Постанова № 38595673, 29.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 квітня 2014 року 09:09 № 826/2955/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БСХ Побутова Техніка»доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БСХ Побутова Техніка» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач), в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002371504 від 11.10.2013.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства щодо порядку та строків сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на те, що у повному обсязі та вчасно сплатив суму податкового зобов'язання з податку на прибуток , яка розрахована з урахуванням сплаченої суми авансового внеску з податку на прибуток.

За наведених обставин позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилався на те, що позивач здійснив сплату грошового зобов'язання по нарахованих авансових внесках з порушенням строків, визначених Податковим кодексом України. На думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким ТОВ «БСХ Побутова Техніка» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, є правомірним.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Посадовими особами відповідача на підставі підпункту 20.1.4, пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 2012 рік.

За результатами зазначеної перевірки відповідач склав акт від 30.09.2013 №1614/26-58-15-04-30-33631047 (далі - акт « 1614/26-58-15-04-30-33631047), згідно висновків якого, ТОВ «БСХ Побутова Техніка» порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки №1614/26-58-15-04-30-33631047 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0002371504 від 11.10.2013, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у сумі 215 017,00 грн. за платежем авансові внески з податку на прибуток підприємств за участю іноземних інвесторів.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення у порядку адміністративного оскарження, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

Рішенням Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10.12.2013 №7411/10/26-15-10-06-01 та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 03.02.2014 №1843/6/99-99-10-01-02-15 скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0002371504 від 11.10.2013 - без змін.

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення №0002371504 від 11.10.2013, позивач оскаржив його до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік від 07.02.2013 № 9086936896, позивач самостійно визначив суму авансового внеску що підлягатиме сплаті щомісяця у березні-грудні 2013 року та у січні-лютому 2014 року (рядок 34 декларації) у розмірі 1 075 087,00 грн. (а.с. 80).

Починаючи з березня 2013 року по червень 2013 року позивач сплачував авансові внески вчасно та у повному обсязі у сумі 1 075 087,00 грн., що підтверджується карткою особового рахунку ТОВ «БСХ Побутова Техніка» з авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів за 2013 рік (а.с. 132-138).

08.07.2013 згідно платіжного доручення №226371, позивач сплатив суму 7 600 000,00 грн. на розрахунковий рахунок №31110159700010 за платежем 11023300 з позначкою авансові внески при виплаті дивідендів.

Листом від 08.07.2013 №1285 (вх. №1921040 від 09.07.2013) позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві із проханням зарахування платежу, здійсненого згідно платіжного доручення №226371 від 08.07.2013 в сумі 7 600 000,00 грн. на рахунок 31114003700010 (податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів) (а.с. 114).

На підставі вказаного листа позивача, відповідач, 18.07.2013 здійснив перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший у сумі 7 600 000,00 грн., а саме: перерахував з рахунку №31110159700010 «авансові внески з податку на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів» (код бюджетної класифікації №11023300) на рахунок №31114003700010 «податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів» (код бюджетної класифікації №11020300) суму грошових коштів у розмірі 7 600 000,00 грн. Зазначена операція відображена в облікових картках позивача (а.с 102-104, 132-138).

Суд встановив, що за наслідками перерахування коштів на інший бюджетний рахунок станом на 30.07.2013 по рахунку № 31110159700010 «авансові внески з податку на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів» (код бюджетної класифікації №11023300) у позивача обліковувалась переплата у розмірі 2,00 грн.

Водночас, на підставі поданої позивачем податкової декларації від 07.02.2013 №9086936896, 30.07.2013 він мав сплатити суму авансових внесків з податку на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів у розмірі 1 075 085,00 грн.

Станом на 30.07.2013 у ТОВ «БСХ Побутова Техніка» виникла недоїмка по зазначеному платежу у сумі 1 075 085,00 грн.

Згідно платіжного доручення від 31.07.2013 №230339 позивач сплатив авансові внески за липень 2013 року у сумі 1 075 087,00 грн. (а.с. 32). В день надходження даних коштів (31.07.2014) було здійснено погашення недоїмки.

Станом на 30.08.2013 по авансовим внескам з податку на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів у позивача обліковувалась переплата у розмірі 2,00 грн.

Таким чином, сума у розмірі 1 075 085,00 грн., граничний термін сплати якої настав 30.07.2013 була сплачена позивачем із затримкою на 1 день - 31.07.2013.

На підставі поданої позивачем податкової декларації від 07.02.2013 №9086936896, 30.08.2013 він мав сплатити суму авансових внесків з податку на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів у розмірі 1 075 085,00 грн.

Станом на 30.08.2013 у ТОВ «БСХ Побутова Техніка» виникла недоїмка по зазначеному платежу у сумі 1 075 085,00 грн.

Згідно платіжного доручення від 06.09.2013 №240676 позивач сплатив авансові внески за серпень 2013 року у сумі 1 075 087,00 грн. (а.с. 33). У такий спосіб недоїмка була погашена, однак із затримкою сплати на 6 днів.

Зазначені обставини підтверджуються документами залученими до матеріалів справи, зокрема, особовими картками позивача з «авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів» (код бюджетної класифікації 11023300) та «податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів» (код бюджетної класифікації 11020300).

У відповідності до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Положеннями пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Згідно з пунктом 131.2 статті 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Як передбачено абзацом 2 пункту 1.6 Розділу 1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 №276, проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку.

Підпунктом 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.

Згідно із підпунктом 153.3.3. пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України 153.3.3 платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим статтею 156 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач порушив граничні терміни сплати щомісячних авансових внесків, а саме:

- авансові внески за липень 2013 року у сумі 1 075 087,00 грн. сплачено з затримкою такої сплати на 1 день.

- авансові внески за серпень 2013 року у сумі 1 075 087,00 грн. сплачено з затримкою такої сплати на 6 днів.

Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №0002371504 від 11.10.2013.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання судового збору, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з 1 січня 2014 року установлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218 гривень.

Ставки сплати судового збору встановлено частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Оскільки сума майнових вимог, з якими позивач звернувся до суду, складає 215 017,00 грн., то сума судового збору у відповідності до зазначеної норми становить 4300,34 грн.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до платіжного доручення № 279320 від 27.02.2014 позивач сплатив судовий збір у розмірі 430,03 грн.

Враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та вищезазначені правові норми, з позивача підлягає стягненню на користь Державного бюджету решта суми судового збору в розмірі 3870,31 грн.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БСХ Побутова Техніка» відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БСХ Побутова Техніка» (код ЄДРПОУ 33631047) решту суми судового збору у розмірі 3870,31 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят гривень 31 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський