Постанова № 38587276, 23.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 р. Справа № 804/4264/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретаріСтепаненко В.В. Новченко Є.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 109 336,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 109 336,25 грн., який виник внаслідок несплати у визначені законодавством строки узгоджених сум грошового зобов'язання. ФОП ОСОБА_3 добровільно не сплачує заборгованість, а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.

Позивач у судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення повістки рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте на адресу суду повернувся конверт у зв'язку із неврученням. Заяв, клопотань або заперечень на позов до суду не надходило. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця та перебуває на обліку в Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків.

Податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства відповідача за період з 01.04.2008 року по 31.12.2010 року, результати якої оформлені актом перевірки від 29.03.2011 року №26-17/2-2496305179.

Висновками вказаного акту встановлено,зокрема, порушення позивачем положень пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, внаслідок чого податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 12.04.2011 року №0000531742 про донарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 109 336,25 грн. (основний платіж 87 469,00 грн., штрафна санкція 21 867,25 грн.)

Вищезазначене податкове зобов'язання в частині визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 9277 грн. та відповідної суми штрафної санкції у розмірі 2319,25 грн. оскаржувалось відповідачем в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року по справі №2а/0470/6447/11, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 року, адміністративний позов фізичної особи підприємця фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції залишено без задоволення.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до пункту 56.15 статті 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Абзацом другим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В силу частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податкові зобов'язання, визначені у податковому повідомленні-рішенні від 12.04.2011 року №0000531742, є узгодженими з 29.03.2012 року.

Абзацом 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з тим, що податковий борг у відповідача виник ще у 2010 році згідно пп.6.2.3 «а» ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-III Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено першу податкову вимогу №1/2055 на суму 171,48 грн.

В силу пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 даної статті встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім ви падків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКП НОМЕР_1) на користь державного бюджету заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 109 336,25 грн. (сто дев`ять тисяч триста тридцять шість гривень двадцять п'ять копійок) на р/р 31113029700032, код платежу 14010100, банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувача 37936856.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Степаненко