Ухвала суду № 38580293, 28.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/15663/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

28 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Ключковича В.Ю., Собківа Я.М., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2013 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕЗЕНС ТЕХНОЛОДЖИ» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» та податкового повідомлення - рішення форми «Р» в частині,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.07.2011 року по 31.12.2012 року, про що складено відповідний Акт від 17.04.2013 року № 1323/22-520/37768402 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т. І, а.с. 16-47).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог пп. 138.1.1 п. 138.1, п.п. 138.2, 138.7 ст. 138, пп.пп. 139.1.1, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV із змінами та доповненнями, а саме, заниження ним на 402159 грн. суми податку на прибуток, в тому числі за: І квартал 2012 року - 50238 грн., півріччя 2012 року - 190921 грн., 2012 рік - 161000 грн.; п.п. 198.1 - 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України - завищення на 207978 грн. суми від'ємного значення (рядок 19 Декларації), в тому числі за: березень 2012 року - 47845 грн., квітень 2012 року - 93819 грн., травень 2012 року - 66314 грн.; п.п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України - завищення на 10325 грн. суми залишку від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2012 року (рядок 24 Декларації); п.п. 200.1, 200.4, 200.6, 200.7, 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України - заниження на 3000712 грн. суми бюджетного відшкодування внаслідок недекларування оплаченої частини від'ємного значення, в тому числі за: квітень 2012 року - 2287588 грн.; травень 2012 року - 713124 грн.; пп.163.1.2 п. 163.1 ст.163, пп. 164.1.2. п.164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп.168.1.2 п.168.1 ст. 168, пп.168.1.5 п.168.1 ст. 168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, пп «а» п. 171.2 ст.171, пп. «а» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України - несплата 23092,72 грн. суми податку на доходи фізичних осіб; частини ІІ п.2.1 «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 року за № 46/18784, - неподання податкового розрахунку 1-ДФ за ІV квартал 2012 року.

На підставі вищезазначених порушень, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення від 30 квітня 2013 року форми «В4» № 0000672250, форми «Р» №0000662250, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.І, а.с. 48, 49), та якими зменшено на 218303 грн. суми від'ємного значення з податку на додану вартість та збільшено на 502699 грн. суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, в тому числі на 402159 грн. за основним платежем і на 100540 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), відповідно.

Як зазначено Відповідачем у розрахунку донарахованих ним сум грошового зобов'язання Позивача з податку на прибуток, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.ІІ, а.с. 144-145), Позивачем сплачено до бюджету 201250,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на прибуток (161000,00 грн. - за основним платежем, 40250,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), в зв'язку з чим, залишок грошового зобов'язання з податку на прибуток складає 301449,00 грн. (241159,00 грн. - за основним платежем, 60290,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), копія якого наявна в матеріалах справи (Т. ІІ, а.с. 144-145), та оскаржується Позивачем.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Головним управлінням Міндоходів у м. Києві та Міністерством доходів і зборів України прийнято Рішення про результати розгляду скарги від 04.07.2013 року № 1662/10/26-15-10-04-04 та від 06.09.2013 року № 10526/6/99-99-10-01-15, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.І, а.с. 67-76), та якими оскаржені податкові повідомлення - рішення та зазначене Рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Як вбачається з п.п. 1-3 Договору про надання консультаційної послуги № 7 від 01 квітня 2012 року (далі - Договір № 7), копія якого наявна в матеріалах справи (Т. І, а.с. 86-87), укладеного Позивачем, як Клієнтом, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Русич Ком'юнікейшнз», як Виконавцем, Замовник в порядку та на умовах, визначених Договором № 7, дає завдання, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати за плату послугу щодо проведення 09 квітня 2012 року разового консультаційного обслуговування персоналу Замовника із маркетингових питань, пов'язаних з його виробничою діяльністю, а саме, провести тренінги «Основи маркетингу» та «Стратегічний менеджмент» за вказаними у Договорі № 7 програмами.

Відповідно до п.п. 3 - 5 Договору № 7, Замовник на підставі рахунку - фактури від Виконавця в строк не пізніше 30 квітня 2012 року сплачує йому 130184,10 грн., в тому числі 21697,35 грн. податку на додану вартість; на підтвердження факту надання Виконавцем консультаційної послуги Замовнику, сторонами складається відповідний акт наданих послуг в строк не пізніше 7 календарних днів після виконання замовлення.

На підтвердження факту отримання Позивачем консультаційних послуг, надано підписаний від нього директором Куликовим С.В., та від Товариства з обмеженою відповідальністю «Русич Ком'юнікейшнз», директором Томіним О.Є., та скріплений відповідними печатками Акт приймання - передачі виконаних робіт від 18 квітня 2012 року, копія якого також наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 88).

Як вбачається з п.п. 1.1., 1.2. Розділу 1. Договору про надання послуг рекламного характеру № 5 від 05 березня 2012 року (далі - Договір № 5), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 92), Товариство з обмеженою відповідальністю «Ед Хок Ком'юнікейшнз», як Виконавець, на умовах та в порядку, передбачених цим Договором, на замовлення Позивача, як Замовника, зобов'язалось надати послуги з планування та розміщення рекламно-інформаційних матеріалів в засобах масової інформації на території України, крім того, Виконавець може надавати інші послуги, пов'язані з рекламою (просуванням продукції) торгової марки Замовника та/або Клієнта Замовника.

Згідно із п. 1.4. Розділу 1. Договору № 5, засвідченням факту належного виконання Рекламних послуг за цим Договором є Акт виконаних робіт, підписаний уповноваженими представниками Сторін цього Договору, в якому мають бути вказані період виходу Рекламних матеріалів, вартість послуг Виконавця.

Відповідно до пп. пп. 2.1.2. п. 2.1. Розділу 2 Договору № 5, Виконавець зобов'язаний надати звіт про виконання замовлення (у вигляді ефірної довідки, якщо тільки із Замовником не домовлено про іншу форму звіту).

Як вбачається з Додатків № 1 від 12 березня 2012 року, № 2 від 28 березня 2012 року, № 3 від 28 березня 2012 року, № 4 від 23 квітня 2012 року до Договору № 5, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.І, а.с. 99-106), Виконавець зобов'язався розмістити рекламно - інформаційні матеріали Замовника в засобах масової інформації, а саме, в ефірі телеканалів: « 1+1», «ТЕТ», « 2+2», «Сіті», « 5 канал», «Тоніс», «ТРК «Україна». Територія виходу в ефір: Україна. Період розміщення з 01 березня 2012 року по 31 травня 2012 року.

На підтвердження факту отримання Позивачем послуг рекламного характеру, надано податкові накладні за: № 20 від 31.05.2012 року на суму 397882,20 грн., № 37 та № 38 від 30.04.2012 року - 562912,27 грн., № 30 від 31.03.2012 року - 287072,95 грн.; Акти здачі - прийняття робіт (надання послуг): № Е-00000162 від 31 травня 2012 року, № Е-00000080 від 31 березня 2012 року, № Е-00000111 та № Е-00000112 від 30 квітня 2012 року; рахунки - фактури: № Е - 00000109 від 23 квітня 2012 року на суму 397882,20 грн., № Е- 00000088 від 30 березня 2012 року - 230464,56 грн., № Е- 00000095 від 31 березня 2012 року - 56608,39 грн., № Е- 00000107 від 23 квітня 2012 року - 281980,26 грн., № Е- 00000108 від 23 квітня 2012 року - 280932,01 грн., копії яких наявні в матеріалах справи (Т.І, а.с. 107-119), та які містять інформацію, що надає можливість ідентифікувати надані Виконавцем послуги Позивачу, а саме, розміщення рекламних матеріалів продукту «Ратибор» в ефірі телевізійних каналів в квітні - травні 2012 року та продукту «Шедевр» в березні - квітні 2012 року, та їх ціну, кількість та період.

Виконавцем надано ефірні довідки, що підтверджують проходження рекламних матеріалів продукту «Шедевр» (Презенс) та «Ратибор» на телеканалі «ТЕТ», «5 канал», « 1+1», «Тоніс», «ТРК «Україна» та « 2+2» у березні - травні 2012 року, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с. 120-146), та диск зазначених рекламних роликів (Т.ІІ, а.с. 130). Крім того, телеканалами «Україна», « 1+1», «ТЕТ», « 2+2», «Тоніс» також надано ефірні довідки, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.ІІ, а.с. 97-99, 138-140, 172-174, 178-199, 211-230), з яких вбачається, що протягом березня-травня 2012 року в ефірі розміщувалась реклама продукції Позивача, а саме, засобів «Шедевр» та «Ратибор».

Як вбачається з матеріалів справи, рекламний час для розміщення рекламних роликів продукції - засобів захисту рослин «Шедевр» та «Ратибор» на телеканалах « 1+1», « 2+2», « 5 канал», «Сіті» («Плюсплюс»), «ТЕТ», «Тоніс», ТРК «Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ед Хок Ком'юнікейшнз» купувало у Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Медіа Груп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіапартнерство», що підтверджується: Актами здачі - прийому виконаних робіт від: 31 травня 2012 року, 30 квітня 2012 року, 31 березня 2012 року; Актами про надання Рекламних Послуг за: № 1347 від 31 травня 2012 року, № 1061 від 30 квітня 2012 року, № 693 від 31 березня 2012 року, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.ІІ, 205-210).

Згідно із частиною п'ятою ст. 203 та частинами першою, другою ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із ст. 1, частиною першою ст. 3 та частинами першою, другою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Доказів, які б спростовували пояснення Позивача та надані ним докази, що доводять товарність та реальність господарських операцій між Позивачем та зазначеними контрагентами, а також використання отриманих від них Позивачем послуг саме в господарській його діяльності, Відповідачем до суду не надано.

Колегія суддів не погоджується з посиланням Відповідача в Акті та апеляційній скарзі на нікчемність правочинів, укладених між Позивачем та контрагентами, тому, як вини та умислу Позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку не встановлено, Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено умислу укладення угод між Позивачем та контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не надано будь-яких рішень суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності» здійснених Позивачем господарських операцій або судових рішень про визнання Договорів недійсними, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Ухвалі від 05.12.2012 року (код ЄДРСР 27946361).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II вищезазначеного Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах тощо), що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11. Проте, Відповідачем до судів першої та апеляційної інстанцій будь-які докази на підтвердження зазначеного не надано.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено рух активів у процесі здійснення господарської операції, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт тощо; фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарської операції є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідної операції та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

На виконання господарських зобов'язань, підтвердження надання контрагентами послуг оформлено всі необхідні первинні документи, укладення Договорів спрямовано на реальне настання правових наслідків, вони відповідають економічному змісту та чинному законодавству, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно визнано оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «В4», форми «Р» в частині протиправними та їх скасовано.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 05 травня 2014 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.