Рішення № 38579878, 05.05.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.05.2014 Справа № 920/657/14

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні

системи", м. Київ,

до відповідача: Сумського державного університету, м. Суми,

про стягнення 98 665 грн. 42 коп.,

Суддя Н.П. Лугова

Представники сторін:

від позивача: Гордєєва В.О.,

від відповідачів: Світайло А.О.;

За участю секретаря судового засідання - А.Г.Кириченко-Шелест

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором поставки Ссу № 056-13 від 10.07.2013 року в розмірі 78 489,35 грн., 7 142,53 грн. інфляційних нарахувань, 3 % річних в розмірі 1 348,30 грн. та 11 685,24 грн. пені, що разом складає 98 665,42 грн. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 973,31 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов укладеного договору поставки щодо своєчасної та повної оплати поставленого позивачем товару (програмного забезпечення).

У запереченні на позов за вх. № 5720 від 30.04.14р., відповідач з вимогами позивача не погоджується та просить суд залучити у якості третьої особи Головне управління державного казначейства України в Сумській області; відмовити у задоволенні вимог про застосування штрафних санкцій.

Позивач подав заяву № 8372 від 24.04.2014р. про зменшення позовних вимог, в якій уточнює свої вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань та просить стягнути з відповідача 93014,19 грн., в тому числі 78 489,35 грн. основного боргу, 1 491,30 грн. інфляційних нарахувань, 3 % річних в розмірі 1 348,30 грн. та 11 685,24 грн. пені.

Суд, враховуючи право позивача відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, приймає подану заяву та розглядає по суті вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь 93014,19 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні ознайомився із заявою про зменшення позовних вимог та зазначив, що не заперечує проти уточнених вимог позивача.

Щодо заяви відповідача про залучення у якості третьої особи Головного управління державного казначейства України в Сумській області, суд зазначає наступне:

У відповідності до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується судом до прийняття рішення у справі та з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. У вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи те, що рішення у даній справі жодним чином не може вплинути на права та обов'язки Головного управління державного казначейства України в Сумській області щодо однієї із сторін, суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача про залучення третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані ними докази, суд

встановив:

Відповідно до розділу 2 укладеного між сторонами договору поставки Ссу № 056-13 від 10.07.2013 року та Специфікації до нього (Додаток № 1), позивач (постачальник) зобов'язався поставити відповідачеві (покупцеві) товар - програмне забезпечення, на загальну суму 78 489,35 грн., а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його.

Згідно п. п. 3.3 - 3.5 договору покупець здійснює оплату за отримане програмне забезпечення протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту його отримання та підписання відповідних документів прийому-передачі шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою з дати зарахування відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, за Актом прийому-передачі № Ссу 21366 позивач передав відповідачеві товар 22.08.2013 року на суму 78 489,35 грн.

Однак, як зазначає позивач, станом на 02.04.2014р. вартість поставленого товару відповідачем не сплачено. За період з 01.07.2013р. по 01.10.2013р. сторонами проведено звірку взаємних розрахунків, за результатами чого складено та підписано відповідний акт. Так, згідно вказаного акту відповідач має не погашену заборгованість за договором поставки Ссу № 056-13 від 10.07.2013 року в сумі 78 489,35 грн.

Згідно ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт встановлення договірних відносин, здійснення господарської операції та отримання відповідачем товару підтверджується укладеним між сторонами договором та актом приймання-передачі, який підписаний покупцем та скріплений печаткою. А відповідно до п. 3.3 договору обов'язок покупця щодо оплати товару виникає з моменту його отримання та підписання відповідних документів прийому-передачі.

Крім того, оплата вважається здійсненою з дати зарахування відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.5 договору).

Належних доказів на підтвердження зарахування коштів на поточний рахунок позивача (постачальника) в сумі 78 489,35 грн. з посиланням в платіжних дорученнях на номер договору поставки - сторонами не надано.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти позовних вимог з урахуванням поданого позивачем уточнення.

Згідно ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Так, оскільки відповідач порушив умови укладеного договору щодо повної та своєчасної оплати отриманого ним товару, на підставі п. 5.3 договору позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період 06.09.2013р. - 02.04.2014р. в сумі 11 685,24 грн.

Сплата пені передбачена умовами укладеного договору, розрахунок пені здійснено з урахуванням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. 232 Господарського Кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по договору позивач просить стягнути з відповідача 1 491,30 грн. інфляційних нарахувань та 3 % річних в розмірі 1 348,30 грн. за період 06.09.2013р. - 02.04.2014р. від простроченої суми.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, враховуючи порушення відповідачем умов укладеного договору та вимог ст.ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою 78 489,35 грн. основного боргу, 1 491,30 грн. інфляційних нарахувань, 3 % річних в розмірі 1 348,30 грн. та 11 685,24 грн. пені. суд вважає правомірними, обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 1 статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з 1 січня 2014 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1218 гривень.

Позивач у заяві № 8372 від 24.04.2014р. зазначив, що при попередньому розрахунку помилково застосував неправильні індекси інфляції, у зв'язку з чим зменшує суму позову в частині стягнення інфляційних нарахувань.

В результаті зменшення позовних вимог з 98 665 грн. 42 коп. до 93014,19 грн., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у відповідності до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ч. 1 статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» в розмірі 1860,30 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сумського державного університету (40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, код 05408289) на користь Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" (03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, код 21670779) 78 489,35 грн. основного боргу, 1 491,30 грн. інфляційних нарахувань, 3 % річних в розмірі 1 348,30 грн. та 11 685,24 грн. пені. та 1860,30 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.05.2014 року.

Суддя Н.П. Лугова