Постанова № 38609915, 08.05.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2014 року 810/1622/14

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетагро» до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Сетагро» (далі-позивач, товариство) з позовом до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області (далі-відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у встановленому порядку подав декларацію з податку на додану вартість із заявою про відмову постачальника надати податкову накладну, а також податкові накладні та виписки по рахунку. При цьому відповідач стверджує, що не отримав у повному обсязі цих документів. У додаткових поясненнях зазначив, що позивач перебуває на обліку в Рокитнянській МДПІ, тому всю звітність подає до Рокитнянської МДПІ, до якої надавав і вказані в позові документи. Тому позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Позивач до суду подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача 23.04.2014 до суду подав письмові заперечення, в яких проти позову заперечував, у його задоволенні просив відмовити, а розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивачем під час проведення камеральної перевірки додатку 8 до декларації з ПДВ за серпень 2013 року не надано копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг. Тому при опрацюванні документів ТОВ «Сетагро» до заяви за формою згідно з додатком 8 встановлено, що підтвердити факт отримання товарі або факт сплати за отримані товари не є можливим.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сетагро» є юридичною особою, що перебуває за місцезнаходженням: Київська область, Рокитнянський район, с. Ольшаниця, вул. Леніна, буд. 100А.

19 вересня 2013 року ТОВ «Сетагро» подало в електронному вигляді до Рокитнянського відділення Білоцерківської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року із заявою про відмову постачальника надати податкову накладну (додаток № 8), податковими накладними №15 від 16.08.2013 та №18 від 22.08.2013 та випискою по рахунку з відображенням оплати цих операцій.

18 жовтня 2013 року Білоцерківською ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року, за результатами якої складено акт №97/22-04/38486364/122. Перевіркою встановлено порушення абз.11 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: під час проведення камеральної перевірки додатку 8 до декларації з ПДВ за серпень 2013 року виявлено, що платником на підтвердження формування податкового кредиту до заяви за формою згідно з додатком 8 надано копії документів не в повному обсязі, а саме: копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг до податкового органу не подано. Таким чином, при опрацюванні отриманих документів ТОВ «Сетагро» до заяви за формою згідно з додатком 8 встановлено, що підтвердити факт отримання товарів або факт сплати за отримані товари не є можливим.

Не погодившись з висновками акту перевірки позивач подав до податкового органу заперечення, за результатами якого їх залишено без змін, а в подальшому Рокитнянським відділенням Білоцерківської ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 04.11.2013 №000096/2204/1021, яким збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 212500 грн, у т.ч. за основним платежем - на суму 170000 грн та за штрафними фінансовими санкціями – на суму 42500 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням ГУ Міндоходів у Київській області від 09.01.2014 та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 10.02.2014 залишено без змін це податкове повідомлення-рішення, а скарги платника - без задоволення.

Матеріалами справи встановлено також, що позивач 19.09.2013 надіслав до Рокитнянського відділення Білоцерківської ОДПІ лист та додаток №8 до декларації з ПДВ за серпень 2013 року (на 3 аркушах), що підтверджується квитанцією центру обробки електронної звітності та листом заступника начальника, начальника Таращанського відділення Білоцерківської ОДПІ від 18.11.2013 №270. Цим листом повідомлено позивача, що Рокитнянським відділенням Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області 20.09.2013 отримано лист та додаток №8 до декларації з ПДВ за серпень 2013 року (на 3 аркушах), лист був зареєстрований в книзі обліку вхідної кореспонденції вх. №1461/10, а 23.09.2013 його передано до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області.

Крім того, судом досліджено надані позивачем належним чином оформлені первині бухгалтерські документи, які підтверджують реальність господарських операцій, укладених між позивачем та ТОВ «Агрохімпартнер», а також оплату позивачем отриманого товару.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В силу положень пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Відповідно до п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п. 49.3 ст.49 ПК України податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, до відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено: податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (абз.11 п.201.10 ст.201 ПК України).

Із аналізу вказаної норми вбачається, що на підтвердження заяви із скаргою на постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту, долучаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів.

Як вже зазначалось, в цій справі спір виник з приводу не підтвердження факту отримання товарів або факту сплати за отримані товари, а саме не подання копій товарних чеків, інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати ПДВ у зв’язку з придбанням товарів/послуг.

Судом встановлено, що позивач у встановлений законом термін подав до Рокитнянського відділення Білоцерківської ОДПІ, в якому перебуває на обліку, заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), дві податкові накладні, не зареєстровані в ЄРПН, та копію банківської виписки по рахунку по контрагенту ТОВ «Агрохімпартнер».

Суд також встановив, що суму визначеного податкового зобов’язання платник податків сплатив самостійно в установлений законом строк.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивач у ситуації, яка склалася, дотримався у своїй діяльності вимог п.201.10 ст.201 ПК України, а твердження податкового органу про ненадання ним документів у повному обсязі спростовуються наявними у справі доказами: відомостями про отримання Рокитнянською МДПІ вказаної позивачем електронної звітності та доданих до неї документів, а також письмовим підтвердженням зазначеного податкового органу про отримання цих же документів і у письмовій формі. Оскільки Рокитнянське відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області підпорядковано відповідачу, то суд визнає, що позивач своєчасно надав ці документи до належного податкового органу.

Отже, позивач надав відповідачу необхідні документи, які підтверджують факт сплати податку у зв’язку з придбанням товарів, а тому твердження податкового органу про заниження податкових зобов'язань, заявлених у податкові декларації з ПДВ за серпень 2013 року, є безпідставним, відтак і визначення цих податкових зобов’язань контролюючим органом та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є протиправними, тому спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000096/2204/1021 від 04.11.2013, видане Рокитнянським відділенням Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетагро» судовий збір у сумі 425 (чотириста двадцять п’ять) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.