Ухвала суду № 38594065, 08.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2014 року м. Київ К/800/53492/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Мороз Л.Л., Зайця В.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції у Вінницькій області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року

у справі № 802/2744/13-а

за позовом Комунального закладу "Вінницький обласний центр з профілактики та боротьби

зі СНІДом"

до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування пункту вимоги, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2013 року Комунальний заклад "Вінницький обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом" звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області (далі по тексту ДФІ), відповідно до якого просив визнати протиправним та скасувати пункт 2 вимоги «Про усунення виявлених ревізією порушень» № 02-04-28-14/3765 від 31 травня 2013 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року у справі № 802/2744/13-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, ДФІ звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, відповідно до якої, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить вищевказані рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що інспекторами ДФІ проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01 січня 2010 року по 01 лютого 2013 року, за результатами якої складено акт № 04-13/07 від 26 квітня 2013 року.

Проведеною перевіркою серед іншого виявлено, що в порушення підпункту 2 пункту 2.4.5 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства праці і соціальної політики України № 308/519 від 05 жовтня 2005 року, до переліку посад працівників, яким підвищуються посадові оклади на 60 % у зв'язку з шкідливими і важкими умовами праці, включені посади працівників позивача, за характером роботи яких не відноситься діагностика, лікування і безпосереднє обслуговування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих.

Як наслідок, протягом ревізійного періоду окремим працівникам позивача, а саме: головному бухгалтеру, бухгалтеру, економісту, соціальному працівнику, завідувачу господарством, прибиральнику службових приміщень, робітнику з обслуговування електроустаткування, електромеханіку, водію спеціалізованого автотранспортного засобу, оператору комп'ютерного набору, робітнику з комплексного обслуговування ремонту будинків, лікарю-епідеміологу, помічнику лікаря-епідеміолога, лікарю-методисту, лікарю-статистику, медичному статистику, інженеру з метрології, інспектору з кадрів, інженеру з охорони праці безпідставно нараховано та виплачено підвищення до заробітної плати на загальну суму - 395376, 50 гривень, в тому числі у 2010 році - 100478, 01 гривень, в 2011 році - 115387, 12 гривень, в 2012 році - 163203, 50 гривень та у 2013 році - 16307, 84 гривень, а також сплачено відповідні відрахування до державних фондів на загальну суму в розміні 143521, 66 гривень, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) обласному бюджету в сумі 538898, 13 гривень.

31.05.2013 року за наслідками проведеної ревізії та у зв'язку з відхиленням заперечень позивача на висновки акту у зазначеній частині, відповідач направив позивачу лист-вимогу № 02-04-28-14/3765, пунктом 2 якої у строк до 14 лютого 2013 року вимагалось усунути виявлені порушення, а саме, стягнути з осіб винних у зайвих грошових виплатах кошти в сумі 395376, 50 гривень, провести перерахунок і відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до фондів соціального страхування та повернути зайво сплачені кошти в сумі 143521 гривень або зарахувати їх в рахунок майбутніх платежів.

Суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, пункт 2 вищезазначеної вимоги відповідача визнав протиправним та скасував.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу II Статуту Комунального закладу "Вінницький обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом", Центр створений з метою здійснення медичної практики щодо профілактики і боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом, діагностики і лікування ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, що проживають на території Вінницької області. Основними завданнями Центру є виконання Національної програми профілактики та боротьби зі СНІДом, розроблення обласної програми профілактики цього захворювання, контроль за її виконанням, лікування хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД та проведення епідемічного нагляду.

З метою упорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я і установ соціального захисту населення та на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" від 30 серпня 2002 року № 1298, спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства праці і соціальної політики України від 05 жовтня 2005 року № 308/519 затверджено Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі по тексту - Умови).

Відповідно до пункту 1.3 Умов, визначені згідно з Умовами посадові оклади (тарифні ставки) є державними гарантіями мінімальних рівнів оплати праці для конкретних професійно-кваліфікаційних груп працівників, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров'я та установами соціального захисту населення всіх форм власності, при додержанні встановленої законодавством про працю тривалості робочого часу та виконанні працівником посадових обов'язків (норм праці).

Згідно пункту 1.7 Умов, конкретні розміри доплат, надбавок та інших виплат визначаються керівником закладу, установи за рахунок і в межах фонду заробітної плати та відображаються в розрахункових відомостях на виплату заробітної плати.

Положеннями підпункту 2 пункту 2.4.5. Умов, регламентовано, що у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці посадові оклади (тарифні ставки) працівників закладів охорони здоров'я (структурних підрозділів), які працюють з вірусом імунодефіциту людини, підвищуються на 60 відсотків (додаток 4).

Згідно пункту 1 Додатку 4 до Умов, до Переліку закладів та їх підрозділів, а також посад, робота в яких дає право на підвищення посадових окладів на 60 відсотків, включено Центри з профілактики та боротьби зі СНІДом за посадами медичного персоналу, керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців та робітників, за характером роботи, що виконується: діагностика, лікування і безпосереднє обслуговування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих.

Судами встановлено, що 30 червня 2009 року загальними зборами працівників Вінницького обласного Центру СНІДу затверджений Колективний договір між адміністрацією та первинною профспілковою організацією Центру на 2009-2012 роки, який у подальшому зареєстровано в Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації за № 44 від 22 липня 2009 рок.

Пунктом 5.3 зазначеного Договору передбачено встановлення для працюючих позивача (додаток № 1) підвищений схемний посадовий оклад на 60 відсотків згідно з Наказом № 308/519 від 05 жовтня 2005 року, на виконання якого затверджено Перелік підвищень, доплат, і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників Вінницького обласного Центру профілактики та боротьби зі СНІДом. В згаданому вище переліку серед інших вказані наступні посади, посадовий оклад яких збільшується на 60 відсотків: головний бухгалтер, бухгалтер, економіст, соціальний працівник, завідувач господарством, прибиральник службових приміщень, робітник з комплексного обслуговування і ремонту будівель, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, електромеханік, водій спеціалізованого автотранспортного засобу, оператор комп'ютерного набору, лікар-епідеміолог, помічник лікаря-епідеміолога, лікар-методист, лікар-статистик, медичний статистик, інженер з метрології, інспектор з кадрів, інженер з охорони праці.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суд України вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про неправомірність оскаржуваної вимоги відповідача, оскільки позивач на законних підставах призначив, нараховував та виплачував своїм працівникам підвищення посадових окладів на 60 відсотків.

Судами попередніх інстанцій правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Згідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення судів попередній інстанцій підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції у Вінницькій області - відхилити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року у справі № 802/2744/13-а - залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: