Рішення № 38573632, 30.04.2014, Апеляційний суд Сумської області

КОПІЯ

Справа №591/8590/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Шершак М. І.Номер провадження 22-ц/788/876/14 Суддя-доповідач - Ільченко О. Ю. Категорія - 46

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,

суддів - Попруги С. В., Рибалки В. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 25 березня 2014 року

у справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3

про стягнення додаткових витрат на дитину,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2013 року позивачка звернулася до суду з позовом, який обґрунтовувала тим, що з 15 липня 1989 року по 09 липня 2003 року перебувала з відповідачем у шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв'язку зі здібностями дитини, пов'язаних з грою на фортепіано та вступом до Київського інституту ім. Глієра, вона понесла відповідні додаткові витрати, тому просила стягнути з відпвідача 1/2 частину цих витрат в сумі 5632 грн. та 400 грн. щомісячно.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 25 березня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 400 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 01 жовтня 2013 року до повноліття дитини. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 5632 грн. в рахунок повернення витрат на забезпечення сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вирішено питання судового збору.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застування норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити. При цьому зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги рішення Деснянського райсуду м. Чернігова від 3 березня 2011 року, за яким з нього вже стягуються аліменти, а з вимогами про збільшення розміру аліментів позивачка не зверталась та, що чеки за придбання побутової техніки є неналежними доказами, оскільки в них відсутня назва придбаного товару. Також зазначає, що судом не досліджувалось його матеріальне становище та, що у нього відсутня можливість надавати допомогу в більшому розмірі.

Заслухавши пояснення апелянта та його представника, які підтримали свою апеляційну скаргу, заперечення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню в частині стягнення щомісячних додаткових витрат та зміні в частині стягнення одноразових додаткових витрат, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є працездатним, а тому має можливість брати участь у додаткових витратах на неповнолітню дитину, що пов'язано з розвитком її здібностей.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, проте висновки суду про необхідність стягнення і щомісячних додаткових витрат не ґрунтуються на матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 4)

Рішенням Деснянського районного суду м. Суми від 30 березня 2011 року стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 450 грн. щомісячно на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 і до досягнення повноліття, з індексацією аліментів відповідно до закону. (а.с. 12)

Статтею 185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 роз'яснено, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо.

При цьому розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами.

За статтею 180 СК України обов'язок по утриманню дитини покладається на обох батьків, а тому стягненню з відповідача на користь позивачки підлягають реально понесені та документально підтверджені одноразові додаткові витрати на утримання сина.

Так, в матеріалах справи наявні копії таких квитанцій:

- за проживання ОСОБА_5 у гуртожитку на суму 800 грн.(а.с. 6) З пояснень позивачки в суді апеляційної інстанції вбачається, що це є плата за вересень-грудень 2013 року.

- на придбання фортепіано та підставки до нього відповідно на 5850 грн. 935 грн. (а.с. 7)

- на придбання ноутбука та флешки на суму 4247 грн. (а.с. 9)

Загальна сума цих витрат становить 11832 грн. (800 грн. + 5850 грн. + 935 грн. + 4247 грн.).

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачці 1/2 частину додаткових витрат в сумі 5916 грн. (11832 грн. : 2).

Суд першої інстанції не взяв до уваги наявність у справі документальних підтверджень витрат, а тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Що стосується рішення суду в частині вимог про стягнення з відповідача щомісячних додаткових витрат, то воно підлягає скасуванню і в позові в цій частині вимог слід відмовити, оскільки витрати позивачки на гуртожиток, придбання музичного інструменту та комп'ютерної техніки не мали постійного характеру, а були понесені одноразово. Вимоги про стягнення коштів на додаткові щомісячні витрати, які повинні бути понесені у майбутньому надається розрахунок або обґрунтування необхідності щомісячних витрат, однак таких доказів позивачка не надала.

Із пояснень сторін вбачається, що відповідач повинен сплачувати за рішенням суду аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в сумі 450 грн. щомісячно (а.с. 12), а крім того, син отримує стипендію щомісячно в розмірі 500 грн., що підтвердила представник позивачки в суді апеляційної інстанції. Матеріальне забезпечення повинна надавати і позивачка. За цих умов, відсутні правові підстави для стягнення щомісячних додаткових витрат з відповідача.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги матеріальне становище відповідача та, що він не взмозі сплатити визначену до стягнення суму, оскільки ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді ним всупереч вимогам ч. 1 ст. 60 ЦПК України не надано доказів на підтвердження своїх заперечень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в частині стягнення щомісячних додаткових витрат на розвиток здібностей сина в сумі 400 грн. слід скасувати, в задоволенні цих витрат - відмовити, а також змінити рішення в частині стягнення одноразових додаткових витрат на дитину та стягнути з відповідача на користь позивачки додаткові витрати на дитину в сумі 5916 грн., а не 5632 грн., як визначив суд першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2; 309 ч.1 п.п.3, 4; 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 25 березня 2014 року скасувати в частині стягнення щомісячних додаткових витрат на дитину в сумі 400 грн. і відмовити в задоволенні цих вимог.

Змінити рішення в частині стягнення одноразових додаткових витрат на дитину та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 додаткові витрати на дитину в сумі 5916 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -