Постанова № 38595676, 23.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 квітня 2014 року 15:15 № 2а-4600/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник»

до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.11.2011р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Господарник» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту – відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.11.2011р. №0157761502 та №0157751502.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2012р. в задоволені позову відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012р. апеляційну скаргу ТОВ «Господарник» залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2012р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.02.2014р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2012р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012р. скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення – рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення – рішення прийнято відповідачем правомірно.

В судовому засіданні 07.04.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи встановлено, ДПІ у Шевченківському районі проведена камеральна перевірка податкової звітності ТОВ “Господарник” з податку на прибуток. За результатами перевірки складено акт №327/15-225/30971302 від 04 листопада 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ “Господарник” вимог п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового Кодексу України, внаслідок чого завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 97536474грн., занижено об'єкт оподаткування у розмірі 4887321грн. та занижено податок на прибуток у сумі 1124084грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 25 листопада 2011 року: №0157761502, яким ТОВ “Господарник” зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 97536474грн. та №0157751502, яким ТОВ “Господарник” збільшено суму грошового зобов'язання на 1124084грн.

Як вже було встановлено судами, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач посилався на те, що ТОВ “Господарник” у податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року неправомірно визначено рядок 06.6 декларації (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду), що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

На думку ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року включати до рядку 06.6. - “від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду” загальну суму від'ємного значення І кварталу 2011 року, а зобов'язаний був включити лише витрати, що виникли безпосередньо у І кварталі 2011 року, без врахування раніше понесених збитків у попередніх періодах.

Судами під час розгляду справи встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок ДПІ, викладений в акті камеральної перевірки від 04.11.2011р. № 327/15-225/30971302, про незаконне відображення позивачем у рядку 06.6 декларації з цього податку за ІІ квартал 2011 року збитків Товариства у сумі 97 536 474грн., що утворилися станом на 01.01.2011р.

Однак такий висновок не ґрунтується на нормах чинного податкового законодавства, з огляду на наступне.

Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Водночас розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон).

Пунктом 6.1 статті 6 Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за перший квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Отже, у 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

На підставі пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Включення від'ємного значення об'єкту оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року до витрат другого, а не першого кварталу звітного податкового року, становить особливість застосування у 2011 році норми пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України.

За загальним правилом, установленим нормою пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, у разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Ці особливості зумовлені тим, що розділ ІІІ Податкового кодексу України набув чинності з 1 квітня 2011 року, тобто починаючи з другого кварталу 2011 року. Включення від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу витрат не першого, а другого кварталу звітного року, має місце лише у 2011 році, у зв'язку з чим законодавцем було передбачено відповідні особливості нормативного регулювання цієї ситуації.

Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

Отже, позивачем правомірно включено від'ємне значення об'єкту оподаткування до витрат 2 кварталу 2011 року отриманого за результатами діяльності 2010 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд врахував висновки суду касаційної інстанції та витребував додаткові докази по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС України проведено перевірку за результатами якої складено акт №198/22-30/30971302 від 20.04.2012р., яким встановлені ряд порушень, зокрема, ТОВ «Господарник» порушено п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартали 2011 року на суму 95 829 794грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002452230 від 21.05.2012р. щодо зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 95 829 794грн., яке в подальшому оскаржене позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС України від 27.08.2012р. №868/0/61-12/10-2415 задоволено скаргу ТОВ «Господарник» та скасовано податкове повідомлення-рішення №0002452230 від 21.05.2012р., яким позивачеві зменшено суму від’ємного значення об’єкту оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартали 2011 року на суму 95 829 794грн.

Як видно зі змісту актів перевірки № 327/15-225/30971302 від 04.11.2011р. та №198/22-30/30971302 від 20.04.2012р. висновки щодо порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України є ідентичними як в першому акті так і в другому.

Таким чином, відповідач своїм рішенням від 27.08.2012р. підтвердив правомірність дій позивача щодо включення від’ємного значення об’єкту оподаткування податку на прибуток до витрат 2 кварталу 2011 року отриманого за результатами діяльності у 2010 році.

Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в акті перевірки висновок податкового органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесені на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення від 25.11.2011р. №0157761502 та №0157751502 є безпідставними та неправомірними, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесених ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0157751502 від 25.11.2011р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0157761502 від 25.11.2011р.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Амельохін