Ухвала суду № 38593917, 16.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/80513/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Гончарук І.Ю.,

за участю:

представника позивача - Кукуєти Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року

у справі №2а/2370/2005/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансдизель»

до Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби (правонаступником якої є Христинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрансдизель» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 05 червня 2012 року № 0000032401 та № 0000042401.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року позовні вимоги задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення Христинівської МДПІ Черкаської області ДПС від 05 червня 2012 року № 0000032401 про збільшення суми податку на додану вартість за основним платежем на 571130,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 142782,00 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення Христинівської МДПІ Черкаської області ДПС від 05 червня 2012 року № 0000042401 про збільшення суми податку на прибуток підприємства за основним платежем на 731224,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 182806,00 грн. Стягнуто з державного бюджету на користь ТОВ «Укртрансдизель» суму сплаченого судового збору у розмірі 2188,00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Христинівська МДПІ Черкаської області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Укртрансдизель», посилаючись на те, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача - Христинівської МДПІ Черкаської області ДПС її правонаступником - Христинівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Христинівському районі Черкаської області провела позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Укртрансдизель» з питань правильності нарахування та повноти сплати податку на додану вартість за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої був складений акт від 27 лютого 2012 року № 15/23-01/33819678.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги: підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було занижено податок на прибуток у періоді, який перевірявся, на загальну суму 894390,53 грн.; підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, який перевірявся, на загальну суму 715512,32 грн.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що ТОВ «Укртрансдизель» неправомірно включило до складу валових витрат відповідного податкового періоду вартість придбаних у ТОВ «Фалбі-Контракт», ТОВ «Київконтракт ЛТД», ПП «Санта-Торг», ТОВ «Уніторгсрвіс», ПП «Парвус», ПП «Ді-Трейд» товарів (запчастин), а податок на додану вартість, сплачений у складі такої вартості - до податкового кредиту відповідного податкового періоду, оскільки: згідно актів ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 04 травня 2011 року № 1891/23-1011/36158663, від 10 травня 2011 року № 1996/23-1011/36510185, від 20 червня 2011 року № 3081/23-1011/36979595 неможливо провести зустрічні перевірки ПП «Ді-Трейд», ТОВ «Київконтракт ЛТД», ТОВ «Фалбі-Контракт», з огляду на те, що ці товариства не знаходяться за юридичними адресами, а згідно інформації ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 04 травня 2011 року № 8950/7/23-1008 неможливо провести зустрічну перевірку ПП «Санта-Торг», оскільки вказане підприємство було зняте з обліку 25 березня 2010 року, згідно відповіді ДПІ в Обухівському районі Київської області від 27 травня 2011 року № 1037/7/232-025 неможливо провести зустрічну перевірку ПП «Парвус», оскільки вказане підприємство 03 березня 2010 року було визнано банкрутом в судовому порядку (справа Господарського суду Київської області № Б22/007-10); згідно протоколів допитів громадяни, які значаться засновниками та директорами ТОВ «Фалбі-Контракт», ТОВ «Київконтракт ЛТД», ПП «Санта-Торг», ТОВ «Уніторгсрвіс», ПП «Парвус», вказали, що не мають відношення до фінансово-господарської діяльності зазначених суб'єктів господарювання та здійснили їх реєстрацію на прохання невстановлених осіб за винагороду, у зв'язку з чим у провадженні слідчих органів знаходяться кримінальні справи, порушені за фактом фіктивного підприємництва. Вказані обставини слугували підставою для висновку органу державної податкової служби про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Фалбі-Контракт», ТОВ «Київконтракт ЛТД», ПП «Санта-Торг», ТОВ «Уніторгсрвіс», ПП «Парвус», ПП «Ді-Трейд», суперечать інтересам держави і суспільства та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а виписані зазначеними контрагентами, первинні бухгалтерські документи не можуть бути прийняті до уваги як первинні бухгалтерські документи в розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

05 червня 2012 року Христинівська МДПІ Черкаської області ДПС на підставі вказаного акта перевірки та з урахуванням процедури адміністративного оскарження прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000032401, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила ТОВ «Укртрансдизель» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на 914030,00 грн., у тому числі: 731224,00 грн. - за основним платежем, 182806,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

05 червня 2012 року Христинівська МДПІ Черкаської області ДПС на підставі вказаного акта перевірки та з урахуванням процедури адміністративного оскарження прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000032401, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила ТОВ «Укртрансдизель» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 713912,00 грн., у тому числі: 571130,00 грн. - за основним платежем, 142782,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно включив до складу валових витрат відповідного податкового періоду вартість придбаних у ТОВ «Фалбі-Контракт», ТОВ «Київконтракт ЛТД», ПП «Санта-Торг», ТОВ «Уніторгсрвіс», ПП «Парвус», ПП «Ді-Трейд» товарів (запчастин), а податок на додану вартість, сплачений у складі такої вартості - до податкового кредиту відповідного податкового періоду, на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, виданих належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість, з урахуванням того, що реальність господарських операцій підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами та не заперечувалась податковим органом, а за даними Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України не було встановлено розбіжностей між показниками позивача та показниками зазначених контрагентів, а також зважаючи на те, що в подальшому придбані у вказаних товариств товарно-матеріальні цінності були використані позивачем у власній господарській діяльності та реалізовані іншим суб'єктам господарювання, зокрема, при проведенні ремонту техніки за замовленнями ПАТ «Західенерго», АЕК «Київенерго», ДП «Бердянський морський торговий порт».

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

За визначенням, наведеним у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За приписами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі. Поставка послуг - це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Абзацом 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто, у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), валові витрати та податковий кредит можуть вважатися не підтвердженими.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару (робіт, послуг), яка призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до складу валових, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту.

У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що господарські операції з придбання ТОВ «Укртрансдизель» (покупцем) товарів (запчастин) у ТОВ «Фалбі-Контракт», ТОВ «Київконтракт ЛТД», ПП «Санта-Торг», ТОВ «Уніторгсрвіс», ПП «Парвус», ПП «Ді-Трейд» (продавців) мали реальний характер, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, копії яких знаходяться в матеріалах справи, з урахуванням того, що в подальшому придбані у зазначених суб'єктів господарювання товари були використані позивачем у власній господарській діяльності та реалізовані іншим суб'єктам господарювання, зокрема, при проведенні ремонту техніки за замовленнями ПАТ «Західенерго», АЕК «Київенерго», ДП «Бердянський морський торговий порт» (т.1 арк. справи 124-250, т.2 арк. справи 1-250, т.3 арк. справи 1-250, т.4 арк. справи 1-250, т.5 арк. справи 1-250, т.6 арк. справи 1-250, т.7 арк. справ 1-250, т.8 арк. справи 1-64).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, вказані обставини податковим органом не заперечувались.

Крім іншого, у актах ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 04 травня 2011 року № 1891/23-1011/36158663, від 10 травня 2011 року № 1996/23-1011/36510185, від 20 червня 2011 року № 3081/23-1011/36979595 про неможливість проведення зустрічних перевірок ПП «Ді-Трейд», ТОВ «Київконтракт ЛТД», ТОВ «Фалбі-Контракт», було вказано, що за даними Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України не встановлено розбіжностей між показниками ТОВ «Укртрансдизель» та показниками зазначених контрагентів (т.8 арк. справи 86-92, 100-102).

Матеріали справи містять також довідку ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 22 червня 2011 року № 1975/23-11/35919210 «Про результати зустрічної перевірки ТОВ «Уніторгсервіс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - ТОВ «Укртрансдизель» з березня 2009 року по лютий 2010 року», в якій вказано, що перевіркою суб'єкта господарювання встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ «Уніторгсервіс», який мав правові відносини платником податків - ТОВ «Укртрансдизель» (т.8 арк. справи 94-98).

Судами також було встановлено, що на момент виконання господарських зобов'язань за договорами ТОВ «Фалбі-Контракт», ТОВ «Київконтракт ЛТД», ПП «Санта-Торг», ТОВ «Уніторгсрвіс», ПП «Парвус», ПП «Ді-Трейд» були належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про те, що якщо суб'єктом господарювання здійснено законну господарську діяльність та за її результатами правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит, то такий суб'єкт господарювання безперечно має право на зменшення оподатковуваного прибутку на здійснені витрати та, як наслідок, на податковий кредит.

При цьому, колегія суддів вказує, що вироків судів, постановлених у кримінальних справах, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо позивачем або ж ТОВ «Фалбі-Контракт», ТОВ «Київконтракт ЛТД», ПП «Санта-Торг», ТОВ «Уніторгсервіс», ПП «Парвус», ПП «Ді-Трейд» матеріали справи не містять. Не додано таких доказів і до касаційної скарги.

Крім іншого, доказів несхвалення ТОВ «Фалбі-Контракт», ТОВ «Київконтракт ЛТД», ПП «Санта-Торг», ТОВ «Уніторгсервіс», ПП «Парвус», ПП «Ді-Трейд» правочинів, укладених з ТОВ «Укртрансдизель», у розумінні положень статті 241, частини 2 статті 1158 Цивільного кодексу України, матеріали справи не містять. Не додано таких доказів і до касаційної скарги.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Христинівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна