Рішення № 38573628, 30.04.2014, Апеляційний суд Сумської області

КОПІЯ

Справа №589/97/14 Головуючий у суді у 1 інстанції - Яковенко В.В.Номер провадження 22-ц/788/886/14 Суддя-доповідач - Ільченко О. Ю. Категорія - 37

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,

суддів - Гагіна М. В., Рибалки В. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 26 березня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Шосткинського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та ОСОБА_6

про визнання недійсним свідоцтва про право власності на 1/2 частку автомобіля та частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, яким обґрунтовував тим, що його батько ОСОБА_7 в 2008 році придбав автомобіль ВАЗ-217230, 2008 року випуску, за подаровані його сестрою кошти в розмірі 65000 грн.

Після смерті батька, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності на 1/2 частку автомобіля, як на майно набуте подружжям під час шлюбу та на нього і відповідачку свідоцтво про право на спадщину за законом по 1/2 частці спадкового автомобіля.

Вважаючи автомобіль об'єктом особистої власності батька, просив визнати недійсними свідоцтво про право власності та частково недійсним свідоцтво на спадщину за законом. (а.с. 87)

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 26 березня 2014 року позов задоволено.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на 1/2 частку автомобіля ВАЗ-217230, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, видане на ім'я ОСОБА_3 21 лютого 2013 року за № 195.

Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на ім'я ОСОБА_3 26 лютого 2013 року на 1/2 частку автомобіля ВАЗ-217230, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1.

Визначено, що частки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у спадщині після померлого ОСОБА_7 складають для кожного по 1/2 частці спірного автомобіля ВАЗ-217230.

В апеляційній скарзі відповідачка, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застування норм матеріального і процесуального права, просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому посилається на те, що жоден із подружжя не зобов'язаний доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, а суд не взяв до уваги доводи, що автомобіль придбаний за спільні кошти подружжя.

Заслухавши пояснення представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з постановленням рішення про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в справі відсутні докази про те, що автомобіль був придбаний за спільні кошти подружжя. Суд вважав, що знайшов підтвердження факт дарування коштів на автомобіль сестрою померлого ОСОБА_6, а тому частки спадкодавців є рівними.

Колегія судів не може погодитись з таким висновком суду, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та зроблений у зв'язку з порушенням норм матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер спадкодавець ОСОБА_7 (а.с. 4) Після його смерті залишилось спадкове майно: нерухомість та автомобіль.

Із матеріалів справи вбачається, що спадкоємцем майна померлого ОСОБА_7 є його дружина - відповідачка ОСОБА_3 та його син - позивач ОСОБА_4 (а.с. 60)

21 лютого 2013 року приватним нотаріусом Шосткинського міського нотаріального округу було видано ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на 1/2 частку автомобіля марки ВАЗ-217230, 2008 року випуску, як право на частку у спільному сумісному майні подружжя, набутому під час шлюбу. Крім того, нотаріусом 26 лютого 2013 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на 1/2 частину спадкового автомобіля, тобто за кожним по 1/4 частці. (а.с. 7-8)

Не погоджуючись з визначеною за відповідачкою 1/2 часткою автомобіля, як її права у спільному майні подружжя, суд послався на ті обставини, що автомобіль був особистою власністю спадкодавця, оскільки придбаний за подаровані його сестрою ОСОБА_6 кошти. При цьому, суд послався на пояснення свідків.

Згідно ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона передає другій стороні безоплатно майно у власність.

За статтею 718 ЦК України дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а ч. 5 ст. 719 ЦК України передбачає, що договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Проте такий договір не укладався.

Із письмової заяви ОСОБА_6 від 25 лютого 2014 року вбачається, що вона є громадянкою Росії і у листопаді 2008 року подарувала брату ОСОБА_7 65000 грн. (а.с. 80)

Згідно товарного чеку від 18 жовтня 208 року, ТОВ «Автоцентр-Шостка» прийняло від ОСОБА_7 61400 грн. за автомобіль. (а.с. 67)

Інші письмові докази в справі відсутні.

Разом з тим, ст. 59 ЦПК України передбачає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд першої інстанції вказаних вимог як матеріального, так і процесуального закону не врахував, а тому рішення суду підлягає скасуванню, а в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2; 309 ч.1 п.п.3, 4; 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 26 березня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на 1/2 частку автомобіля та частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду Сумської області: О.Ю. Ільченко