Вирок № 38591482, 28.04.2014, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 464/904/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2014 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді: Бориславського Ю.Л.,

при секретарі: Каралюс Т.Р.,

за участю прокурора: Мармуляка В.Я.,

обвинуваченої: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12013150070002815 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Комарно Городоцького району Львівської області, українки, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, одруженої, має на утриманні двох малолітніх синів - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 народження, непрацюючої, яка зареєстрована та проживає АДРЕСА_1, раніше не судимої

у вчиненні злочинів, передбачених за ч.3, ч.4 ст. 358 КК України, суд, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, на початку липня 2013 року, маючи умисел на оформлення кредиту в банківській установі, розуміючи, що без довідки про середню заробітну плату (дохід) не зможе оформити кредитний договір у відділенні банку ПАТ «ВТБ Банк» на грошову суму 40000 гривень, придбала газету з оголошеннями, серед яких було повідомлення про допомогу в оформленні банківських кредитів. Перебуваючи за місцем свого проживання АДРЕСА_1 здзвонилась із невстановленою слідством особою, номер мобільного телефону якої був вказаний в оголошенні газети, та замовила виготовити на своє ім'я завідомо підроблений документ, а саме довідку про середню заробітну плату, за грошову винагороду у сумі 150 гривень. В телефонній розмові ОСОБА_1 подала невстановленій слідством особі свої анкетні дані, а саме:прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний код, та повідомила, що в довідці про доходи має бути вказано, що за останні 6 місяців середня заробітна плата за один місяць становить близько 5000 гривень. Через декілька днів невстановлена слідством особа зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила, що довідка про середню заробітну плату (дохід) №16 від 15 липня 2013 року, видана на ім'я ОСОБА_1, виготовлена та домовились про місце передачі довідки. 11.07.2013 року на Головному вокзалі м. Львова, який розташований у м. Львові, площа Двірцева, 1, на пероні у провідниці, яку під час чергової телефонної розмови вказала невстановлена особа, ОСОБА_1 забрала виготовлену на своє ім'я довідку про середню заробітну плату (дохід) № 16 від 15 липня

2013 року, в якій було вказано, що нібито ОСОБА_1 дійсно працює на посаді «технолога-модельєра» у ФОП «ОСОБА_2» та за період з січня 2013 року по червень 2013 року отримала заробітну плату на загальну суму 30900 гривень, хоча насправді ОСОБА_1 на вказаній посаді не працювала та заробітну платню не отримувала. В подальшому вказану підроблену довідку ОСОБА_1 подала у відділення ПАТ «ВТБ Банк» та на її підставі отримала кредит на суму 40000 гривень.

Крім цього, ОСОБА_1 19.07.2013 року, перебуваючи у відділенні ПАТ «ВТБ Банк», що за адресою: м. Львів, вул. Валова, 15, для отримання кредиту в сумі 40000 гривень, умисно використала (надала) підроблену довідку від імені ФОП «ОСОБА_2» про середню заробітну плату (дохід) № 16 від 15 липня 2013 року, згідно якої вона, за період з січня 2013 року по червень 2013 року, працюючи на посаді «технолога-модельєра» у ФОП «ОСОБА_2», отримала заробітну плату на загальну суму 30900 гривень, хоча насправді ОСОБА_1 на вказаній посаді не працювала та заробітну платню не отримувала. На підставі вказаної підробленої довідки про середню заробітну плату (дохід) між ОСОБА_1 та ПАТ «ВТБ Банк» було укладено кредитний договір № R53100445257В від 19 липня 2013 року, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 40000 гривень.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй злочині визнала повністю, не заперечила фактичних обставин справи та показала суду, що в середині червня 2013 року у неї виникла необхідність в отриманні грошового кредиту на суму 40000 гривень так як мала певні сімейні проблеми, а тому звернулася в ПАТ «ВТБ Банк». Однак їй повідомили, що для оформлення кредиту на таку велику суму як 40000 гривень, їй необхідно надати довідку про доходи, в якій було б вказано, що за останні 6 місяців середня заробітна плата за один місяць становить близько 5000 гривень. Придбавши газету з оголошеннями, знайшла серед них повідомлення про допомогу в оформленні банківських кредитів. Перебуваючи за місцем свого проживання АДРЕСА_1 здзвонилась із невстановленою особою та замовила виготовити на своє ім'я завідомо підроблену довідку про середню заробітну плату, за грошову винагороду у сумі 150 гривень. 11.07.2013 року на Головному вокзалі забрала підроблену довідку про середню заробітну плату. Зазначила, що перебуваючи у відділенні ПАТ «ВТБ Банк» для отримання кредиту надала підроблену довідку про середню заробітну плату та отримала кредит в сумі 40000 гривень.

Враховуючи, що учасники судового розгляду визнали недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясовано, що обвинувачена та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності цих позицій, а також їм роз'яснено, що вони у такому випадку позбавляються права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, - суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України розглянув справу за правилами, передбаченими даною нормою.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у підробленні офіційного документа, який видається підприємством, установою, організацією, що має право видавати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб та у використанні завідомо підробленого документа доведена повністю, дії органом досудового слідства кваліфіковано вірно за ч.3 та ч. 4 ст.358 КК України.

При призначенні покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкціях статей (санкцій частин статей) Особливої частини КК України, що передбачають відповідальність за вчинені злочини та відповідно до положень Загальної частини КК України.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення кримінального покарання» визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із

особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Обираючи міру покарання ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, особу винної, яка вперше притягається до кримінальної відповідальності, також те, що повністю визнала свою вину і розкаюється у вчиненому, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин, має на утриманні двох малолітніх синів - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 /а.с.25,28/, на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває /а.с.26,27/, згідно наданої характеристики за місцем проживання характеризується позитивно /т.2 а.с.24/, як пом'якшуючі обставини, а також відсутність обтяжуючих обставин.

На підставі ст.69 КК України в зв'язку з наявністю зазначених вище обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, суд з врахуванням обставин справи, особи винної, вважає за можливе перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного у санкції ч.3 ст.358 КК України, тобто до покарання у виді штрафу.

Щодо заявленого цивільного позову ПАТ «ВТБ Банк» в особі відділення «Львівської регіональної дирекції» про стягнення з ОСОБА_1 44791,75 гривень, то такий є підставним і підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. На захист інтересів неповнолітніх осіб, цивільний позов може бути пред'явлений їхніми законними представниками.

Як вбачається із п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров'я особи» вирішуючи цивільний позов у кримінальній справі про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я потерпілого суди повинні керуватися відповідним цивільним законодавством і виходити з роз'яснень із цих питань, які містяться в постановах Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з наступними змінами.

Згідно ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Таким чином, із ОСОБА_1 підлягає стягненню 44791,75 гривень, оскільки згідно інформації, наданої ПАТ «ВТБ Банк» в особі відділення «Львівської регіональної дирекції» /т.1 а.с.7-8/ саме вказана сума коштів, станом на 09.01.2014 року, складає заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № R53100445257В від 19 липня 2013 року.

Згідно до ст. 118 КПК України до процесуальних витрат належать витрати, пов'язані із залученням експерта. Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою. Із матеріалів справи вбачається, що витрати на проведення почеркознавчої експертизи складають 733,50 гривень.

Речові докази - матеріали кредитної справи по кредитному договорі № R53100445257В від 19 липня 2013 року позичальника ОСОБА_1 на 32 аркушах, які долучені до матеріалів кримінального провадження №12013150070002815 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 65-67, 69 КК України, ст.ст. 118, 124, 368, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 510 /п'ятсот десять/ гривень; за ч.4 ст.358 КК України призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 /вісімсот п'ятдесят/ гривень.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 /вісімсот п'ятдесят/ гривень.

Цивільний позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Львівської регіональної дирекції» - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 /паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий Городоцьким РВ УМВС України у Львівській області 26.12.2006 року, ідентифікаційний код - НОМЕР_2/ на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» /р/р № 2909000001064 у ВАТ ВТБ Банк МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319/ - 44791 /сорок чотири тисячі сімсот дев'яносто одну/ гривню 75 копійок.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України речові докази - матеріали кредитної справи по кредитному договорі № R53100445257В від 19 липня 2013 року позичальника ОСОБА_1 на 32 аркушах, які долучені до матеріалів кримінального провадження №12013150070002815 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 /паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий Городоцьким РВ УМВС України у Львівській області 26.12.2006 року, ідентифікаційний код - НОМЕР_2/ в дохід держави витрати на проведення почеркознавчої експертизи у розмірі 733 /сімсот тридцять три/ гривні 50 копійок.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.