Рішення № 38595204, 24.04.2014, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8162/13-ц

Номер провадження 2/404/80/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року Кіровський районний суд м.Кіровограда

в складі: головуючого судді- Бершадської О.В.

при секретарі - Вітохіній Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом, яким просить визначити йому, ОСОБА_1 , додатковий строк -два місяці, з дня набрання законної сили рішення суду, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим 11.07.2005 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстром №3441 після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. Вимоги мотивував тим, що за життя ОСОБА_4 склав заповіт на його ім»я, спадковою масою якого є грошові кошти та компенсаційні вклади з відповідними відсотками. Про існування заповіту від 11.07.2005 року він не знав, так як після смерті ОСОБА_4 його ніхто не повідомив, свідки які були присутні під час складання заповіту також йому нічого не сказали. Лише 16.08.2013 року з листа за номером 1382/02-14 який був надісланий йому від імені державної нотаріальної контори йому стало відомо про те, що він є спадкоємцем по заповіту на грошові вклади після смерті ОСОБА_4 23.08.2013 року він звернувся до нотаріуса із заявою про видачу йому свідоцтва , однак своєю постановою від 23.08.2013 року нотаріус Ляшенко В.Є. відмовив йому у видачі свідоцтва, в зв»язку з пропуском , передбаченого ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини, що і змусило його звернутися до суду . Вважає, що ним було пропущено строк подачі заяви із поважної причини - об»єктивної причини.

В суді позивач та його представник вимоги підтримали, просили задовольнити.

Відповідач в суді позов не визнала, подала зустрічний до ОСОБА_1, яким просила визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_4 та посвідчений 11.07.2005 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстром №3441.

08.11.2013 року ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда зустрічний позов був об»єднаний в одне провадження з первісним ( а.с. 76) та призначено в справі судово-психіатричну(посмертну) експертизу. Надалі, після отримання висновку заявленої експертизи та відновлення провадження, ОСОБА_2 , зокрема її представник подала заяву про залишення зустрічного позову , без розгляду .

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24.04.2014 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним , залишено без розгляду.

Разом з тим, заперечуючи вимогам первісного позову, відповідач зазначала, що незнання про існування заповіту не є поважною причиною для визначення додаткового строку. Вважає позов необґрунтованим та безпідставним ( а.с. 5 2-53).

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з наступного.

Відповідно до ст.ст. 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

11.07.2005 року ним було складено заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстром №3441, та відповідно до якого належні йому на праві особистої власності грошові кошти та компенсаційні вклади з відповідними відсотками, що знаходяться в Кіровоградській філії №02 Відкритого акціонерного товариства »Державний ощадний банк України» на рахунках НОМЕР_1 та НОМЕР_2, та в Кіровоградській філії №037 Відкритого акціонерного товариства »Державний ощадний банк України» на рахунках НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , він заповів позивачу ОСОБА_1 (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_4 в Другу Кіровоградську державну нотаріальну контору 15.11.2011 року із заявою про прийняття спадщини звернулася відповідач ОСОБА_2 , яка проживала однією сім»єю із спадкодавцем більше п»яти років , що підтверджено рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06.12.2012 року ( а.с. 44) , та яка в своїй заяві зазначила, що їй відомо про оформлення померлим заповіту .

Відповідно до вимог ст. 1255 ЦК України нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту. У зв'язку з цим статтею 63 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відомо. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

З матеріалів справи , зокрема матеріалів, які судом було витребувано від нотаріальної контори, вбачається, що листом №1382/02-14 від 16.08.2013 року державний нотаріус Ляшенко В.Є. повідомляє ОСОБА_1 про вчинення нотаріальної дії, що ОСОБА_1 . є спадкоємцем за заповітом на грошові вклади після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 47).

Вказаний лист було одержано позивачем 21.08.2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням ( а.с. 48- 49).

23.08.2013 року позивач звернувся до Кіровоградської міської державної нотаріальної контори №2 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом . Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1427/02-31 від 23.08.13 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв»язку з пропуском встановленого законом терміну для прийняття спадщини( а. с. 15).

Позовні вимоги позивач про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини мотивує тим, що про наявність заповіту ОСОБА_4 на його ім'я йому нічого не було відомо, свідки , які були присутні також при його посвідчення йому нічого не розповіли , із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса він не звертався, оскільки до кола спадкоємців, які закликалися до спадщини, не входив.

Суд приходить до висновку, що усі вищезазначені обставини свідчать про те, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини саме з поважних причин.

Відповідно до вимог частини 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п.24 своєї постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Приведені докази свідчать про наявність причин, пов'язаних з об'єктивними для спадкоємця для прийняття спадщини, які є поважними.

На підставі вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України, розгляд і вирішення цивільних справ у судах проводиться на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем на надано суду будь-яких переконливих у підтвердження того, що ОСОБА_1 було відомо про наявність спадщини у вигляді грошового вкладу ще до одержання ним листа із державної нотаріальної контори від 16.08.2013 року.

Та обставина, що мати позивача - ОСОБА_7 , яка допитувалась судом в якості свідка , знала про наявність заповіту на ім»я свого сина , не свідчить про обізнаність позивача щодо наявності заповіту.

Враховуючи викладене та виходячи з принципу змагальності сторін у судовому засіданні, суд вважає вимоги позивача про визначення додаткового строку на прийняття спадщини обґрунтованими.

Судові витрати вважати по фактично понесеним стороною позивача.

На підставі вищевикладеного , керуючись ст. ст. 1255, 1268, 1270,1272 ЦК України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини -задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк - два місяці , з дня набрання законної сили рішення суду, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом , посвідченим 11.07.2005 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстром №3441 після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судові витрати вважати по фактично понесеним стороною позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області, через суд першої інстанції.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда