Постанова № 38597258, 06.03.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

06 березня 2014 року Справа № 814/4947/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомприватного підприємства "Сапфір і К", вул. Чкалова, 106, кв. 94, м. Миколаїв, 54000

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030 провизнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнень та доповнень до позову) до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів Миколаївської області (далі по тексті ДПІ) з вимогами:

про визнання протиправними дій ДПІ щодо складання Акту № 172/14-03-22-08/32996659 від 06.11.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Сапфір і К»;

- про визнання дій ДПІ протиправними щодо відображення в Акті № 172/14-03-22-08/32996659 від 06.11.2013 року « Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП « Сапфір і К»» неправдивої інформації яка стосується підприємства Позивача ( відсутність господарської діяльності ПП «Сапфір і К», відсутність управлінського та технічного персоналу, відсутність оборонних коштів , виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо) та його контрагентів у період липень-грудень 2012 року та січень - вересень 2013 року (визнання господарських угод недійсними та безтоварними);

- зобов'язати відповідача виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України з підсистеми п. 2.19 „ Податкового блоку" відомості викладені в Акті № 172/14-03-22-08/32996659 від 06.11.2013 року « Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП « Сапфір і К»» щодо відсутності реального здійснення господарських операцій Позивачем з контрагентами у період :липень-грудень 2012 року та січень - вересень 2013 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Відповідачем фактично не було проведено перевірку діяльності Позивача, не були дослідженні документи первинного бухгалтерського обліку, відповідно до яких був сформований податковий кредит та податкові зобов'язання по господарським операціям за період липень-грудень 2012 року та січень - вересень 2013 року. Форма Акту « Про неможливість проведення зустрічної звірки» (далі по тексті Акт від 06.11.2013 року ) не передбачена чинним законодавством. За результатами зустрічної звірки контролюючим органом складається Довідка, а не Акт. Окрім того, ДПІ безпідставно зазначено у Акті від 06.11.2013 неправдиві відомості, що підприємство ППП «Сапфір і К» у періодах липень-грудень 2012 року та січень - вересень 2013 року не здійснювало господарську діяльність, не мало основних засобів, управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, складських приміщень та транспортних засобів тощо. Також в Акті зазначено, що всі господарські операції з усіма контрагентами у цьому періоді є безтоварними та нікчемними. Складання такого Акту та включення цих даних до Єдиної податкової бази «Податковий блок» тягне для позивача негативні наслідки в коригуванні ДПІ самостійно податкової звітності підприємства, а також негативні наслідки для контрагентів позивача, оскільки на підставі висновків викладених в Акті, ДПІ проводить перевірки контрагентів та виносить податкові рішення повідомлення. Таким чином, неправомірні дії ДПІ при складанні Акту, відображення в Акті неправдивої інформації, мають негативні юридичні наслідки як для позивача, так і для його контрагентів, та призводять до підриву ділової репутації Позивача.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечує, надав до суду письмові заперечення, та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представники сторін надали суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 122 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

З'ясував фактичні обставини справи, вивчив письмові докази що міститься у матеріалах справи, оцінив викладені представниками сторін правові позиції у минулих судових засіданнях, судом встановлено наступне:

Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва на підставі отриманої податкової інформації складено Акт № 172/14-03-22-08/32996659 від 06.11.2013 року « Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП « Сапфір і К»».

При складенні Акту від 06.11.2013 року « Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП « Сапфір і К»», перевірка ПП «Сапфір і К» не проводилася, документи первинного бухгалтерського обліку інспекторами не досліджувалися та вихід за місцем знаходження Позивача не проводився. Проти цих фактів не заперечують й представники ДПІ, а від так такі факти в силу ст. 72 КАС України не потребують доказування.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1232 (далі - Порядок проведення зустрічних звірок).

Відповідно до п. 2 Порядку проведення зустрічних звірок зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. Відповідно до п. 3 Порядку проведення зустрічних звірок з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Згідно з п. 4 Порядку проведення зустрічних звірок, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку проведення зустрічних звірок у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводіть зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Таким чином, зустрічна звірка проводиться тільки за наявності для цього підстав, і тільки у тому разі, коли необхідна інформація та її документальне підтвердження або вже є у наявності у контролюючого органу, або якщо така інформація та її документальне підтвердження надана платником податків. При цьому за результатами проведеної зустрічної довідки може бути складена тільки довідка, складення будь-якого акта за результатами проведення зустрічної звірки не передбачено ані законом - Податковим кодексом України, ані підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком проведення зустрічних звірок.

Але відповідач всупереч вимогам Порядку та Інструкції протиправно склав Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки», в якому виклав висновки про недійсність правочинів, безтоварність угод та відсутність господарської діяльності у Позивача в період липень-грудень 2012 року, січень-вересень 2013 року тобто виклав неправдиві дані, які протиречить фактичним обставинам.

Висновки про відсутність у періодах липень-грудень 2012 року, січень-вересень 2013 року господарської діяльності, відсутність необхідних умов для досягнення результатів підприємницької діяльності, відсутність управлінського, технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, укладання недійсних цивільно-правових відносин, проведення безтоварних операцій зроблені контролюючим органом безпідставно, з порушенням приписів Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, без вивчення договорів позивача, документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, а тому є неправдивими, та спростовуються наявністю вчинених та оподаткованих господарських Угод та операцій, отриманням прибутку, наявністю рахунків та коштів на рахунках тощо.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідачем не надано фактичних даних про визнання в судовому порядку жодного правочину, укладеного між позивачем та контрагентами, зазначеними в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Така правова позиція неодноразово викладалася у постановах Вищого адміністративного суду України (постанови ВАСУ в адміністративних справах № К/800/39886/13 від 22.10.2013року, № К/9991/55719/12 від 25.03.2013 року, № К/800/36909/13 від 27.11.2013 року).

Дії посадових осіб ДПІ по винесенню Акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки» як процесуального документу не передбаченого податковим законодавством є протиправними, такими, що протирічать положенням ст. 19 Конституції України, ст. 20 Податкового Кодексу України. Окрім того, такі дії ДПІ штучно створюють передумови нових судових позовів між тими самими сторонами та про той самий предмет, що протиречить головним завданням ДПІ, як контролюючого органу.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.11р. № 742/11/13-11, при розгляді справ пов'язаних з правильністю застосування норм податкового Законодавства дослідженню судом підлягають обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку та фактичність здійснення господарської операції.

Однак, при складанні оскаржуваного Акту ДПІ не досліджувала діяльність Позивача, а відтак виклала висновки, які протирічать фактичним обставинам, а саме висновки щодо не здійснення ПП «Сапфір і К» у періодах липень-грудень 2012 року, січень-вересень 2013 року господарської діяльності, щодо безтоварності господарських угод, були винесені ДПІ без дослідження ні самих угоди, ні документів первинного бухгалтерського обліку, ні діяльності контрагентів.

Таким чином, суд приходить висновку, що перевіряючи вийшли за межі своїх повноважень та не мали законного права складати процесуальний документ - Акт « Про неможливість проведення зустрічної звірки», який не передбачений для складання за результатами зустрічних звірок.

Згідно ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Також суд наголошує на тому, що у матеріалах справи не містяться докази того, що угоди між позивачем та його контрагентами є нікчемними.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. З цієї статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

Незважаючи на те, що оскаржуваний Акт не є рішенням органу владних повноважень в розумінні приписів Кодексу Адміністративного судочинства, однак висновки викладені в Акті перевірки, при надісланні відповідачем до системи автоматизованого співставлення „Податковий Блок" мають преюдиціальний характер як для відповідача так й для ДПІ інших районів міста та регіонів України, що створює негативні наслідки для суб'єктів господарювання, окрім того, ставить під загрозу ділову репутацію суб'єктів господарювання й позивача, і його контрагентів, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо зобов'язання ДПІ виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України з підсистеми п.2.19 „ Податкового блоку" відомості викладені в Акті № 172/14-03-22-08/32996659 від 06.11.2013 року « Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП « Сапфір і К»» щодо не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій у періодах липень-грудень 2012 року, січень-вересень 2013 року належать задоволенню, оскільки це єдиний спосіб захисту порушеного права позивача у даному випадку.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження правомірності його дій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов приватного підприємства «Сапфір і К» - задовольнити.

Визнати протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Міндоходів у Миколаївській області в частині складання як процесуального документу Акту № 172/14-03-22-08/32996659 від 06.11.2013 року « Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП « Сапфір і К»» та зазначення в цьому Акті неправдивих відомостей про не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій в частині формування податкового кредиту і податкових зобов'язань між ПП « Сапфір і К»» та його контрагентами у період липень-грудень 2012 року, січень-вересень 2013 року.

Зобов'язати ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Міндоходів у Миколаївській області виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України з підсистеми п.2.19 „Податкового блоку" відомості викладені в Акті № 172/14-03-22-08/32996659 від 06.11.2013 року « Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП « Сапфір і К»» щодо не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій в частині формування податкового кредиту і податкових зобов'язань між ПП « Сапфір і К»» та його контрагентами у період липень-грудень 2012 року, січень-вересень 2013 року.

Повернути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Сапфір і К»» сплачений судовий збір у сумі 206,46 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська