Постанова № 38604854, 05.05.2014, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1160/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І. при секретаріПольовій В.Є. за участі:представника позивача Глухова А.В., представника відповідача Розізнаної О.Ф.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - фізична особа-підприємець ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Суд ухвалою від 25.03.2014 року відкрив провадження у справі за адміністративним позовом від 19.03.2014 року в якому Державне підприємство "Красилівський агрегатний завод", просить визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення №0005251500 від 07.03.2014 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до акта №232/15/14307831 від 21.02.2013 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП "Красилівський агрегатний завод" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за грудень 2013 року" Красилівською ОДПІ Хмельницької області, згідно податкового повідомлення-рішення №0005251500 від 07.03.2014 року було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11649 гривень. Дане податкове повідомлення-рішення вважає незаконним та таким, що порушує ПК України, так як висновки органу доходів і зборів не відповідають фактичним обставинам, адже податкові накладні №357 і №359 від 04.12.2013 року оформлені без порушення закону, а ТОВ "Метінвест-СМЦ" правомірно виписало податкову накладну №1912021/0012 від 19.12.2013 року.

У суді представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на ті ж докази, що у позові.

Представник відповідача позов не визнала, надала суду письмове заперечення від 07.04.2014 року і письмові пояснення від 14.04.2014 року, які підтвердила у суді.

Протокольною ухвалою суд залучив у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог фізичну особу-підприємця ОСОБА_5, який до суду не з'явився, однак надіслав письмове пояснення №19 від 25.04.2014 року до якого долучив копію договору купівлі-продажу, копії видаткових та податкових накладних.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Відповідач у період з 06.12.2014 року по 14.02.2014 року провів документальну позапланову виїзну перевірку позивача, про що склав Акт №232/15/14307831 від 21.02.2013 року (далі - Акт перевірки). Висновком перевірки: 1) підтверджено відображене ДП "Красилівський агрегатний завод" в декларації за грудень 2013 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок) бюджетне відшкодування ПДВ за грудень 2013 року в розмірі 1245317 гривень та позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового) періоду в сумі 334503 гривень; 2) в порушення п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, платником завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду в сумі 11649 гривень (стор. 6 - 24 справи).

Податковим повідомленням-рішенням №0005251500 від 07.03.2014 року, на підставі акту перевірки, встановлено порушення п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, у зв'язку з чим зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11649 гривень (стор. 25 справи).

Відповідач визначив податкове зобов"язання, виходячи з оцінки взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_5 наслідком чого стало завищення податкового кредиту за грудень 2013 року на суму 5470 гривень і взаємовідносин з ТОВ "Метінвест - СМЦ" - завищення податкового кредиту на суму 6178,50 гривень.

Договір купівлі-продажу №2 від 22.01.2013 року (далі - Договір), укладено між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (продавець) та Державним підприємством "Красилівський агрегатний завод" (покупець). Згідно п.1.1 Договору, продавець продає (передає) у власність, покупець приймає замовлений товар (спецодяг, засоби індивідуального захисту, рукавиці робочі, миючі засоби та інше) та зобов'язується оплатити його за умовами даного договору (стор. 82 справи).

На виконання умов Договору, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 виписано видаткові накладні №378 від 04.12.2013 року, №385 від 09.12.2013 року, №384 від 09.12.2013 року та податкові накладні №357 від 04.12.2013 року, №359 від 04.12.2013 року. При цьому позивач і третя особа надали суду ці податкові накладні у яких вказано договір №2 від 22.01.2013 року, а відповідач податкові накладні з цим же номером і датою, але в яких зазначено договір №1 від 01.01.2001 року.

Пунктом 85.2 ст.85 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п.85.4 ст.85 ПК України, при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Пунктами 85.6 - 85.8 ст.85 ПК України стверджено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису. Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Представник відповідача пояснила суду, що копії податкових накладних №357 від 04.12.2013 року, №359 від 04.12.2013 року, відповідач отримав від позивача під час перевірки, але останній відмовився їх належним чином засвідчити, про що свідчить Акт №2 від 08.02.2014 року ( стор. 49 справи), наданий суду. Цьому факту суд дає критичну оцінку, адже на думку суду цієї відмови не було, так як у Акті перевірки посадові особи, які її проводили не зазначили цього факту відмови платника і не склали опису отриманих документів. Тому суд вважає, що у органу доходів і зборів не було законних підстав у Акті перевірки робити висновки, посилаючись фактично на листки паперу, які мають назву податкові накладні без інших об"єктивних доказів на підтвердження висновків Акту перевірки. Цей висновок суду підтверджують і оглянуті в суді оригінали згаданих податкових накладних та копії надані суду третьою особою - ФОП ОСОБА_5 і фактичність (реальність) поставки ТМЦ, що не оспорюється сторонами.

Частиною 3 ст.72 КАС України визначено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Сторони, також не оспорюють реальність (фактичність) договору поставки №ЗУП-352/03/13 від 26.03.2013 року, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" (постачальник) та покупцем - Державним підприємством "Красилівський агрегатний завод" ( стор. 52 справи). Однак, відповідач вважає, що позивач неправомірно включив до податкового кредиту грудня 2013 року податкову накладну №1912021/0012 від 19.12.2013 року на загальну суму 37071,02 гривень в тому числі ПДВ - 6178,50 гривень на поставлені ТМЦ від ТОВ "Метінвест-СМЦ", яке на думку органу доходів і зборів повинне було видати податкову накладну від 19.12.2013 року на суму 20000 гривень в тому числі ПДВ - 3333,33 гривень ( стор. 21 справи і 17 Акту перевірки), що є порушенням п.187.1 ст.187 ПК України. Цьому висновку органу доходів і зборів суд дає критичну оцінку, адже він не встановив порушення, як ТОВ "Метінвест-СМЦ", так і позивача, яких на думку суду не має, що підтверджено Договором поставки №ЗУП-352/03/13 від 26.03.2013 року, податковою накладною №1912021/0012 від 19.12.2013 року і податковою декларацією з ПДВ та додатків, які оглянуті в суді. Тобто, незаконним є висновок відповідача про оформлення податкової накладної №1912021/0012 від 19.12.2013 року з порушенням вимог ст.201 ПК України (стор. 22 справи і 18 Акту перевірки) з підстави відсутності звернення позивача до ТОВ "Метінвест-СМЦ" щодо порушення останнім порядку виписки податкових накладних і скарги до Красилівської ОДПІ з цього приводу, що на думку суду надуманим відповідачем і таким, що не відповідає вимогам ПК України.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 ПКУ (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ, розрахованого платником податків відповідно до р. V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п.198.1, п.198.2 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пунктів 200.1 - 200.3 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Пунктом 2.2 р. II Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 N 1236, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 за N 2135/22447, визначено, що відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення за формою згідно з додатком 8 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника (форма "В4").

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що суб"єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов задовольняється.

На підставі викладеного, керуючись ПК України і ст.ст. 4-15, 70-71, 94, 99, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0005251500 від 07.03.2014 року, визнавши його протиправним.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" судовий збір у розмірі 182,70 гривень шляхом списання з рахунків Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 08.05.2014 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя/підпис/А.І. Петричкович"Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович