Ухвала суду № 38593991, 15.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 року м. Київ К/9991/34194/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року

у справі № 2-а-12321/10/2070

за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року, адміністративний позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (далі - КП «Харківські теплові мережі»; позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі - СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові; відповідач) задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000110843/0 від 18 травня 2010 року.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року та прийняття нового рішення про повну відмову в позові.

Крім того, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів у зв'язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку КП «Харківські теплові мережі» з питань дотримання своєчасності сплати нарахованих (узгоджених) сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 1586/43-010/31557119 від 30 квітня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000110843/0 від 18 травня 2010 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 75 651,98 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2181-III) з підстав порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 527 256,50 грн., визначеної податковим повідомленням-рішенням № 0000170843/0 від 07 грудня 2009 року.

Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-III передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-III у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно з підпунктом 5.2.3 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-III заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-III передбачено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Як встановлено судами, податкове повідомлення-рішення № 0000170843/0 від 07 грудня 2009 року оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку з дотриманням строків, встановлених підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-III, що, відповідно, спростовує доводи контролюючого органу про пропуск КП «Харківські теплові мережі» строку подання скарги до Державної податкової адміністрації у Харківській області та про те, що днем закінчення процедури адміністративного оскарження в розглядуваній ситуації слід вважати 11 січня 2010 року.

При цьому досліджена судовими інстанціями довідка СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 09-226 від 25 січня 2010 року свідчить про відсутність у позивача станом на 26 січня 2010 року заборгованості із сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

В подальшому, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2010 року у справі № 2а-1144/10/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року, податкове повідомлення-рішення № 0000170843/0 від 07 грудня 2009 року скасовано.

Відповідно до частин 3, 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на викладене, у відповідача в даному випадку були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000110843/0 від 18 травня 2010 року.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Замінити в даній справі відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові її правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.