Вирок № 38568830, 07.05.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11349/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" травня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бірси О.В.,

при секретарі Куса Л.І.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Постемської Ю.Ф.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110040014982 від 13 вересня 2013 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 222 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 з метою підробки довідки про доходи на своє прізвище для подальшого використання вказаного документа у власних цілях, в середині квітня 2013 року, вступив у злочинну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, виконуючі пособницькі дії в підробленні документу, який видається та посвідчується підприємством, надав свої повні анкетні та паспортні дані, які необхідні для підробки документів невстановленій досудовим розслідуванням особі.

Після чого невстановлена досудовим розслідуванням особа, з особистих мотивів, в невстановленому місці та в невстановлений час, діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій, склала завідомо неправдивий офіційний документ, а саме довідку про доходи вих.№02-08/13 від 08 травня 2013 року ТОВ "Нафта-Захід Сервіс" (ЄДРПОУ 36069863), внісши завідомо неправдиву інформацію про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період часу з листопада 2012 року по квітень 2013 року перебував на посаді водія ТОВ "Нафта-Захід Сервіс", та йому за вказаний період було виплачено заробітну плату в сумі 31038 гривень 75 копійок, що не відповідає дійсності, оскільки, згідно бази даних Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, та відповідно до відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів, за період з 01.01.2011р. по 30.06.2013 р. інформація про доходи відсутня, що свідчить про те, що ОСОБА_1 в ТОВ "Нафта-Захід Сервіс" не працював, і, відповідно, заробітної плати за вищевказаний період не отримував.

В подальшому, 08 травня 2013 року в денний час доби ОСОБА_1 разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою прибули до м. Києва, до станції метрополітену "Лівобережна", де їх чекала інша невстановлена досудовим розслідування особа в середині автомобіля темного кольору. Перебуваючи у салоні вказаного вище автомобіля, невстановлена досудовим розслідування особа, яка представилася ОСОБА_2, передала ОСОБА_1 вищезазначену підроблену довідку про доходи за вих.№02-08/13 від 08 травня 2013 р., тим самим видавши завідомо неправдивий офіційний документ.

Крім того, 08.05.2013 року в денний час доби ОСОБА_1, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Луначарського, 24, в приміщенні відділення № 28 АТ "Імексбанк", з метою отримання кредиту у розмірі 25000 гривень, маючи при собі завідомо підроблений документ, а саме довідку про доходи вих.№02-08/13 від 08 травня 2013 року ТОВ "Нафта-Захід Сервіс" (ЄДРПОУ 36069863), в якій зазначено завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період часу з листопада 2012 року по квітень 2013 року перебував на посаді водія ТОВ "Нафта-Захід Сервіс", та йому за вказаний період було виплачено заробітну плату в сумі 31038 гривень 75 копійок, надав кредитному експерту ПАТ "Імексбанк" у м. Києві завідомо підроблену довідку про доходи, використавши таким чином вказаний підроблений документ.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 222 КК України, визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини скоєння кримінальних правопорушень, викладені в установочній частині вироку, щиро розкаявся у вчиненому.

Крім повного визнання своєї вини у вчинених кримінальних правопорушеннях, ОСОБА_1 просив суд визнати недоцільним дослідження доказів, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, суд переконавшись, що учасники процесу вірно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів в добровільності їх позицій, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.

Враховуючи наведене, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 222 КК України, за обставин, встановлених судом.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив пособництво в підробленні іншого офіційного документа, який видається підприємством, яке має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою; за ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив використання завідомо підробленого документа та за ч. 1 ст. 222 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив надання завідомо неправдивої інформації банку з метою одержання кредиту при відсутності ознак злочину проти власності.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (злочинів), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

В свою чергу, згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації, допустимі характеристики за місцем проживання; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали та вважає, що міра покарання повинна бути визначена у межах санкції статей 222, 358 КК України у виді штрафу.

При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.

Крім того, виходячи з положень п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України, запобіжний захід відносно ОСОБА_1, з урахуванням норм ст.ст. 177, 178 КПК України, у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків із числа передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч.1 ст. 222 КК України та призначити покарання:

? за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України - у виді штрафу на користь держави у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 гривень;

? за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу на користь держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 гривень;

? за ч. 1 ст. 222 КК України - у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 гривень з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно - господарські посади стоком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавлення права займатись адміністративно-господарською та організаційно-розпорядчою діяльністю строком на 3 (три) роки.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків визначених ухвалою суду від 07.05.2014 року залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази залишити у матеріалах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110040014982 від 13 вересня 2013 року.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

С у д д я: О.В. Бірса