Ухвала суду № 38593902, 15.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 року м. Київ К/9991/51111/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року

у справі № 2а-2336/09/0670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкреініан Клеузінг Кампані»

до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкреініан Клеузінг Кампані» (далі - ТОВ «Юкреініан Клеузінг Кампані»; позивач) до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області (далі - Володарсько-Волинська МДПІ Житомирської області; відповідач) задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000781601/0 від 20 листопада 2008 року. Відшкодовано ТОВ «Юкреініан Клеузінг Кампані» понесені судові витрати в розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Житомирській області.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої ТОВ «Юкреініан Клеузінг Кампані» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 3/16-01/34928884 від 07 листопада 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки Володарсько-Волинською МДПІ Житомирської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000781601/0 від 20 листопада 2008 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 129 783,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) з огляду на несвоєчасне заявлення до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 129 783,00 грн. та, відповідно, втрату права на відшкодування вказаної суми. При цьому, на переконання податкового органу, чинне на час виникнення спірних правовідносин податкове законодавство не передбачає можливості подання уточнюючого розрахунку з підстав несвоєчасного заявлення до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість.

Крім того, судами встановлено, що 21 липня 2008 року ТОВ «Юкреініан Клеузінг Кампані» подано до Володарсько-Волинської МДПІ Житомирської області податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2008 року, в якій в рядку 24 «Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду» задекларовано суму податку в розмірі 129 783,00 грн. Цю ж суму вказано в рядку 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду».

В подальшому, 07 жовтня 2008 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким показник рядка 26 декларації за червень 2008 року зменшено на 129 783,00 грн., а показник рядка 25.1 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» збільшено на 129 783,00 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Водночас слід враховувати, що пункт 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2181-III) передбачає право платника податків на подання (з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181-III) уточнюючого розрахунку за наслідками самостійного виявлення помилок у показниках раніше поданої податкової декларації. При цьому Закон № 2181-III не передбачає обмежень щодо виправлення платником самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним звітності, в тому числі у будь-якому рядку відповідної податкової декларації. У разі допущення помилки щодо недекларування платником у звітному періоді від'ємного значення до бюджетного відшкодування він не втрачає права на таке відшкодування та не позбавлений можливості виправити самостійно виявлені помилки.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області відхилити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.