Постанова № 38573036, 05.05.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.05.2014 р. справа №905/5133/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко Т.М.суддівПринцевська Н.М. , Скакуна О.А. за участю представників сторін: від позивача:Булгаков В.О. - за довіреністю Соломатін С.В. - за довіреністю, від відповідача:Черніков О.М. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Трест Донецькшахтопроходка", м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від10.02.2014 року по справі№905/5133/13 (А.М. Осадча) за позовомВідкритого акціонерного товариства "Трест Донецькшахтопроходка", м.ДонецькдоДержавного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", м.Донецькпровитребування з чужого незаконного володіння та зобов"язання повернути товарно-матеріальні цінності на суму 231057,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Донецької області (головуючий суддя Осадча А.М., судді Захарченко Г.В., Сич Ю.В.) рішенням від 10.02.2014р. відмовив у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка», м.Донецьк (далі - ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка») до Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", м.Донецьк (далі - ДП «ДВЕК») про витребування з чужого незаконного володіння та зобов'язання відповідача повернути товарно-матеріальні цінності на суму 231057,00грн. (далі - майно), з посиланням на недоведеність позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Донецької області від 10.02.2014р. по справі №905/5133/13 просить скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом надано неналежну оцінку доказам, які свідчать про право власності позивача на спірне майно, вибуття цього майна з його володіння та наявність у незаконному володінні відповідача.

Апелянт також вважає, що належним чином довів, що спірне майно є індивідуально визначеним і він, як власник, має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідних правових підстав заволоділо ним, згідно статті 387 Цивільного кодексу України.

Представники позивача у судове засідання 05.05.2014р. з"явились, підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, через канцелярію суду надали додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання 05.02.2014р. з'явився, вважає рішення господарського суду Донецької області від 10.02.2014р. по справі №905/5133/13 законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду з позовом про витребування з чужого незаконного володіння та зобов"язання повернути позивачу матеріальні цінності на загальну суму 107646,10грн., а також стягнення з відповідача вартості безпідставно отриманого майна на суму 123410,90грн., яке неможливо повернути в натурі.

В подальшому позивач заявою від 23.10.2013р. №09-11/3-10 уточнив позовні вимоги та просив суд витребувати з чужого незаконного володіння відповідача товарно-матеріальні цінності, перелічені в заяві (15 найменувань) на загальну суму 231057,00грн. з ПДВ (а.с.1-8 т.3). Заява прийнята судом першої інстанції та розглянута по суті.

Позовні вимоги ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» обґрунтовані наступним.

Позивач відповідно до контракту №10/97 від 10.02.1997р. виконував будівельно-монтажні роботи по проекту "Спорудження повітряподавального стволу (далі - ППС) шахти "Трудівська".

Роботи в період з 1997р. по 2008р. позивачем виконувались із застосуванням власних матеріально-технічних ресурсів, які були придбані та завозились власним транспортом позивача на приоб"єктний склад його структурного підрозділу ШПБУ №4.

В подальшому у зв"язку із затопленням у 2007р. повітряподавального стволу шахти "Трудівська" відповідач повідомив ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» про демонтаж гірничо-шахтного обладнання на майданчику ППС шахти "Трудівська" (а.с.215-218 т.1).

Позивач стверджує, що спірне майно не було використано при виконанні будівельно-монтажних робіт і залишилось на території шахти, що підтверджується даними бухгалтерського обліку ШПБУ №4.

В якості доказів права власності на спірне майно позивач послався на відомість основних засобів та матеріалів (а.с.20 т.1) та докази придбання майна, що містяться в матеріалах справи (видаткові та товаро-транспортні накладні).

Крім того, позивач посилається на результати перевірки КРУ в Донецькій області 2009 року, якими було встановлено нестачу товарно-матеріальних цінностей, які обліковуються на балансі ШПБУ №4 та залишились на території приоб"єктного складу на шахті "Трудівська".

Позивач також послався на взаєморозрахунки за контрактом №10/97 за період з 2007р. по 01.01.2009р., які, на його думку, свідчать про те, що відповідачем товарно-матеріальні цінності, які є предметом спору, не були оплачені.

Господарський суд Донецької області рішенням від 10.02.2014р. відмовив в задоволенні позову, посилаючись на його недоведеність та необґрунтованість.

При цьому, суд вдався до оцінки розрахунків між сторонами за контрактом №10/97 від 10.02.1997р. та зробив висновок про відсутність заборгованості відповідача за виконані позивачем будівельно-монтажні роботи.

На думку колегії суддів апеляційного суду, зазначені розрахунки не є предметом спору у даній справі і не повинні були оцінюватися судом першої інстанції.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого суду щодо виникнення спірних правовідносин з витребування майна із контракту №10/97 від 10.02.1997р., а тому не можуть регулюватися положеннями статті 387 Цивільного кодексу України, яка передбачає право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як встановлено судом, позивачем заявлено віндикаційний позов, який є способом захисту речового права власності, що застосовується тоді, коли у власника зберігається право власності, але він не може його здійснювати, оскільки річ вибула із його володіння і перебуває в неправомірному (незаконному) володінні іншої особи. Особливістю даного позову є те, що його предметом може бути лише індивідуально визначене майно та наявність спірного майна в натурі у особи, яка без законних підстав володіє ним.

За таких обставин, судова колегія вважає, що позивачем помилково заявлено віндикаційний позов про захист речового права з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вимагає витребувати з чужого незаконного володіння товаро-матеріальні цінності (15 позицій), перелічених в заяві про уточнення позовних вимог (а.с. 1-9 т3), які ним були придбані на виконання своїх зобов"язань за контрактом №10/97 від 10.02.1997р., а саме для: здійснення будівництва об"єктів на повітряподавальному стволі: обслуговування ствола, монтаж армування копра, монтаж трубопроводу зжатого повітря у стволі, повторна наладка прохідницького обладнання.

Додатковою угодою №1/2008 від 27.10.2008р. до контракту, укладеного між шахтою "Трудівська" ДХК "Донвугілля" (Замовник) та Трестом "Донецькшахтопроходка" (Підрядник), внесені зміни стосовно сторін, а саме, Замовником визначено Державне підприємство "Донецька вугільна енергитична компанія", а Підрядником - Відкрите акціонерне товариство "Трест Донецькшахтопроходка".

Між сторонами за вищевказаним контрактом виникли підрядні відносини. За договором будівельного підряду підрядник зобов"язується збудувати і здати у встановлений строк об"єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов"язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов"язок не покладається на підрядника, прийняти об"єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч.1 ст. 875 Цивільного кодексу України).

Відповідальність замовника у разі неналежного виконання або невиконання обов"язків за договором будівельного підряду, в тому числі шляхом відшкодування збитків підрядника, передбачена статтею 886 Цивільного кодексу України.

Крім того, законодавством, що регулює загальні положення про підряд, передбачений порядок розрахунків між сторонами у разі випадкового знищення предмета договору підряду або неможливості закінчення роботи (ст. 855 ЦК України).

Зазначені норми Цивільного кодексу передбачають захист порушених прав сторін у зобов"язаннях, що виникли із договору підряду.

Такий висновок апеляційного суду підтверджується також тим, що позивачем в обґрунтування своїх вимог та відповідачем в обґрунтування заперечень надані документи, які виключно стосуються їх відносин як Замовника та Підрядника за контрактом №10/97 від 10.02.1997р. (контракт, додаткові угоди до нього; видаткові та товаро-транспортні накладні; платіжні доручення про оплату виконаних робіт; звіти про виконання будівельних робіт, калькуляції виготовлення товаро-матеріальних цінностей, довідки вартості виконаних підрядних робіт та витрат; акти приймання виконаних підрядних робіт Ф-КБ-2В, тощо).

З врахуванням викладеного колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що право позивача не може бути захищено шляхом звернення з віндикаційним позовом, оскільки у даному випадку підлягають використанню зобов"язальні способи захисту права власності.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, а рішення господарського суду Донецької області про відмову в задоволенні позову є законним та обгрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка», м.Донецьк залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 10.02.2014р. по справі №905/5133/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді: Н.М.Принцевської

О.А. Скакун

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3 у справу

4 ДАГС

5 г/с Донецької обл.