Постанова № 38580225, 24.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 рокусправа № 808/2875/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року у справі №808/2875/13-а за поданням Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Союзагропром» про стягнення коштів за податковим боргом,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - податковий орган, заявник) звернулась до суду з поданням до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Союзагропром», згідно якого просить суд стягнути з відповідача кошти з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих відповідача (код ЄДРПОУ 37026527) (код одержувача 38025423 в ГУДКС України у Запорізькій області МФО 813015) податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 4510 грн. (код платежу 11021000 на р/р 31117009700006).

Подання обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг по податку на прибуток у сумі 4510 грн. відповідачу 10 лютого 2013 року направлялись податкова вимога. Однак податковий борг відповідачем сплачено не було.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року у задоволенні подання відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що подання податкового органу є неправомірним, оскільки податковим органом були застосовані до відповідача штрафні санкції за зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток за II-III квартал 2011 року, що суперечить пункту 6 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції заявник оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою подання задовольнити.

В апеляційній скарзі посилається на те, що сума яку просить стягнути заявник з відповідача є узгодженою сумою податкового зобов'язання, отже спору щодо її наявності та розміру не існує. У разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183-3 КАС України, суд своєю ухвалою відмовляє у прийнятті подання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що податковим органом проведено камеральну перевірку податкової декларації відповідача з податку на прибуток підприємства за II-III квартал 2011 року, за результатами якої складено акт від 19.11.2012 № 2980 (далі - акт перевірки).

Відповідно до вказаного акта податковим органом встановлено, що відповідачем порушено ст.ст. 3 та 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, п. 3.1 ст. 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143, внаслідок чого зменшене грошове зобов'язання з податку на прибуток за II-III квартал 2011 року на 18 040 грн.

В акті перевірки зазначено, що відповідальність за зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток передбачена п. 123.1 ст. 123 ПК України, з урахуванням п. 6 підрозділу 10 розділу XX ПК України штрафні (фінансові) санкції згідно п. 123.1 ст. 123 ПК України до ТОВ «Компанія Союзагромпром» не застосовуються.

Вказаний акт направлений відповідачу поштою, проте повернувся на адресу податкового органу з відміткою поштового відділення «організація не значиться», про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

На підставі акта перевірки та виявленого порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення Форми «Р» № 0021331501 від 03.12.2012 року, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 22 550 грн., в тому числі 18 040 грн. за основним платежем та 4510 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Вказане податкове повідомлення-рішення направлялось відповідачу поштою, проте повернулось на адресу податкового органу з відміткою поштового відділення «організація не значиться», про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з розрахунку суми податкового боргу з податку на прибуток залишок несплаченої суми боргу становить 4510 грн.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості, а саме 12.01.2013 відповідачу була направлена податкова вимога форми «Ю» від 04.01.2013 р. № 13 на суму 4510 грн., проте поштове відправлення повернулась на адресу позивача з відміткою поштового відділення «організація не значиться», про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкового зобов'язання в установлені законодавством строки, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя звернулась до суду із поданням про стягнення з відповідача податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 4510 грн.

Приймаючи рішення про відмову у задоволені подання, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого подання, оскільки податковим органом були застосовані до відповідача штрафні санкції за зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток за II-III квартал 2011 року, що суперечить пункту 6 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законам з питань митної справи.

Згідно підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 95.1. статті 95 ПК України, передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2. статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Як встановлено судом апеляційної інстанції відповідач податкове повідомлення-рішення Форми «Р» № 0021331501 від 03.12.2012 року не оскаржив, у визначений податковим законодавством строк суму штрафних санкцій не сплатив.

В матеріалах справи містяться надіслана 12.01.2013 року відповідачем податкова вимога № 13 від 04.01.2013 року, що не відкликалася.

Звернення податкового органу до суду відбулось в строки передбачені пунктом 95.2. статті 95 ПК України.

Отже враховуючи обставини справи, які свідчать про наявність у відповідача суми узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченого у встановлений ПК України строк, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності вимог податкового органу про стягнення з рахунків відповідача на користь Державного бюджету кошів за податковим боргом у розмірі 4510 грн.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи податкового органу викладені в апеляційній скарзі відносно того, що оскільки спору щодо наявності та розміру суми податкового боргу не існує, є правомірними вимоги заявника про стягнення вказаної суми з відповідача.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови про задоволення подання.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, статтею 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року у справі №808/2875/13-а - скасувати та прийняти нову постанову якою подання задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Союзагропром» кошти з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих відповідача (код ЄДРПОУ 37026527) (код одержувача 38025423 в ГУДКС України у Запорізькій області МФО 813015) податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 4510 (чотири тисячі п'ятсот десять) грн. (код платежу 11021000на р/р 31117009700006).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений 25 квітня 2014 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко