Постанова № 38588983, 22.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 р. Справа № 804/2292/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріТалаш Д.В. за участю: представника позивача Мондріч Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ТОВ "ТК "Дніпротранснафта" до Дніпродзержинської об'єднаної податкової інспекції ГУМ у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії, скасування наказу №109 від 29.02.2014 року та податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК «Дніпротранснафта» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної податкової інспекції ГУМ у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням уточнень просить визнати незаконними дії Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженої відповідальністю «ТК «Дніпротранснафта» (код ЄДРПОУ 37425507) з 30.01.2014 р. по 05.02.2014 р. (5 робочих днів) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавств за період з 15.12.2010 по 31.12.2012 рр. та скасувати наказ Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській № 109 «Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки Товариств з обмеженою відповідальністю «ТК «Дніпротранснафта» від 29.01.2014 р.; визнати протиправним та скасувати, прийняте Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі Акту перевірки № 545/4/04-03-22-01/37425507 «Про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ «ТК «Дніпротранснафта» (код ЄДРПОУ 37425507) з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 15.12.2010 по 31.12.2012 рр.» від 11.08.2014 р. податкове повідомлення-рішення № 0001061501 від 17.03.2014 р., яким збільшено сум грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, з яких сума грошового зобов'язання за основним платежем 3305972, 0 грн. (три мільйони триста п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дві гривні, 0 копійок), з яких штрафні (фінансові) санкції 318583,0 грн. (триста вісімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят три гривні, 0 копійок) та податкове повідомлення-рішення № 0001071501 від 17.03.2014 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем 406479, 0 грн. (чотириста шість тисяч чотириста сімдесят дев'ять гривень, 0 копійок), 132852, 0 грн. (сто тридцять дві тисячі вісімсот п'ятдесят дві гривні, 0 копійок) - штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позову зазначено, що у податкового органу не було законодавчо визначених підстав для прийняття наказу про продовження терміну проведення планової виїзної документальної перевірки позивача, тому наказ є протиправним. Висновки викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки є необґрунтованим, прийнятими без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком його неправомірність та є підставою для скасування, оскільки господарські операції були реально здійснені.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК «Дніпротранснафта», зареєстроване виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 13.12.2010 року та перебуває на податковому обліку в Дніпродзержинській об'єднаній податковій інспекції ГУМ у Дніпропетровській області.

Судом встановлено, що на підставі повідомлення на перевірку від 31.12.2013 р. №12228/04-03, виданого Дніпродзержинською об'єднаною податковою інспекцією ГУМ у Дніпропетровській області та наказів ДПІ від 31.12.2013 р. №743, від 21.01.2014 р. №65 та від 29.01.2014 р. №109 «Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ТК «Дніпротранснафта», згідно пп.77.1, 77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України була проведена документальна виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період 15.12.2010 року по 31.12.2013 року, за наслідками якої складено акт №545/4/04-03-22-01/37425507 від 11.02.2014 р., в якому зроблено висновок про порушення позивачем: п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), в результаті чого TOB ТК «Дніпротранснафта» занижено податок на прибуток в сумі 262 764 грн., у тому числі за І квартал 2011 року у сумі 262 764 грн.; п.п.135.5.4 п.135.5. ст.135, п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток всього у сумі 3 043 208, у тому числі: II квартал 2011 року - 259824 грн.; III квартал 2011 року - 778247 грн.; IV квартал 2011 року - 993565 грн.; І квартал 2012 року - 95462 грн.; II квартал 2012 року - 337562 грн.; III квартал 2012 року - 578548 грн.; п.198.1. п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «ТК «Дніпротранснафта» занижено податок на додану вартість на загальну суму 406 479 грн., у тому числі: березень 2011 року - 56 897 грн.; квітень 2011 року - 75 840 грн.; травень 2011 року - 6 217 грн.; червень 2011 року - 1831 грн.; липень 2011 року - 915 грн.; серпень 2011 року - 186 909 грн.; вересень 2011 року - 2 328 грн.; жовтень 2011 року - 3 151 грн.; листопад 2011 року - 8 987 грн.; грудень 2011 року - 1 452 грн.; лютий 2012 року - 771 грн.; березень 2012 року - 714 грн.; квітень 2012 року - 247 грн.; травень 2012 року - 20 грн.; вересень 2012 року - 60 200 грн..

На підставі висновків Акту перевірки Дніпродзержинська об'єднана податкова інспекція ГУМ у Дніпропетровській області прийняла податкові повідомлення-рішення від 17.03.2014 року: за № 0001061501, яким збільшено сум грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, з яких сума грошового зобов'язання за основним платежем становить у розмірі 3305972 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 318583 грн.; за № 0001071501, яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 406479 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 132852 грн..

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно із Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2010 року за №984 Акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункти 4-6 Порядку №984 від 22.12.2010 року).

Так, ТОВ «ТК «Дніпротранснафта» в перевіряємому періоді мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Спецагроресурс» (код ЄДРПОУ 38112611), а саме між позивачем та ТОВ «Спецагроресурс» було укладено договір № 18 від 01.07.2012 року на експедиторське обслуговування, за умовами якого контрагент позивача надав послуги щодо розробки маршруту, оформлення транспортної документації, страхування вантажу, здійснення контролю за вантажно-розвантажувальними работами, супровід вантажу від пункту завантаження до пункту прийняття вантажу. До суду наданні первинні документи, а саме акти виконаних робіт, рахунки, товарно-траснортні накладні та податкові накладні.

Між позивачем та контрагентом ТОВ «Спецторг-трак» було укладено договір № 000013 від 28.03.2011 р. на дострокову поставку автозапчастин для вантажних автомобілів та полуприцепів та супутні авто товари. Поставка товарів підтверджена приходними накладними, рахунками, ТТН, податковими накладними на загальну суму 146 190 грн..

Між позивачем та його контрагентом ТОВ «Днепротранснафта» було укладено договір № 0102211 від 01.02.2011 р. на поставку нафтопродуктів, а саме бітум та дизельне паливо. На підтвердження поставки товару надано приходні накладні, рахунки, ТТН та податкові накладні на загальну суму 818563,08 грн..

Між позивачем та його контрагентом ТОВ «Велтон-Торг» було укладено договір № 18 від 01.08.2011 р. на поставку нафтопродуктів, а саме дизпаливо. Поставки підтверджуються відповідними приходними накладними, рахунками, ТТН та податковими накладними, які наявні в матеріалах справи. Крім того, також було укладено договір № 18-1 від 01.08.2011 р. на експедиторське обслуговування, відповідно до поставленого товару, а саме дизпалива, відповідно до якого контрагент позивача здійснює страхування та супроводження вантажу, що підтверджуються наявними матеріалами справи (акти здачі-приймання робіт та податкові накладні).

Між позивачем та його контрагентом ТОВ «Днепротранснафта» було укладено договір № 0102211 від 01.02.2011 р. на поставку нафтопродуктів, а саме бітум та дизельне паливо. Поставки підтверджуються відповідними приходними накладними, рахунками, ТТН та податковими накладними.

Між позивачем та його контрагентом ТОВ «Нафтова компанія «Днепр Петроліум» було укладено договір № НК120831 від 17.08.2012 р. на поставку нафтопродуктів, а саме дизпаливо. Поставки підтверджуються відповідними приходними накладними, рахунками, ТТН та податковими накладними.

Між позивачем та його контрагентом ТОВ «Байкара» було укладено договір № 15/03Б від 15.03.2011 р. на поставку. Послуги між позивачем та його контрагентом підтверджуються належними та допустимими доказами, а саме відповідними актами, рахунками, ТТН та податковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

Між позивачем та його контрагентом ТОВ «Л.С.Д.» було укладено договір № 102910 від 01.10.2011 р. на технічне обслуговування та ремонт транспорту позивача. Дане підприємство надавало послуги щодо технічного обслуговування та ремонту автотранспорту позивача відповідно до переліку, затвердженого між позивачем та його контрагентом, а саме здійснювало заміну несправних запчастин. Згідно пояснень представника позивача, після огляду транспорту позивача, контрагентом складалась дефектна відомість на кожний транспортний засіб позивача. Таким чином, здійснювалось погодження переліку запчастин, які підлягали заміні. Дані запчастини закупівля позивачем та передавались контрагенту для установки обладнання на транспортний засіб позивача. Послуги підтверджуються відповідними актами, рахунками, дефектними відомостями та податковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

Між позивачем та його контрагентом ТОВ «Трансервіс груп плюс» було укладено договір № 812 від 01.08.2012 р. на експедиторське обслуговування, відповідно до якого даний контрагент надає послуги у вигляді супроводження вантажу, розробки маршруту, оформлення транспортної документації, страхування вантажу, контроль за дотриманням вантажно-розвантажувальних операцій. Послуги підтверджені відповідними актами, рахунками та ТТН, видатковими накладними та містяться в матеріалах справи.

Між позивачем та його контрагентом було укладено договір № 0111 від 01.11.2011 р. та договір № 2012 від 01.01.2012 р. на експедиторське обслуговування, відповідно до яких контрагент здійснює оформлення транспортної документації, страхування вантажу, контроль за вантажно-розвантажувальними роботами та операціями, супроводжує вантаж. Послуги підтверджені відповідними актами, рахунками та ТТН, видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Між позивачем та його контрагентом ПП «Електролайф» було укладено договір № 103 від 01.03.2012 р. на експедиторське обслуговування, відповідно до якого контрагент здійснює оформлення транспортної документації, страхування вантажу, контроль за вантажно-розвантажувальними роботами та операціями, супроводжує вантаж. Всі послуги підтверджені відповідними актами, рахунками та ТТН, видатковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

Між позивачем та його контрагентом ТОВ «Еспекар» було укладено договір № 01/04/2 від 01.04.2011 р. на експедиторське обслуговування, відповідно до якого контрагент здійснює оформлення транспортної документації, страхування вантажу, контроль за вантажно-розвантажувальними роботами та операціями, супроводжує вантаж. Отримання послуг підтверджені відповідними актами, рахунками та ТТН, видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи. Крім того, було також укладено договір № 01/03 від 01.03.2011 р. на оренду ємкості з метою прийому, зберігання та відпуску нафтопродуктів. Згідно пояснень представника позивача, у даного контрагента, позивач орендував ємкість для тимчасового зберігання бітуму, який був закуплений не в сезон по більш низькій ціні, ніж в сезон, для реалізації товару в сезон після підняття ціни. Отримання послуг підтверджуються наявними доказами в матеріалах справи, а саме первинними документами: видатковими накладними, відповідними актами, рахунками, ТТН.

Між позивачем та його контрагентом ТОВ «Ник 7» було укладено договір № 312 від 31.05.2012 р. на експедиторське обслуговування, відповідно до якого контрагент здійснює оформлення транспортної документації, страхування вантажу, контроль за вантажно-розвантажувальними роботами та операціями, супроводжує вантаж. Всі послуги підтверджені відповідними актами, рахунками та ТТН, видатковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

Між позивачем та його контрагентом ТОВ «Таурус Голд» було укладено договір № 305 від 30.05.2012 р. на технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу позивача. Згідно пояснень представника позивача даний контрагент здійснював технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу позивача відповідно до затвердженого переліку. Після обліку та огляду транспортного засобу позивача, складалась дефектна відомість на кожний транспортний засіб позивача. Запчастини для транспортних засобів позивача закуплялись позивачем та передавались для здійснення своїх послуг, контрагенту. Послуги підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме відповідними актами, рахунками, дефектними відомостями та податковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

У ПП «Полек Топ Днепр» позивач придбав шини для вантажних транспортних засобів в обсязі 12 шт., що підтверджуються відповідними приходними накладними, рахунками, гарантійними талонами на обслуговування вантажних шин на сервісних станціях «Тіп-Топ- Сервіс» та податковими накладними.

Між позивачем та його контрагентом ТОВ «Енергосфера» було укладено договір № 0109/11 від 01.09.2011 р. на поставку нафтопродуктів, а саме дизпаливл. Поставки підтверджуються відповідними приходними накладними, рахунками, ТТН та податковими накладними. Крім того, було укладено договір № 0109ЕН від 01.09.2011 р. на експедиторське обслуговування, відповідно до якого контрагент позивача здійснює страхування та супроводження вантажу, що підтверджуються наявними матеріалами справи.

Щодо ТОВ НПП «Брат», згідно пояснень представника позивача в судовому засіданні, 21.04.2011 р. позивачем помилково були перераховані кошти на розрахунковий рахунок даного контрагента. 20.05.2011 р. ТОВ НВП «Брат» ці кошти були повернуті на розрахунковий рахунок позивача, більш ніяких відносин позивач з даним контрагентом не мав , докази наявні в матеріалах справи. В тому числі, щодо господарських відносини з ПП «Електросервіс Бровари» та ТОВ «Глобал-Сервіс», де відповідач в Акті перевірки вказує на нібито нереальність господарських відносин позивача з даними контрагентами, слід зазначати, що згідно пояснень представника позивач не мав господарських відносин з даними підприємствами.

Так, в акті перевірки зазначено, що траснспортно-експедиційні послуги та бітум, отримані від вище перелічених підприємств використанні позивачем в господарській діяльності, а саме реалізовані іншим підприємствам, які зазначенні в акті перевірки або використанні для власних потреб.

Висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій ґрунтуються на висновках актів перевірки контрагентів позивача.

Так, згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (стаття 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (чинного на момент виникнення правовідносин) до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу).

Пунктом 138.2, статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Зазначена стаття не містить конкретного переліку документів, необхідних для віднесення витрат платником податку до складу валових витрат. При цьому, по операціях з придбання товару належним первинним документом, що підтверджує факт передачі та отримання товару, є видаткова накладна або акт приймання-передачі товару.

Відповідно до підпункту 139.1.9, пункту 139.1, статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зауваження до форми і змісту податкових накладних в акті перевірки відсутні.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Тобто, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як встановлено в судовому засіданні позивачем товар був придбаний для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином до перевірки позивачем наданні первинні документи, які підтверджують факт здійснення реальної господарської операції. За даним договорами було придбано товар та послуги, який використаний позивачем відповідно до господарської діяльності підприємства. Наявність отриманого товару та використання його у господарській діяльності відповідачем не спростовано та зазначено в акті перевірки. На час укладання та виконання спірних угод сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Також податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договори укладено без мети настання реальних наслідків, судових рішень щодо визнання угод недійсними до суду не надано, також не надано доказів, що позивач діяв без належної обачності й обережності йому мало бути відомо про порушення податкового законодавства з боку його контрагентів. Судом не встановлено наявність обвинувального вироку суду щодо позивача та його контрагентів. Висновки акту перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладення позивачем не реальних угод, а отже доводи податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях, що не є підставою для визнання угод недійсними. Тобто інших доказів на підтвердження фактично не здійсненної господарської операції до суду не надано. За таких обставин окремі недоліки в оформленні первинних документів не можуть слугувати перешкодою для реалізації платником законного права на формування валових витрат та податкового кредиту та бути самостійною підставою для нарахування грошового зобов'язання та штрафних санкцій.

В тому числі, посилання відповідача на отримання позивачем, згідно пп.4.1.6, п.4.6 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротної фінансової допомоги є безпідставним.

Також слід зазначити, що доказів щодо ведення господарських відносин позивачем з ПП «Електросервіс Бровари» та ТОВ «Глобал-Сервіс» до суду не надано.

Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Щодо позивних вимог визнання неправомірними дій та скасування наказу №109 від 29.01.2014 року, суд зазначає наступне.

Відповідачем була проведена перевірка згідно статті 77 Податкового кодексу України, а саме позапланова виїзна перевірка.

Відповідно до наказу №743 від 31.12.2013 року було призначено документальну планову виїзну перевірку, терміном 10 робочих днів.

Наказом № 65 від 21.01.2014 року було продовжено термін проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ТК «Дніпротранснафта» на 5 робочих днів.

Відповідно до статті 82 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

Таким чином, наказ № 109 від 29.01.2014 року «Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ТК «Дніпротранснафта» прийнятий поза межами строку визначеного ст. 82 Податкового кодексу України, оскільки позивач є суб'єктом малого підприємництва, а отже дії щодо продовження терміну перевірки та рішення є протиправними.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного вище, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір, що підтверджується платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи, підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ТОВ "ТК "Дніпротранснафта" до Дніпродзержинської об'єднаної податкової інспекції ГУМ у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії, скасування наказу №109 від 29.02.2014 року та податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати незаконними дії Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мінходоів у Дніпропетровській області щодо продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТК "Дніпротранснафта" (код ЄДРПОУ 37425507) з 30.01.2014 року по 05.02.2014 року (5 робочих днів) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 15.12.2010 року по 31.12.2012 року.

Скасувати наказ Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мінходоів у Дніпропетровській області №109 від 29.01.2014 року "Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТК "Дніпротранснафта" від 29.01.2014 року.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001061501 та №0001071501 від 17 березня 2014 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь ТОВ "ТК "Дніпротранснафта" (код ЄДРПОУ 37425507) судові витрати у розмірі 560 (п'ятсот шістдесят) гривень 28 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко