішення є безпідставним, просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000030720 від 10.01.2013р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2013р. у справі №804/1378/13-а здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі – Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби /а.с. 155/.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2013р. у справі №804/1378/13-а в задоволенні адміністративного позову відмовлено (суддя Ляшко О.Б.) / а.с. 198-200/.

Позивач, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2013р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 205-209/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 16.07.2013р. та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем вимоги у повному обсязі.

Відповідач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу /а.с. 213-217/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення, та постановлено обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 16.07.2013р. у даній справі залишити без змін.

Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом у судовому засіданні 29.01.2014р. здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі – Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів /а.с. 217-218, 219, 220, 221, 238-240/.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 16.07.2013р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Відповідач про день, годину та місце розгляду справи апеляційним судом повідомлений належним чином /а.с. 242/, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання, або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника, суд у встановленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПАТ «Дизельний завод», ідентифікаційний код 00190957, зареєстровано як юридична особа 04.11.1995р. виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області, та позивач у справі, як платник податків, перебуває на податковому обліку у відповідача.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що посадовими особами відповідача у період з 03.12.2012р. по 14.12.2012р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Дизельний завод» з питання правомірності формування даних податкового обліку в частині відображення нарахованих процентів по позиках отриманих від ТОВ «КУА «Парангон» за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р., за результатами якої було складено акт №103/235/00190957 від 21.12.2012р. ( далі – акт перевірки) / а.с. 10-44/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки за результатами проведеної перевірки податковим органом було зроблено висновки про порушення позивачем п.п. 14.1.95 п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р. на загальну суму 7826851,00 грн.

У подальшому, за результатами проведеної перевірки, на підставі акту перевірки №103/235/00190957 від 21.12.2012р. відповідачем у справі 10.01.2013р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000030720, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток у загальному розмірі 9528692,00 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) – 7826851,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 1701841,00 грн. /а.с. 8/.

Як вбачається з акту перевірки висновки про заниження позивачем податку на прибуток податковим органом зроблено на підставі того, що ПАТ «Дизельний завод» отримував грошові кошти з рахунків Пайового недеверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Парангон» (далі ПНВІФЗТ «Парангон») за договором, укладеним з ТОВ «КУА «Парангон» в інтересах та за рахунок ПНВІФЗТ «Парангон», при цьому рахунки про сплату нарахованих процентів виставлялись ТОВ «КУА «Парангон», а нараховані проценти переводились на рахунок, відкритий ТОВ «КУА «Парангон» в інтересах ПНВІФЗТ «Парангон», а оскільки пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою, то він не може бути визнаний кредитором у розумінні п.п. 14.1.95 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно кошти, сплачені на користь інвестиційного фонду, не можуть бути визнані процентами, як вони визначені у п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, тобто, сплачені не на користь кредитора, не відповідають терміну «проценти» і не можуть бути враховані при визначенні об’єкту оподаткування.

Під час розгляду справи судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується відповідачем, що між позивачем та ТОВ «КУА «Парангон» укладено договори про надання фінансової позики для поповнення обігових коштів на загальну суму 186381975,29 грн. під 35% річних, за умовами яких позикодавцем виступає ТОВ «КУА «Парангон», який діє в інтересах та за рахунок ПНВІФЗТ «Парангон». Рахунки про сплату нарахованих процентів виставлялись ТОВ «КУА «Парангон» і нараховані проценти переводились позивачем виключно на рахунок, відкритий ТОВ «КУА «Парангон» в інтересах ПНВІФЗТ «Парангон», а суми таких процентів відображено у податковому обліку та, відповідно, у поданих деклараціях з податку на прибуток.

Порядок створення пайового інвестиційного фонду та провадження діяльності з його управління передбачено Законом України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», за нормами якого пайовий інвестиційний фонд створюється за ініціативою компанії з управління активами, яка і здійснює управління активами цього фонду. Укладаючи договори за рахунок активів пайового інвестиційного фонду, компанія з управління активами діє від свого імені, з обов’язковим зазначенням в таких договорах реквізитів такого фонду.

Обмеження діяльності компанії з управління активами з надання позики за рахунок активів інституту спільного інвестування, не поширюється на діяльність компанії з управління активами венчурного фонду, при цьому до складу активів такого фонду можуть входити боргові зобов’язання, які можуть бути оформлені, зокрема, договорами позики. Позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, учасником яких є такий венчурний фонд.

Колегія суддів, з урахуванням вищевикладеного та норм ст.ст. 30, 34 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», вважає що позивач під час укладення договорів про надання фінансової позики, отримання та повернення коштів, сплати процентів за цими договорами діяв у повній відповідності до вимог діючого законодавства, яке регулює правовідносини, що виникли між сторонами у справі, оскільки ТОВ «КУА «Парангон», яке є юридичною особою і має право здійснювати діяльність щодо надання фінансових послуг, що підтверджується відповідними свідоцтвами та ліцензіями, належним чином завірені копії яких містяться у матеріалах даної справи, виступало в укладених з позивачем договорах позикодавцем, що прямо передбачено Законом України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», сплата процентів за договорами здійснювалась відповідно до умов договорів, і перераховувалась на рахунок, відкритий ТОВ «КУА «Парангон» в інтересах ПНВІФЗТ «Парангон», при цьому корпоративні права позивача перебувають в активах фонду, якими ТОВ «КУА «Парангон» управляє, і за рахунок коштів якого надано фінансову позику, а сама позика була використана у господарській діяльності для поповнення обігових коштів, у зв’язку з чим проценти, сплачені (нараховані) ПАТ «Дизельний завод» за укладеними договорами з ТОВ «КУА «Парангон», що діяло в інтересах та за рахунок ПНВІФЗТ «Парангон» правомірно віднесені позивачем до фінансових витрат та включені до складу інших витрат у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у даній справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, а тому необхідно апеляційну скаргу позивача задовольнити, постанову суду першої інстанції від 16.07.2013р. у даній справі скасувати.

Вирішуючи по суті заявлені ПАТ «Дизельний завод» у справі позовні вимоги, колегія суддів, враховуючи вищенаведені обставини, які були встановлені під час розгляду даної адміністративної справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які були досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду справи та долучені до матеріалів справи, та приймаючи до уваги норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, вважає, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги підлягають задоволенню і необхідно скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000030720 від 10.01.2013р., яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток у загальному розмірі 9528692,00 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) – 7826851,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 1701841,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дизельний завод» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2013р. у справі №804/1378/13-а – скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0000030720 від 10.01.2013р., яким збільшено Публічному акціонерному товариству «Дизельний завод» суму грошового зобов’язання з податку на прибуток у загальному розмірі 9528692,00 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) – 7826851,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 1701841,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 14.04.2014р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко