Ухвала суду № 38585760, 14.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2014р. Справа № 9104/33286/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області, м.Новоселиця Новоселицького району Чернівецької області

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.08.2010р. у справі №2а-1688/10/2470

за позовом Приватного підприємства “Герцаївське автотранспортне підприємство”, с.Мала Буда Герцаївського району Чернівецької області

до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області, м.Новоселиця Новоселицького району Чернівецької області

про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач: Приватне підприємство “Герцаївське автотранспортне підприємство” звернувся до суду та з врахуванням уточнених позовних вимог просив суд визнати протиправними дії посадових осіб Новоселицької МДПІ по здійсненню планової перевірки приватного підприємства “Герцаївське автотранспорт підприємство”, за наслідками якої складений Акт від 17.03.2010р. та визнати нечинним та скасувати рішення №0000302323202/23 від 23.03.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 362838,94грн.

В обґрунтування свої позивних вимог позивач зазначив, що відповідачем: Новоселицькою міжрайонною державною податковою інспекцією Чернівецької області порушено порядок проведення перевірки, результати якої оформлено Актом б/н від 17.03.2010р., оскільки планова перевірка позивача проведена без наявності підстав, передбачених Законом України “Про державну податкову службу в Україні” і з порушенням порядку її проведення. Акт перевірки б/н від 17.03.2010р., який складений за наслідками перевірки, дії про проведенню якою є неправомірними, як доказ у справі, одержано з порушенням закону, а відтак, відповідно до ч.3 ст.70 КАС України, вказаний Акт перевірки, як доказ встановлення факту порушень позивачем п.п.5.2 п.5 та п.п.2.8 Положення “Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” не може бути взятий до уваги. Позивач вважає, що рішення №0000302323202/23 від 23.03.2010р. прийнято відповідачем на підставі наведеного Акта, є таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

За наслідками розгляду справи Чернівецький окружний адміністративний суд прийшов до висновку про те, що дії відповідача щодо проведення перевірки є правомірними та вчинені у спосіб та в межах компетенції, передбаченої законом, а рішення про застосування фінансових санкцій прийнято неправомірно, оскільки санкції за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями, а відповідно до положень ст.238 ГК України, такі санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Новоселицька міжрайонна державна податкова інспекція Чернівецької області оскаржила її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що в даному випадку відповідач не є суб’єктом, наділеним господарською компетенцією, в розумінні Господарського кодексу України, тому і прийняті ним санкції не можуть вважатися адміністративно-господарськими санкціями.

Позивач подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки суд прийшов до правильного висновку про те, що в даному випадку має місце саме застосування адміністративного-господарських санкцій; зазначає, що висновку суду першої інстанції також узгоджуються з практикою Вищого адміністративного суду України.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, керуючись вимогами ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскаржувану постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, з огляду на наступне:

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що на підставі направлень на проведення позапланової перевірки №129 та №130 від 17.03.2010р. та згідно плану-графіку проведення перевірок за дотриманням суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій на березень 2010р., Новоселицькою МДПІ проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгові патентів та ліцензій позивача. За результатами перевірки ПП “Герцаївське АТП” складено Акт №0239/24/02/23/34178794 від 17.03.2010р. Згідно з Актом, ПП “Герцаївське АТП” порушено п.2.8, п.5.2 Постанови Правління Національного Банку України від 15.12.2004р. №637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні” (а.с.8-14).

На підставі Акту перевірки 23.03.2010р. відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000302323202/23 на суму 362838,94грн.

Згідно статуту ПП “Герцаївське АТП”, основний вид діяльності підприємства – надання транспортних послуг, який передбачає роботу підприємства у вихідні та святкові дні.

Відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій виходячи з того, що позивач порушив положення Постанови Правління Національного Банку України від 15.12.2004р. №637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні” та виходячи з положень Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995р. №436/95.

Відповідно до п.2 Оглядового листа Вищого адміністративного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів у справах за участую органів державної податкової служби” №1777/100/13-08 від 24.10.2008р., фінансові санкції за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративного-господарськими санкціями.

Відповідно до вимог ч.2 ст.238 ГК України, види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються ГК України, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

За таких умов колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що фінансові (штрафні) санкції за перевищення лімітів готівки в касах та право органів державної податкової служби на застосування фінансових санкцій за такі порушення правил здійснення господарської діяльності має визначатися виключно Законами України, а не указами Президента України.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки суд цілком правомірно прийшов до висновку про те, що оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є протиправним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст.9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, –

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області, м.Новоселиця Новоселицького району Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.08.2010р. у справі №2а-1688/10/2470 за позовом Приватного підприємства “Герцаївське автотранспортне підприємство”, с.Мала Буда Герцаївського району Чернівецької області до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області, м.Новоселиця Новоселицького району Чернівецької області про скасування рішення, - залишити без задоволення.

2. Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.08.2010р. у справі №2а-1688/10/2470 за позовом Приватного підприємства “Герцаївське автотранспортне підприємство”, с.Мала Буда Герцаївського району Чернівецької області до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області, м.Новоселиця Новоселицького району Чернівецької області про скасування рішення, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга