Ухвала суду № 38593985, 15.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 року м. Київ К/9991/36716/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року

у справі № 2-а-160/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Станкоремонтний завод»

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Станкоремонтний завод» (далі - ТОВ «Станкоремонтний завод»; позивач) до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області (далі - Чугуївська ОДПІ Харківської області; відповідач) задоволено в повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0002352311/0 від 26 липня 2010 року, № 0002362311/0 від 26 липня 2010 року, № 0002352311/1 від 08 вересня 2010 року, № 0002362311/1 від 08 вересня 2010 року, № 0002352311/2 від 26 листопада 2010 року, № 0002362311/2 від 26 листопада 2010 року.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить постановлені у справі судові рішення залишити без змін.

Крім того, Чугуївською ОДПІ Харківської області заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - Чугуївської ОДПІ Харківської області на Чугуївську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області у зв'язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Станкоремонтний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт № 605/2311/30959594 від 02 червня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002352311/0 від 26 липня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 37 513,50 грн. (25 009,00 грн. - основний платіж, 12 504,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та податкове повідомлення-рішення № 0002362311/0 від 26 липня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 266 446,50 грн. (177 631,00 грн. - основний платіж, 88 815,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення, а також прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002352311/1 від 08 вересня 2010 року, № 0002362311/1 від 08 вересня 2010 року, № 0002352311/2 від 26 листопада 2010 року, № 0002362311/2 від 26 листопада 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР), підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість сум, сформованих при здійсненні господарських операцій з придбання електрокомплектуючих виробів у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропром Контракт» та підрядних робіт у Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль», з підстав безтоварності проведених операцій та, як наслідок, нікчемності правочинів, укладених між вказаними суб'єктами господарювання та ТОВ «Станкоремонтний завод».

Обґрунтовуючи свою правову позицію щодо неправомірного формування позивачем даних податкового обліку за спірними господарськими операціями, контролюючий орган посилався на акти невиїзних документальних перевірок ТОВ «Агропром Контракт» та ТОВ «ПБК «Вертикаль», в яких вказано про відсутність у постачальників ТОВ «Станкоремонтний завод» основних фондів, трудових та виробничих ресурсів, транспортних засобів, складських та торгівельних приміщень, сировини та матеріалів, необхідних для здійснення основного виду діяльності, а також неперебування вказаних суб'єктів господарювання за юридичною адресою.

Задовольняючи адміністративний позов в повному обсязі, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фактичне виконання господарських операцій з придбання позивачем електрокомплектуючих виробів у ТОВ «Агропром Контракт» та підрядних робіт у ТОВ «ПБК «Вертикаль» підтверджується долученими товариством до матеріалів справи специфікаціями на товар, рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, банківськими виписками, актами прийому-передачі матеріалів замовника, актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-2. Про реальний характер здійснення ТОВ «ПБК «Вертикаль» будівельних робіт свідчить, як встановлено судами, також проведення відповідних підготовчих робіт спеціалізованими підприємствами (Харківським державним технічним університетом будівництва і архітектури, Приватним підприємством «Інгеоекобуд», Комунальним підприємством «Архітектурне бюро Чугуївського району»).

А відтак, враховуючи встановлені судовими інстанціями обставини щодо фактичного виконання спірних господарських операцій, що, в свою чергу, контролюючим органом не спростовано, а також з огляду на те, що податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків-покупця на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість від інших осіб, в тому числі від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей, висновок судів про відсутність у контролюючого органу в розглядуваному випадку правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слід визнати правильним.

Доводи касаційної скарги про неправомірність формування позивачем даних податкового обліку за проведеними з ТОВ «ПБК «Вертикаль» господарськими операціями з підстав відсутності у ТОВ «Станкоремонтний завод» відповідної дозвільної документації колегія суддів відхиляє з огляду на те, що вказане питання не входить до предмета доказування в даній адміністративній справі. Адже, проведення суб'єктами господарювання будівельних робіт без дозволу на їх виконання є підставою для застосування до таких суб'єктів відповідальності, передбаченої відповідним законодавством, зокрема, Законом України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), однак не має безпосереднього впливу на податковий облік таких платників.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Замінити в даній справі відповідача - Чугуївську об'єднану державну податкову інспекцію Харківської області її правонаступником - Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.