Ухвала суду № 38593953, 22.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2014 року м. Київ К/9991/87/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області

на постанову Господарського суду Донецької області від 28 жовтня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року

у справі № 29/56а

за позовом Приватного підприємства «Химтехпоставка»

до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та другої податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Химтехпоставка» (далі - ПП «Химтехпоставка»; позивач) звернулось до суду з позовом до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області (далі - Єнакієвська ОДПІ у Донецькій області; відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001272340/3 від 23 березня 2005 року та № 0001282340/3 від 23 березня 2005 року, а також другої податкової вимоги № 2/616 від 30 вересня 2004 року.

Постановою Господарського суду Донецької області від 28 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсними податкове повідомлення-рішення № 0001272340/3 від 23 березня 2005 року в частині визначення ПП «Химтехпоставка» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 15 300,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0001282340/3 від 23 березня 2005 року в частині визначення ПП «Химтехпоставка» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27 361,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Присуджено ПП «Химтехпоставка» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Господарського суду Донецької області від 28 жовтня 2010 року, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року в частині задоволення позовних вимог та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а також скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, задовольнивши його або направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, Єнакієвською ОДПІ у Донецькій області заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - Єнакієвської ОДПІ у Донецькій області на Єнакієвську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області у зв'язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову документальну перевірку ПП «Химтехпоставка» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за період з 01 січня 2002 року по 30 вересня 2003 року, за результатами якої складено акт № 114/23-1/24644937 від 13 серпня 2004 року.

На підставі зазначеного акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001272340/3 від 23 березня 2005 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 51 150,00 грн. (23 900,00 грн. - основний платіж, 27 250,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та податкове повідомлення-рішення № 0001282340/3 від 23 березня 2005 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 30 589,00 грн. (2 152,00 грн. - основний платіж, 28 437,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Предметом касаційного розгляду в даній справі є правомірність визначення контролюючим органом позивачу сум штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2181-III).

Так, обґрунтовуючи свою правову позицію, Єнакієвська ОДПІ у Донецькій області вказувала про те, що за правилами підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III штрафні (фінансові) санкції розраховуються із суми заниження податкових зобов'язань за кожний податковий період, що не перевищує п'ятдесяти відсотків від суми такого заниження, як з податку на прибуток, так і з податку на додану вартість, а кінцева сума основного боргу (основного платежу) вираховується шляхом віднімання суми завищення податкових зобов'язань від суми їх заниження.

Колегія суддів вважає, що попередні судові інстанції правильно не погодились із вказаними доводами відповідача, зважаючи на таке.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-III контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що визначення суми штрафних (фінансових) санкцій прямо залежить від суми податкового зобов'язання донарахованого контролюючим органом (основного платежу), яке, в свою чергу, є базовою величиною для розрахунку суми відповідних санкцій, а не із загальної суми встановленого за результатами проведеної перевірки заниження податкових зобов'язань, як наполягає відповідач.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Господарського суду Донецької області від 28 жовтня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Замінити в даній справі відповідача - Єнакієвську об'єднану державну податкову інспекцію у Донецькій області її правонаступником - Єнакієвською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Касаційну скаргу Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області відхилити, а постанову Господарського суду Донецької області від 28 жовтня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.