Ухвала суду № 38593877, 15.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2014 р. м. Київ К/800/10355/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року

у справі №826/13400/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Т» (надалі - ТОВ «Гермес-Т»)

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (надалі - ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У серпні 2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві №0003402220 та №0003412220 від 06 червня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 жовтня 2013 року у задоволені позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове, яким позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві №0003402220 та №0003412220 від 06 червня 2013 року.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ТОВ «Гермес-Т» просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Гермес-Т» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року.

За підсумками перевірки складено акт №1556/22-2221/30973210 від 17 травня 2013 року, в якому зазначено порушення позивачем наступних вимог законодавства:

- п.п.135.5.4 з урахуванням п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14; п.138.2 ст.138; п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139; п.п.159.1.2 п.159.1 ст.159 Податкового кодексу України; п.2 ст.9 Закону Україні «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п.п.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся;

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України; п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п.п.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся.

Висновки податкового органу про порушення позивачем наведених положень закону ґрунтується на наступних актах перевірок:

- ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС №4163/22-4/37813837 від 05 жовтня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТК «Акцепт» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 28 липня 2011 року по 31 серпня 2012 року»;

- ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС №617/22-90/37318569 від 01 березня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Асіті Трейд» з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за період з 01 листопада 2011 року по 31 січня 2013 року»;

- ДПІ у м.Чернігові ДПС №823/23/37299007 від 08 листопада 2011 року «Про результати зустрічної звірки ТОВ «Баргузин 88» щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «Века груп» за серпень 2011 року»;

- ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС №1092/22-08/37450227 від 27 листопада 2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Річ Альянс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 жовтня 2012 року»;

- ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС №610/2240/37569664 від 01 березня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ланіс Менеджмент» з питань взаємовідносин з контрагентами, якими за рахунок ТОВ «Ланіс Менеджмент» сформовано податковий кредит за період листопад 2011 - січень 2013 року»;

- ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС №1380/22.8/37139653 від 16 квітня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Пікк-Інтернешнл» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01 серпня 2012 року по 28 лютого 2013 року».

Згідно вказаних актів перевірок, встановлено відсутність товариств - контрагентів за місцезнаходженням, відсутність у підприємств первинних та інших документів, відсутність фізичних та технічних можливостей, кваліфікованого персоналу для здійснення задекларованих господарських операцій, що на думку податкового органу, свідчить про фіктивність діяльності вказаних підприємств та про нікчемність усіх укладених ними правочинів.

Крім того, податковим органом зазначено, що гр.ОСОБА_1, не маючи на меті зайняття підприємницькою діяльністю зареєстрував за грошову винагороду ТОВ «Ратуш», що встановлено матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. СВ УСБ України у м.Києві порушена кримінальна справа за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення невстановленими особами суб'єктів підприємницької діяльності юридичних осіб, до яких має відношення ТОВ «ТК «Акцепт» з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого повторно, тобто за ознаками злочину, передбаченого ст.205 ч.1 Кримінального кодексу України. Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи від 22 лютого 2013 року №153 СТКЗР Білоцерківського МВ при ГУ МВС України в Київській області підписи виконані від імені гр.ОСОБА_1, який є директором ТОВ «Асіті Трейд», ймовірно не ним, а іншою особою. В провадженні ГСУ ДПС України перебуває кримінальна справа порушена за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами вчиненого повторно шляхам створення ряду підприємств, за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст. 205, ч.3 ст.2012 Кримінального кодексу України, досудовим слідством, в рамках якої встановлено, що будучи засновником та директором ТОВ «Річ Альянс» гр.ОСОБА_1 розповів, що ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності даного підприємства не має, печатку підприємства не отримував, ніяких товарів, робіт (послуг) від імені ТОВ «Річ Альянс» нікому не поставляв та не надавав та, в той же час, за грошову винагороду підписав документи про своє призначення на цю посаду. Згідно висновку експерта СТКЗР Білоцерківського МВ при ГУ МВС України в Київській області від 22 лютого 2013 року №161 за результатом проведеної почеркознавчої експертизи, підписи, які виконані від імені гр.ОСОБА_1, виконані в графі «директор» від ТОВ «Ланіс Менеджмент», виконані не гр.ОСОБА_1, а іншою особою. Відповідно до висновку спеціаліста начальника сектору фототехнічних, портретних, технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних досліджень НДЕКЦ при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці №14 від 12 квітня 2013 року встановлено, що підпис від імені директора ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» гр.ОСОБА_1 на свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03 серпня 2012 року виконаний іншою особою.

Таким чином, на думку податкового органу, всі укладені операції між позивачем та його контрагентами нікчемні.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшені суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.

В силу приписів ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи, в тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної/контрактної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих/сплачених платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів, у тому числі при їх імпорті, та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Дані положення врегульовані ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Виходячи з наведених правових норм, можливо зробити висновок, що вони дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів/робіт/послуг та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що в даному випадку, обставини справи та зібрані в ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентами мали товарний - реальний характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи документами, між позивачем та ТОВ «Ланіс Менеджмент», ТОВ «Ратуш», ТОВ «Асіті Трейд» та ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» були укладені договори про надання послуг №120330 від 30 березня 2012 року, №2002/211 від 20 лютого 2011 року, №111129.К від 29 листопада 2011 року та №1212 від 01 січня 2012 року, згідно умов яких виконавці виконують роботи по фарбуванню - тоніровці, та ламінації паперу для гофрирування і картону для плоских слоїв наданих замовником, зокрема: тоніровка паперу і картону по одній стороні (15%), тоніровка паперу і картону по одній стороні (25%), ламінація паперу та картону по одній стороні (20 микрон).

На підтвердження виконання умов вказаних договорів ТОВ «Гермес-Т» були надані рахунки на оплату, рахунки-фактури, податкові та видаткові накладні, двосторонні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти прийому - передачі продукції, які були досліджені колегією суддів у повній мірі та які розкривають зміст та обсяг господарських операцій з придбання послуг та поставки товару.

Поряд з цим, у перевіряємому періоді позивачу ТОВ «Баргузін 88» та ТОВ «Річ Альянс» були надані транспортно-експедиційні послуги з перевезення вказаних замовником вантажів, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт №097 та №098 від 03 серпня 2011 року; актами надання послуг №878 від 05 грудня 2012 року, податковими накладними №97 та №98 від 03 серпня 2011 року, №4 від 05 грудня 2011 року; рахунками - фактури №СФ-0098 та №СФ-0097 від 03 серпня 2011 року; товарно - транспортними накладними від 02 серпня 2011 року та 02 грудня 2011 року; рахунком на оплату №876 від 05 грудня 2011 року та договором - заявкою №21213 від 02 грудня 2012 року, які розкривають зміст та обсяг господарських операцій з придбання послуг.

Також, ТОВ «Гермес-Т» 01 листопада 2011 року уклав договір купівлі-продажу №0111-2011 з ТОВ «ТК «Акцепт», згідно умов якого продавець продає, а покупець купує товар, зокрема: папір для гофрируваня - 500тон, картон для пласких слоїв - 300тон, поліграфічний картон - 100тон, клей та витратні матеріали.

Факт придбання позивачем у ТОВ «ТК «Акцепт» товару підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками - фактури, податковими та видатковими накладними, які розкривають зміст та обсяг господарських операцій з придбання товару.

Крім того, позивачем придбавались послуги та товар з метою використання їх у власній господарській діяльності, оскільки основними видом діяльності товариства за КВЕД є виробництво інших виробів з паперу та картону; виробництво гофрованого паперу та пакувань з паперу і картону, що також підтверджується наявними в матеріалах справи докуменатами.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла вірного висновку, що господарські операції позивача з його контрагентами ТОВ «Ратуш», ТОВ «ТК «Акцепт», ТОВ «Асіті Трейд», ТОВ «Річ Альянс», ТОВ «Баргузін 88», ТОВ «Ланіс Менеджмент», ТОВ «Пікк-Інтернешнл» здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності підприємств, а тому вони є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, які містять усі обов'язкові реквізити та розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

В свою чергу, відповідачем так і не було доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо.

До того ж, матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи, як і не містять будь-яких інших доказів (письмових пояснень, актів перевірок, тощо) на підтвердження неможливості вчинення вказаних господарських операцій.

При цьому посилання податкового органу на ряд актів перевірок державних податкових інспекцій є необґрунтованими, оскільки звірка фактично не проводилась і обставини щодо вказаних господарських операцій податковим органом реально не встановлювались, а при перевірці та звірці господарські операції саме з позивачем податковим органом не досліджувались.

Колегією суддів апеляційної інстанції вірно зазначено, що заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних та інших бухгалтерських документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного вчинення таких дій, не можуть вважатися діями по проведенню зустрічної звірки.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 липня 2013 року у справі №826/9067/13-а, яка набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року, визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Пікк-Інтернешнл» та зобов'язано податковий орган вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі складеного акта перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 березня 2013 року у справі №826/3235/13-а, яка набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2013 року, визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Ланіс Менеджмент» та зобов'язано податковий орган вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», інформацію, внесену на підставі складеного акта перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 травня 2013 року. у справі №826/3363/13-а, яка набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року, визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Асіті Трейд» та зобов'язано податковий орган вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», інформацію, внесену на підставі складеного акта перевірки.

Покликання податкового органу на матеріали кримінальних справ також є необґрунтованими, оскільки матеріали даних справ не містять доказів на підтвердження того, що в межах кримінальних справ досліджувались господарські операції з позивачем, а також відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

В силу приписів п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно ст.16 Податкового кодексу України обов'язком платника податків є, зокрема: ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подача до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, відповідальність за сплату до бюджету грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість несе кожна конкретна особа - платник податку, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Податковим органом також не надано доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України серед критеріїв/принципів/, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ними рішень та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто у урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватись на припущеннях, тим більше коли йдеться про майнову відповідальність.

Посилання відповідача на висновки почеркознавчої експертизи, в яких зазначено про ймовірність виконання підписів від імені директорів підприємств - контрагентів не ними, а іншими особами, судом апеляційної інстанцій обґрунтовано не прийнято до уваги, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватись на припущеннях, тим більше коли йдеться про майнову відповідальність.

Поряд з цим, слід також зазначити, що чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів, а також не передбачено обов'язку здійснювати перевірку місцезнаходження контрагентів або сплати податків контрагентами тощо. При невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник.

Отже, оцінюючі зібрані по справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправними й скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві №0003402220 та №0003412220 від 06 червня 2013 року.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В.Вербицька

____ О.В.Муравйов