Вирок № 38570948, 07.05.2014, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/511/14-к

Провадження № 1-кп/626/65/2014

Красноградський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

07 травня 2014 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: ДУДЧЕНКА В.О.,

при секретарі: Зінченко Л.В.,

за участю прокурора: БОБРИЦЬКОГО В.А.,

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Красноград кримінальне провадження №12014220350000089 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Красноград, Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого інспектором Красноградської ОДПІ, раніше не судимого, одруженого, маючого малолітню доньку ОСОБА_2, 2008 року народження, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

- у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 04.02.2014 приблизно о 13 годині діючи з умислом спрямованим на незаконне виготовлення, придбання і зберігання наркотичного засобу, без мети збуту, знаходячись у приміщені свого гаража, який розташований по АДРЕСА_1, з раніше придбаних інгредієнтів виготовив наркотичний засіб, частину якого вжив внутрівенно, а решту зберігав для особистого вживання. Того ж дня ОСОБА_1 у вище вказаному гаражі, був затриманий співробітниками міліції, які при огляді гаража виявили та вилучили медичний шприц в якому знаходилася рідина коричневого кольору, яка згідно висновку судово - хімічної експертизи НДЕКЦ №305 від 15.02.2014 р., особливо небезпечною наркотичною речовиною - опій ацетильований, масою сухого залишку в перерахунку на суху речовину 0,2021 грам, також була виявлена полімерна пляшка в якій знаходилась рідина, що згідно з висновком вище вказаної експертизи є небезпечним наркотичних засобом - концентрат макової соломи, масою сухого залишку в перерахунку на суху речовину 3,1732 грама.

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.

24 лютого 2014 року між підозрюваним ОСОБА_1 та прокурором прокуратури Красноградського району була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.472 КПК України та разом з обвинувальним актом направлена до суду.

Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

Поряд з цим, згідно даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.309 КК України та узгодили міру покарання останньому за вчинене ним кримінальне правопорушення, у виді штрафу в розмірі 850грн.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому злочині та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер пред'явленого обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз'яснені судом.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила діючого КПК України та КК України, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Заслухавши думку прокурора та обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього документи, а також угоду про визнання винуватості, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 органом досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.309 КК України, який згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості, потерпілих по справі немає.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_1 цілком розуміє права передбачені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

В судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема вимогам ст.65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженої ними міри та виду покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 від 24 лютого 2014р. і призначення йому узгодженої сторонами міри покарання.

При цьому в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_2 заявлено клопотання про застосування до нього п.В ст.1 Закону України "Про амністію 2014 року", оскільки він має неповнолітню доньку 2008 року народження, яка є інвалідом дитинства.

Суд розглянувши вказане клопотання приходить до висновку про його задоволення виходячи з наступного.

Злочин, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_2, відповідно до статті 12 КК України, віднесений до категорії середньої тяжкості, тобто згідно ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" на нього поширюється вказаний закон.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про амністію у 2014 році" виконання цього Закону покладається на суди. Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений (підсудний) або засуджений заперечує проти цього. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 дав свою письмову згоду на застосування до нього амністії.

В силу п.В) ст.1 вказаного Закону звільняються від відбування покарання особи, які не позбавленні батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років або дітей інвалідів.

Судом встановлено, що згідно з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 28 лютого 2008 року обвинувачений ОСОБА_2 має неповнолітню доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6, відносно якої не позбавлений батьківських прав, крім того відповідно до медичного висновку №710 від 14.04.2014 року, вказана дитина є інвалідом дитинства.

Наведене свідчить про наявність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 положень Закон України "Про амністію у 2014".

Речові докази по справі, відповідно до ст.100 КПК України, підлягають знищенню.

Витрати за проведення експертизи №305 від 15.02.2014 року, підлягають стягненню з обвинуваченого, а за експертизу №14 від 08.02.2014 року витрати не стягуються, оскільки ніякого доказового характеру винності обвинуваченого, вона не містить.

Розмір шкоди, завданий кримінальним правопорушенням - відсутній.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст.ст.314, 469, 472-475 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 лютого 2014 року, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.309 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 850(вісімсот п'ятдесят)грн.

На підставі п.В) ст.1 Закон України "Про амністію у 2014 році" ОСОБА_1 від призначеного покарання - звільнити.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази по справі - металеву каструлю, 3 медичних шприци та полімерну пляшку, які були вилучені під час огляду гаражу ОСОБА_1 04.02.2014 року, що зберігаються в камері схову ВРЗ УМЗ ГУМВС України в Харківській області - знищити.

Витрати за проведення судово-хімічної експертизи №305 від 15.02.2014 року в сумі 489грн. 44коп. стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.(Код доходів 24060300 р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя