Вирок № 38566019, 19.02.2014, Сорокинський міськрайонний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснодонський міськрайонний суд Луганської області)

Справа № 412/7271/13-к

Провадження № 1-кп/412/23/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2014 р. м. Краснодон

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі: судді Зінкіна В.І., за участю секретаря Лисяк О.І., прокурора: Сорокіна В.О., захисника ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Новосвітлівка Краснодонського району Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, судимого Свердловським міським судом Луганської області 31.12.2013 року за ч.2 ст. 240 КК України до штрафу 6800 гривень, штраф сплачений 15.01.2014 року, одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, приватного підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчинені кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

14.08.2011 приблизно о 05 годині 00 хвилин, в світлий час доби, при хмарній погоді, мешканець м.Свердловська Луганської області ОСОБА_3, який на час вчинення злочину відповідно до наказу №293 о/с від 24.09.2010 перебував на посаді начальника лінійного пункту міліції на станції Стаханів лінійного відділу на станції Попасна Управління МВС України на Донецькій залізниці та мав спеціальне звання майора міліції, керуючи технічно справним автомобілем марки «HYUNDAI TUCSON» державний реєстраційний номер НОМЕР_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (згідно висновків додаткової судово-медичної експертизи №98 від 10.02.2012 - 14.08.2011 о 6 годині 55 хвилин в крові ОСОБА_3 був виявлений етанол 1,3%о, в сечі 1,6%о, що відноситься до категорії легкого ступеня алкогольного сп'яніння), рухався з включеним світлом фар, на 627 км. + 500 м. по автодорозі М-04 Знам'янка - Луганськ - Ізварине по с.Придорожне Краснодонського району Луганської області, зі сторони м. Краснодона в напрямку м. Луганська, крім нього, в салоні автомобіля «HYUNDAI TUCSON», перебувала в якості пасажира ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7.

Під час руху по 627 км. + 500 м. по автодорозі М-04 Знам'янка - Луганськ - Ізварине по с.Придорожне Краснодонського району Луганської області, водій ОСОБА_3, не впоравшись з керуванням автомобіля марки «HYUNDAI TUCSON» державний реєстраційний номер НОМЕР_4, вибрав такі прийоми управління автомобілем і швидкість руху, які в процесі руху призвели до втрати контролю керованого автомобіля марки «HYUNDAI TUCSON» та допустив рух автомобіля в некерованому стані, що стало причиною виїзду за межі проїжджої частини і подальшого наїзду на об'єкти, які там знаходились, а саме виїхавши за межі автодороги, на своєму шляху збив огорожу будинку, залізний забетонований стовп, залізну опору газопроводу, та скоїв наїзд на житловий будинок АДРЕСА_3, пошкодивши його несучу стіну та покрівлю.

У результаті дорожньо-транспортної події було травмовано ОСОБА_6, смерть якої настала на місці події, відповідно висновку судово-медичної експертизи №269-а від 19.09.2011, проведеної експертом Краснодонського відділення СМЕ, при дослідженні трупа ОСОБА_6 виявлені: забита рана голови, забита рана перенісся, багатоуламковий перелом кісток черепа, перелом кісток носа, перелом правого плеча, перелом лівого плеча, руйнування головного мозку.

Вищеописані ушкодження утворилися від взаємодії з тупими твердими предметами, можливо від удару об такі предмети, якими могли бути частини салону автомобіля в момент зіткнення транспортного засобу з перешкодою (житловий будинок). Ушкодження могли утворитися 14.08.2011 за обставин зазначених у постанові.

За ступенем тяжкості ушкодженн, які мали місце на трупі громадянки ОСОБА_6 мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Можливість збереження життя громадянки ОСОБА_6 при своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги малоймовірна.

У момент зіткнення транспортного засобу з перешкодою громадянка ОСОБА_6 могла знаходитись на передньому пасажирському сидінні автомобіля.

Смерть громадянки ОСОБА_6 настала від тупої травми голови яка супроводжувалася переломом кісток черепа з руйнуванням головного мозку. Даний висновок підтверджується даними дослідження трупа. При судовому - токсикологічному дослідженні в крові від трупа громадянки ОСОБА_6 етиловий алкоголь не виявлено.

Відповідно висновку додаткової судової автотехнічної експертизи №2060 від 04.04.2013, проведеної експертом Харківського НДІСЕ імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса встановлено, що свідчення водія ОСОБА_3, в частині розташування автомобіля марки «HYUNDAI TUCSON» і велосипеда в момент початку різкого маневру останнього в бік руху автомобіля «HYUNDAI TUCSON», а також про швидкість руху автомобіля, і о механізмі розвитку ДТП в цілому - є з технічної точки зору, неспроможними.

У даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Хюндай ОСОБА_3 при виборі в установлених межах безпечної швидкості руху повинен був враховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати напрям руху керованого ним автомобіля та безпечно керувати ним.

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Хюндай ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України, де зазначено: при виборі в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

У даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість попередити виникнення даної дорожньо-транспортної події для водія автомобіля Хюндай ОСОБА_3 визначалася шляхом вибору таких прийомів управління і швидкості руху, яка б дозволяла безпечно контролювати напрям руху транспортного засобу та безпечно керувати ним, тобто шляхом виконання ним вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру, але дії водія Хюндай ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України і знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Гранична швидкість руху автомобіля Хюндай в місці виникнення ДТП, при радіусі закруглення рівному 233,2 м., за умови зчеплення шин з покриттям проїжджої частини, тобто відсутності заносу, становить 129 км/год.

В судовому засіданні обвинувачений вину не визнав, цивільні позови потерпілої та цивільного позивача про стягнення моральної шкоди, та позов прокурора про стягнення витрат на лікування не визнав у повному обсязі та пояснив, що 13.08.2011 року близько 22 години він на технічно справному автомобілі "Хюндай-Туксон" повертався до Свердловська та заїхав у Новосвітловку. Там він спілкувався у кафе з ОСОБА_9, який був у компанії знайомих. Компанія вживала спиртні напої, а він - ОСОБА_3 - пив кофе. Десь о 23-24 годині він направився до Свердловська. В дорозі йому зателефонував ОСОБА_9, який запропонував йому у компанії знайомих поїсти шашлику. Вони зупинились біля кафе "Казачка", однак воно було зачинено, тому він запропонував ОСОБА_9 поїхати у кафе "Лукомор'є". Коли вони приїхали до кафе, з автомобілю ОСОБА_9 вийшли дві дівчини, одну з них ОСОБА_9 представив як знайому. Вони зайшли у кафе, він - ОСОБА_3 - заказав безалкогольне пиво, а ОСОБА_9 заказав вино. Він заказав безалкогольне пиво, однак офіціанти могли налити звичайного пива. Вони сиділи та спілкувалися із ОСОБА_9 по справам, а дівчата виходили танцювати. Він з дівчатами дуже не спілкувався. Близько другої години ночі він запропонував розходитись по домам та пішов до барної стойки. Коли він повернувся до столу, побачив, що там залишилася ОСОБА_11. Вона пояснила, що ОСОБА_9 зі ОСОБА_12 кудись поїхали та будуть пізніше. Вони заказали кофе, ОСОБА_11 час від часу телефонувала подрузі. Він сказав, що вже потрібно їхати додому, оскільки вже було десь 3-4 година ранку. У ОСОБА_11 розрядилася батарея на телефоні, та вона попрохала його відвезти її додому. Вони на його автомобілі "Хюндай-Туксон" поїхали у напрямку Новосвітлівки, було десь 04 ранку, рухався зі швидкістю 60-70 км/г. Оскільки ще був темний час доби, небо лише сиріло, він їхав із включеним світлом фар. Наближаючись до Придорожного о 04-20 рухався зі швидкістю 60-80 км/г, та побачив по ходу руху велосипедиста, який рухався зі швидкістю 10-15 км/г по правій смузі на відстані 0,5-1 метр від обочини. Коли відстань між автомобілем "Хюндай-Туксон" та велосипедистом скоротилася до 23 метрів, велосипедист не доїхав до пішохідного переходу 1,5-2 метра, велосипедист почав різко змінювати напрямок руху - став рухатися перпендикулярно дорозі справа-наліво. Він - ОСОБА_3 - здійснив різкий маневр рулем вліво, педаль гальм не натискав. Автомобіль понесло юзом, велосипедист залишився справа від автомобіля. Оскільки автомобіль несло юзом на електроопору, з метою стабілізації авто він вивернув руль вправо та добавив газу. Однак автомобіль все одно залишився некерованим та врізався у огорожу. Система ESP була в автомобілі несправна ще на момент купівлі авто. Подальші події не пам'ятає. До тями він прийшов у реанімації. Коли він лікувався у травматології, до нього приходила потерпіла ОСОБА_11, однак механізм ДТП він їй не повідомляв та не казав, що ДТП сталося внаслідок його засліплення фарами зустрічного авто. В юності він був учасником ДТП - виїхав у кювет. Не заперечує факт знаходження алкоголю у крові, встановлений висновком додаткової судово-медичної експертизи.

Вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачено ч.2 ст.286 КК України підтверджується наступними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Показаннями потерпілої ОСОБА_2 про те, що 13.08.2011 року близько 12 години її донька ОСОБА_11 приїхала додому у Придорожне. Ввечері їй подзвонила ОСОБА_12, та запропонувала піти на дискотеку. Десь о 20-20 її муж ОСОБА_11 відвіз доньку ОСОБА_11 на автомобілі на дискотеку у с. Новосвітлівку. Потім о 7-30 ранку їй подзвонив слідчій та повідомив про ДТП. Через декілька неділь після ДТП, дату точно не пам'ятає, вона пішла у лікарню до ОСОБА_3. У палаті знаходився ОСОБА_3 та його жінка. Вона попрохала розповісти, як її донька опинилась у нього в автомобілі. Він відповів, що того дня знаходився на дискотеці у Новосвітлівці. Потім він поїхав додому, але коли він під'їжджав до Краснодону, йому зателефонував ОСОБА_9 та запропонував поїсти шашлик. ОСОБА_9 на своєму автомобілі наздогнав його, та вони поїхали у кафе «У Лукомор'я». В автомобілі ОСОБА_9 були дві дівчини. В кафе вони сіли за стіл, відпочивали. Потім він пішов до стійки щоб розплатитися, а коли повернуся до столу, ОСОБА_11 сиділа там одна, потім вона вийшла з кафе та заплакала. Він запропонував відвезти її до автовокзалу, але потім вирішив відвезти її додому. Сказав, що коли він їхав, то його засліпили фари зустрічного автомобілю, після чого вже нічого не пам'ятає. Про велосипедиста він нічого не розказував. Прохала стягнути цивільний позов про відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_3 у сумі 300 000 гривень.

Аналогічними поясненнями цивільного позивача ОСОБА_11 про те, що 13.08.2011 року о 20-20 він відвіз доньку ОСОБА_11 на автомобілі на дискотеку у с. Новосвітлівку. Потім о 7-30 ранку подзвонив слідчій та повідомив про ДТП. Через декілька неділь після ДТП його жінка їздила у лікарню до ОСОБА_3. Вона йому розказувала, що ОСОБА_3 повідомив їй, що ДТП сталося внаслідок засліплення фарами зустрічного автомобілю. Про велосипедиста ОСОБА_3 жінці нічого не розказував. Прохав стягнути цивільний позов про відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_3 у сумі 300 000 гривень.

Показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що в ніч на 14.08.2011 року вона знаходилася дома за адресою АДРЕСА_3 разом з сином ОСОБА_14 та матір'ю ОСОБА_15, вони спали. Зазвичай син спить у спальні, однак цієї ночі він спав в залі на полу. Приблизно о 04-50 ранку вона почула гучний удар у стіну будинку. Вони з сином одягнулись, через 2-3 хвилини вийшли на вулицю за ворота. Подивившись ліворуч вона побачила що сталась аварія, автомобіль врізався у стінку її будинку, тобто в стінку спальні. Там стояв дим. Велосипедиста на дорозі не бачила. Біля авто вже знаходились сусіди. Який автомобіль попав в аварію, вона не роздивилась. Вона зупинила автомобіль, за рулем якого був ОСОБА_16, та попрохала його викликати міліцію. Автомобіль пошкодив огорожу двора, стінку будинку, три вікна, кришу будинку, газову трубу. Сімя ОСОБА_3 допомогла відремонтувати пошкоджене.

Показаннями свідка ОСОБА_14 про те, що влітку 2011 року, дату точно не пам'ятає, він спав дома за адресою АДРЕСА_3, у залі. Дома також знаходились його бабуся та мати. Прокинувся від дуже гучного звуку. Він одягнувся: надів шорти, футболку, шльопанці, та вийшов перший на вулицю. Були ранкові сутінки. На вулиці велосипедистів не бачив. Він побачив, що біля стінки його будинку лежав перевернутий автомобіль Хюндай, на відстані десь 15 метрів від дороги. У повітрі стояв легкий пил від удару. Мати також вийшла з будинку, він зустрів її, однак вона близько до автомобіля не підходила. Зліва біля авто лежала дівчина, у автомобілі знаходився водій, він був без тями. До автомобіля також підходили сусіди, а він пішов додому.

Показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що вона дружила з ОСОБА_11. 13.08.2011 року вона договорилася з ОСОБА_11 піти на дискотеку. Десь о 19 чи 20 годині вони зустрілись на дискотеці, та проводили час за танцями. Там вони також зустріли ОСОБА_9. О 23 годині вони стали збиратися додому, у зв'язку з чим ОСОБА_9 запропонував відвести їх додому. Під час поїздки ОСОБА_9 запропонував познайомитись з чоловіком. Вони погодились і разом направились у кафе, розташоване за м. Краснодон по дорозі на м. Свердловськ. В кафе вони познайомились з ОСОБА_3, який їздив на автомобілі Хюндай Туксон. ОСОБА_9 вів себе у кафе пристойно, а ОСОБА_3 виявляв грубість у спілкуванні. Вони заказали собі пиво, а ОСОБА_11 - бокал вина. Вони відпочивали у кафе, біля 3 годин пили пиво. Потім їй подзвонила мати, у зв'язку з чим вона почала збиратися додому. ОСОБА_11 також погодилась їхати додому. Вона - тобто ОСОБА_12 - сіла у автомобіль ОСОБА_9, а ОСОБА_11 - у автомобіль ОСОБА_3. Від кафе від'їхали одночасно. Автомобіль ОСОБА_3 їхав ззаду. По дорозі вона телефонувала ОСОБА_11, та відповіла, що вони проїхали Краснодон. Коли було вже світло, вона знов зателефонувала, однак ОСОБА_11 не відповіла.

Показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що влітку 2011 року він з ОСОБА_3 домовився піти на літню площадку, там були танці. ОСОБА_3 під'їхав туди на автомобілі Хюндай Туксон. Вони сіли за стол, та відпочивали. Там також відпочивали ОСОБА_12 та ОСОБА_11. Він познайомив ОСОБА_3 з цими дівчатами. Вони вирішили вчотирьох поїхати в кафе, дівчата сіли в його - ОСОБА_9 - автомобіль. Прибули в кафе «У Лукомор'я» десь о другій ночі. У кафе ОСОБА_12 заказала соку, а ОСОБА_11 - вина. Він з ОСОБА_3 випили по два бокала безалкогольного пива. Були у кафе десь 2 години. Потім ОСОБА_12 зателефонувала мати, у зв'язку з чим ОСОБА_12 попрохала відвезти її додому. ОСОБА_12 запропонувала ОСОБА_11 їхати додому, однак, та відмовилась, та зазначила, що залишиться у кафе, переночує у Свердловську. Він відвіз ОСОБА_12 у Новосвітлівку, їхав не швидше 100 км/г, потім поїхав додому. Десь о сьомій ранку він дізнався про ДТП. До цього ОСОБА_3 також був у ДТП, він заснув за кермом, автомобіль вилетів з дороги.

Показаннями свідка ОСОБА_16 про те, що у серпні 2011 року він працював водієм автомобіля «Газель», перевозив хліб. Точну дату не пам'ятає, о 5 ранку він їхав з Луганська в Краснодон. У нього був ввімкнений ближній світ фар, були ранкові сутінки. У с. Придорожному на дорогу назустріч вибігла знайома жінка у халаті. Він зупинив автомобіль, жінка пояснила, що в її будинок врізався автомобіль, попрохала викликати швидку. Скільки часу пройшло з моменту ДТП не знає, так пойняв, що хвилина. Він викликав міліцію, швидку. На місце ДТП вже збігалися люди. Був там хвилин 5-7, потім поїхав далі. Він бачив також поломану огорожу. Велосипедист йому не зустрічався. Він сім років вранці їздив цим маршрутом, однак велосипедистів в такий час у Придорожному не зустрічав.

Показаннями свідка ОСОБА_19 про те, що він мешкає у б. АДРЕСА_4. Дату не пам'ятає, в ранці приблизно о 04-30 чи 04-40, він знаходився в туалеті, розташованому у дворі будинку. Він почув, як по дорозі проїхав автомобіль з перевищенням швидкості, зробив такий висновок, оскільки чув гучний свист та шум коліс, а потім - почув різкий звук гальмування та удар. Коли він вийшов на вулицю, біля зупинки побачив автомобіль «хлібовозку», водій розмовляв по телефону. На вулиці ще була димка, автомобілі рухалися з включеними фарами. Однак видимість була вже достатня - до кінця населеного пункту. Він підійшов до розбитого автомобіля, там вже зібралися сусіди, у тому числі ОСОБА_38, яка сказала, що дівчина мертва, а хлопець живий. Автомобілем була збита газова стійка, пошкоджена стінка будинку. Вони викликали відповідні служби.

Показаннями свідка ОСОБА_20 про те, що мешкає у АДРЕСА_5. В серпні 2011 року, дату не пам'ятає, о 5 ранку він вийшов з будинку у двір. На вулиці було світло. Він почув гучний удар по газовим трубам, після чого побачив, як на місце події побігли три жінки. Він також негайно туди пішов. Це була 5 година ранку, він дивився на годинник. На вулиці велосипедистів не бачив, йшов по узбіччю, видимість була добра. Побачив у дворі перевернутий автомобіль, біля якого лежала дівчина, яка була вже мертва. Автомобіль збив газові стійки, пробив стінку, його закинуло аж на кришу. ОСОБА_13 стояла біля будинку. Вони викликали працівників МНС, швидку допомогу. Двері автомобіля не відчинялись, тому за допомогою лому він відірвав двері. У автомобілі лежав чоловік у крові, він був там затиснутий. Шахтарі на зміну на шахту на велосипедах не їздять.

Показаннями свідка ОСОБА_21 про те, що вона мешкає у АДРЕСА_6. Дату точно не пам'ятає, у серпні 2011 року вона о 04-30 збиралася на роботу та вийшла на веранду. Вона почула грохот, побачила дим та подумала, що вибухнув газ. Вона зайшла додому, одяглась, повідомила чоловіку, та побігла до місця пригоди. Також з будинків вибігли ОСОБА_14, ОСОБА_39. На вулиці вже було світло. Вона побачила, що була збита огорожа, біля стінки будинку лежав автомобіль. В автомобілі знаходилася людина. Біля автомобіля лежала дівчина. О 5 ранку велосипедисти по селищу не їздять. Шахтарі у цей час також не роботу не їдуть.

Показаннями свідка ОСОБА_22 про те, що влітку 2011 року, дату не пам'ятає, він знаходився у дворі свого будинку, який знаходиться у АДРЕСА_6. О 5 ранку він почув сильний удар. Він одразу вийшов на вулицю, вже було світло, велосипедистів, або автомобілів він не бачив. «Хлібовозку» він не бачив, однак, міг не звернути на неї увагу. Він зустрів ОСОБА_23 та з ним пішов на місце події, яке було за 3-4 подвір'я від нього. На місці події він побачив господарку будинку, в який врізався автомобіль. Також підійшла жінка, яка повідомила що вона працівник медичної установи. У дворі він побачив автомобіль, який був перевернутий та лежав на землі на даху. Біля автомобіля лежала дівчина, у якої пульсу не було. Автомобіль зніс газову стійку, огорожу, пошкодив стіну дома та покрівлю. Вони дочекалися швидку допомогу, після чого пішли додому. О 5 ранку шахтарі ще на роботу не ідуть, оскільки це дуже рано. Велосипедисти о 5 ранку не їздять.

Показаннями свідка ОСОБА_23 про те, що він мешкає у АДРЕСА_7. Влітку 2011 року, дату точно не пам'ятає, він прийшов на початку четвертого ранку з роботи. Жінка поливала город, він також почав їй допомагати. Близько п'ятої ранку він почув вереск гальм, після чого - звук удару. Він зайшов додому, після чого вийшов на вулицю. На вулиці вже було світло. Велосипедиста на вулиці не бачив. Побачив хмару пилу. На місці події збиралися сусіди, там був ОСОБА_22, медсестра, а також ОСОБА_14 - господарка будинку, в який врізався автомобіль. Там він побачив автомобіль, який лежав на землі на даху. В метрі від будинку лежала молода дівчина. Медсестра сказала, що вона мертва. Водій стогнав, намагався вилізти з автомобіля. Огорожа двору була знесена автомобілем. Він зайшов до будинку ОСОБА_14, побачив, що цеглини випали зі стіни, в яку врізався автомобіль, були тріщини на стелі.

Показаннями експерта ОСОБА_24 про те, що він як судово-медичний експерт у складі слідчо-оперативної групи виїжджав на ДТП влітку 2011 року у с. Придорожне. Вони проводили огляд місця події та огляд трупа ОСОБА_11. ОСОБА_3 на місці пригоди не оглядав. Він також проводив судово-медичне дослідження трупа ОСОБА_11, та судово-медичні експертизи. Тілесні ушкодження, які були на трупі ОСОБА_11, притаманні дорожньо-транспортній пригоді при находженні потерпілої на передньому пасажирському сидінні. За характером травм ОСОБА_11 можна дійти висновку, що швидкість автомобіля була не менш 100 км/г. Додаткова судово-медична експертиза ОСОБА_3 була проведена на підставі медичної документації, встановлена наявність алкоголю у крові та сечі.

Даними, які містяться у протоколі огляду місця ДТП від 14.08.2011 року та фото таблицею до нього, в ході якого оглянута ділянка дороги Знам'янка-Луганськ-Ізваріно, с. Придорожне Кранодонського району 627 км + 500 м. Оглядом встановлений наїзд транспортного засобу на нерухомий об'єкт - будинок по вул. Солнечній, с. Придорожне. Стан покриття встановлений - сухе, чисте. Зафіксовані три поверхневі сліди заносу автомобіля Хюндай на проїжджій частині дороги та обочині довжиною: 42,5; 32; 28 метрів. Встановлена наявність осколків скла та пластмасових деталей у місті зупинки автомобіля у стінки буд. АДРЕСА_3; а також зафіксовані пошкодження кам'яної кладки стіни, а також горища вказаного будинку. Виявлений труп ОСОБА_6 З місця події вилучений автомобіль Хюндай д.н НОМЕР_4 (т.1 а.п.4-7, 9-25).

Даними, які містяться у протоколі огляду трупа ОСОБА_6 від 14.08.2011 року в ході якого на місці події у с. Придорожному, вул. Солнечній оглянутий труп та зафіксовані тілесні ушкодження (т.1 а.п. 8).

Даними, які містяться у протоколі огляду транспортного засобу від 14.08.2013 року, в ході якого оглянутий автомобіль «Хюндай Туксон» легковий д.н. НОМЕР_4 та зафіксована деформація всього кузову. (т.1 а.п. 25).

Висновком за матеріалами службового розслідування за фактом скоєння ДТП від 15.08.2011 року за результатами якого встановлено, що начальником ЛПМ на ст. Стаханов ЛВ на ст. Попасна ОСОБА_3 14.08.2011 року під час перебування на лікарняному керував власним автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, в результаті чого скоїв ДТП, внаслідок якого загинула цивільна особа, та ОСОБА_3 визнаний таким, що підлягає звільненню з органів внутрішніх справ. (т.1 а.п. 47-51).

Повідомленням головного лікаря Луганської обласної клінічної лікарні від 02.09.2011 року, відповідно до якого за результатами аналізів ОСОБА_25 від 14.08.2011 року виявлений алкоголь у крові 1,3%, алкоголь у сечі 1,6 %, наданий висновок - алкогольне сп'яніння. (т.1 а.п. 63).

Висновком судово-медичної експертизи № 269-а от 19.09.2011 року відповідно до якого при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_6 були виявлені: забита рана голови, забита рана перенісся, багатоуламковий перелом кісток черепа, перелом кісток носа, перелом правого плеча, перелом лівого плеча, руйнування головного мозку. Вищеописані пошкодження утворилися від взаємодії з тупими твердими предметами, можливо від удару об такі предмети, якими могли бути частини салону автомобіля в момент зіткнення транспортного засобу з перешкодою (житловий будинок). Пошкодження могли утворитися 14.08.2011 року за обставинами, зазначених у постанові. За степенем тяжкості пошкодження, які мали місце на трупі ОСОБА_6 мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Можливість збереження життя ОСОБА_6 при своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги малоймовірна. В момент зіткнення транспортного засобу з перешкодою ОСОБА_6 могла знаходитись на передньому пасажирському сидінні автомобіля. Смерть ОСОБА_6 настала від тупої травми голови, яка супроводжувалася переломом кісток черепа з руйнуванням головного мозку. Даний висновок підтверджується даними дослідження трупа. При судово-токсикологічному дослідженні в крові від трупа ОСОБА_6 етиловий алкоголь не виявлено. ( т. 1 а.п. 78-79).

Висновком судово-медичної експертизи №734 від 02.11.2011 року відповідно до якої при надходженні у лікувальний заклад у ОСОБА_3 були виявлені: політравма, ЗЧМТ, струс головного мозку, закрита травма груди, ребер зправа, забій правої легені, травма животу, садна бокової стінки животу зліва, розрив правої частини печінки, внутрішньочеревна кровотеча, закритий уламковий перелом середньої третини лівого стегна, закритий уламковий перелом тіла 1-2 поперекових хребців зліва, крайовий перелом тіла 3-го поперекового хребця, жирова емболія. Вказані ушкодження утворилися від взаємодії з тупими твердими предметами, якими могли бути частини салону автомобіля в момент зіткнення транспортного засобу з перешкодою. Ушкодження могли утворитися 14.08.2011 року. За ступенем тяжкості у своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя у момент заподіяння. В медичній документації є запис про те, що на момент надходження до лікарського закладу ОСОБА_3 знаходився у стані алкогольного сп'яніння. (т.1 а.п. 126-128).

Даними, які містяться у протоколі додаткового огляду місця ДТП від 25.11.2011 року та схеми до нього, в ході якого для визначення радіуса закруглення встановлена хорда величиною 115 метрів та висота сегмента - 7,2 метра (т.1 а.п.135-141).

Даними, встановленими з протоколу додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 09.02.2012 року, відповідно до якого ОСОБА_3 підтверджує стан алкогольного сп'яніння на момент госпіталізації та факт вживання пива в ніч з 13 на 14 серпня 2011 року в кафе «Лукомор'є».

Допустимість цього доказу суд оцінює на підставі п. 8 Розділу XI Перехідні положення КПК України (2012) в порядку, що діяв до набрання чинності КПК України (2012), тобто у порядку передбаченому КПК України 1960 року, та визнає цей доказ допустимим.

Означений доказ також узгоджується із висновком додаткової судово-медичної експертизи ОСОБА_3 № 98 від 10.02.2012 року відповідно до якого 14.08.2011 року о 6-55 у реанімаційному відділенні ЛОКЛ при проведенні ППС № 1000 у ОСОБА_3 у крові був виявлений етанол 1,3% у сечі 1,6%, з чого випливає, що на момент проведення обстеження ОСОБА_3 був у стані алкогольного сп'яніння легкого ступеню.

Також узгоджується із повідомленням заступника головного лікаря Краснодонського районного територіального медичного об'єднання ОСОБА_26 № 112 від 31.01.2013 року про те, що препарати, які були застосовані при наданні першої медичної допомоги ОСОБА_3 не містять речовин, які містять етил, та які б могли б викликати алкогольне сп'яніння та вплинути на результати аналізів сечі та крові. (т.2 а.п. 115)

Витягами з кримінального провадження № 12012030450000130 від 17.12.2012, від 29.01.2013, від 29.05.2013 (т.2, а.п. 1,23, т.4 а.п.59)

Повідомленням начальника Луганського обласного центру з гідрометеорології №30-01/1-20/272 відповідно до якого за даними метеостанції Дар'ївка Луганського ЦГМ - найближчому пунту спостереження до автодороги Знаменка-Луганськ-Ізваріно в межах с. Придорожне 14.08.2011 року в період часу з 00 годин 00 хвилин до 09 години 00 хвилин спостерігалась хмарна погода без опадів. Явищ, які погіршують видимість, не зафіксовано. Метеорологічна дальність видимості 20 км.(т.3 а.п.54).

Повідомленням директора ТОВ «Імперіал-авто» № 12-1/03-13 від 12.03.2013 відповідно до якого автомобіль Hyundai Tucson VIN KMHJN81VP9U942494 був оздоблений системою ESP. (т.3 а.п. 138-141).

Даними, встановленими з протоколу додаткового огляду місця події від 13.03.2013 року відповідно до якого відстань від краю пішохідного переходу до стіни житлового будинку АДРЕСА_3, на яку був здійснений наїзд автомобілем «Хюндай» становить 50,9 метрів. (т.3 а.п. 211-213).

Висновком додаткової судової автотехнічної експертизи №2060 від 04.04.2013, проведеної експертом Харківського НДІСЕ імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса, в ході якої встановлено, що свідчення водія ОСОБА_3 в частині розташування автомобіля марки «HYUNDAI TUCSON» і велосипеда в момент початку різкого маневру останнього в бік руху автомобіля «HYUNDAI TUCSON», а також про швидкість руху автомобіля, і о механізмі розвитку ДТП в цілому - є з технічної точки зору неспроможними.

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Хюндай ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.1 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігання ДТП для водія автомобіля «HYUNDAI TUCSON» ОСОБА_3 визначалась шляхом виконання ним п. 12.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру.

В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія Хюндай ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України і знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Гранична швидкість руху автомобіля Хюндай в місці виникнення ДТП, при радіусі заокруглення рівному 233,2 м., за умовою зчеплення шин з покриттям проїжджої частини, тобто відсутності заносу, становить 129 км./год.(т.3 а.п.178-183).

Суд приймає до уваги п.2 дослідницької частини зазначеного висновку про те, що врахувати затрати кінетичної енергії на підйом автомобіля, для того щоб він контактував з дахом будинку на висоті більш 3 метрів, експертним шляхом не представляється можливим. Тому при розрахунку швидкості руху автомобіля Хюндай, яка вирахувана як 67 км/г, виходячи з довжини слідів бічного юзу, не врахована та частина кінетичної енергії, яка була затрачена на підйом автомобіля.

Зазначений висновок експерта суд оцінює як належний, допустимий та достовірний доказ. Доводи захисту щодо недопустимості висновку №2060 від 04.04.2013р є неспроможними виходячи з наступного. Доводи щодо невідповідності вихідних даних в частині розташування велосипедисту відносно пішохідного переходу суд не приймає до уваги, оскільки експертом при проведенні дослідження враховувалися пояснення ОСОБА_3 та схема до протоколу допиту від 20.10.2011 року, виконана безпосередньо підозрюваним ОСОБА_3 Крім того, експерт ОСОБА_27 у судовому засіданні пояснив, що він застосував коефіцієнт зчеплення шин 0,7, оскільки дорога не нова, а коефіцієнт 0,8 застосовується до нових доріг. Доводи обвинуваченого, що він давав приблизні показання щодо розташування велосипедиста відносно пішохідного переходу, а відтворення обстановки то обставин події за його участю не проводилося, спростовуються письмовими заявами ОСОБА_3 та протоколом допиту ОСОБА_3, який тричі 09.02.2012, 23.06.2012 та 24.12.2012 року відмовився від проведення відтворення обстановки та обставин події (т.1 а.п. 184, 238-240). Доводи щодо порушення порядку проведення експертизи, через те що додаткову експертизу має проводити той же експерт, який проводив первинну експертизу суд не приймає до уваги, оскільки чинний КПК України 2012 не розмежовує порядок призначення та проведення повторної та додаткової експертизи.

Показаннями експерта ОСОБА_27 у судовому засіданні, який підтримав означені висновки та зазначив, що за результатами експертного дослідження встановлено, що водій ОСОБА_3 вибрав такі прийоми управління автомобілем, які не дозволили йому безпечно подолати поворот дороги. При експертному дослідженні встановлено, що гранична швидкість автомобіля «Хюндай» при радіусі закруглення дороги, який розрахований з використанням даних додаткового огляду місця події, при умові зчеплення шин з покриттям проїжджої частини складає 129 км/г. При врахуванні кінетичної енергії, затраченої на підйом автомобіля, на його деформацію, реальна швидкість автомобіля Хюндай була значно вищою за 67 км/г., оскільки автомобіль не зупинився у кінці слідів юзу, у нього ще був запас кінетичної енергії на підйом автомобіля, та утворення ушкоджень на автомобілі та інших об'єктах. Система ESP, якою був оздоблений автомобіль «Хюндай Туксон», в умовах заносу автомобіля, виключає можливість збільшення швидкості автомобіля до моменту стабілізації курсової стійкості. Показання водія ОСОБА_3 є неспроможними, оскільки вони не узгоджуються зі слідовою інформацією, зафіксованою у протоколі огляду місця події.

Вказані докази суд визнає належними, допустимими, достатніми та такими, що узгоджуються між собою, й вважає можливим покласти їх в основу обвинувального вироку.

Суд не приймає до уваги висновок судової автотехнічної експертизи № 2300 від 12.12.2011 року (т.1 а.п.144-158) оскільки у судовому засіданні встановлено, що воно є неповним, необґрунтованим, оскільки експертом не перевірено, чи узгоджується версія ОСОБА_3 із слідовою інформацією, зафіксованою у протоколі огляду місця події від 14.08.2011 року. У висновку не наведено жодного розрахунку, не враховані дані, встановлені про огляді місця події, не врахований радіус закруглення дороги, наявність в автомобілі «Хюндай туксон» системи ESP. Крім того, суд визнає зазначений висновок експерта недостовірним, оскільки він базується на вихідних даних, отриманих лише з показань ОСОБА_3, та які не узгоджуються із іншими фактичним даними у справі.

Експерт ОСОБА_28 у судовому засіданні підтвердив, що він не проводив перевірку спроможності вихідних даних, встановлених з пояснень водія ОСОБА_3 та які були вказані в постанові про призначення експертизи. Не виключає, що швидкість автомобіля Хюндай була більшою за 60 км/г., однак при проведенні експертизи він був зв'язаний тими вихідними даними, які йому були наведені слідчім у постанові. Маневр ОСОБА_3 не виправданий, він повинен був вживати заходів для зменшення швидкості аж до зупинки.

Таким чином, відсутні підстави для призначення нової експертизи у суді, оскільки протиріччя між висновками експертів викликанні очевидною недостовірністю та недопустимістю висновку експерта ОСОБА_28 № 2300 від 12.12.2011 року.

Доводи захисту щодо недопустимості доказів, які містяться у показаннях експертів в суді є неспроможними, оскільки допит експертів ОСОБА_28 та ОСОБА_27 проводився одночасно на підставі ч. 4 ст. 356 КПК України для з'ясування причин розбіжностей в їхніх висновках, що стосувалося одного і того самого питання дослідження.

Свідок ОСОБА_30 у судовому засіданні пояснила про те що 14 серпня, рік не пам'ятає, їй подзвонив ОСОБА_31 та пояснив, що автомобіль ОСОБА_27 потрапив у аварію, а водія забрала швидка допомога. Вона пішла на станцію швидкої допомоги у с. Нововітлівкі, там вона десь о 6 ранку побачила свого брата ОСОБА_3, який лежав на ношах. Він їй сказав: «Якби не велосипедист, усе було б добре». Потім брата повезли у обласну лікарню.

Показання свідка ОСОБА_30 суд оцінює критично, оскільки вона є близькою родичкою обвинуваченого і згодом заінтересованою особою, та надає показання з чужих слів.

Свідок ОСОБА_32 у судовому засіданні пояснив, що він працює у Луганській обласній клінічній лікарні та у серпні 2011 року на протязі 3-х неділь лікував ОСОБА_3, якій більшу частину часу знаходився у комі. ОСОБА_3 йому пояснював, що ДТП сталося внаслідок того, що велосипедист виїхав на дорогу.

Суд на підставі ч.6 ст. 97 КПК України визнає цей доказ недопустимим, оскільки він не підтверджується іншими доказами, а навпаки спростовується сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні.

Показання обвинуваченого про те, що ДТП сталося внаслідок неправомірних дій велосипедиста спростовуються сукупністю доказів, дослідженими у судовому засіданні. Крім того, слідчим ОСОБА_40 надавалось окреме доручення для встановлення особи, яка пересувалась на велосипеді у с. Придорожному 14.08.2011р. За результатами розшукових заходів особа не встановлена (т.1 а.п.186-192). За результатами повторних розшукових заходів за окремим дорученням слідчого ОСОБА_35, версія обвинуваченого також не підтвердилася (т.1 а.п. 230). Версія обвинуваченого також спростовується висновком судової автотехнічної експертизи № 2060 від 04.04.2013 року (т.3 а.п. 182), відповідно до якого: оскільки мінімально можлива відстань -39,9 метра, яка необхідна для зміщення полоси руху автомобіля Хюндай так, щоб той опинився на полосі зустрічного руху, більша ніж відстань, на якій знаходився автомобіль Хюндай від початку сліду зносу у момент, коли через велосипедиста ОСОБА_3 повернув руль наліво, слід зробити висновок, що показання ОСОБА_3 про механізм ДТП є неспроможними. Версія обвинуваченого також перевірялася шляхом допиту свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_20 , ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, які у судовому засіданні пояснили, що велосипедиста після ДТП не бачили. Версія обвинуваченого також спростовується поясненнями потерпілої ОСОБА_2 про те, що коли вона навідувалася у лікарню до ОСОБА_3 через декілька неділь після ДТП, він вказував, що ДТП сталося внаслідок засліплення фарами зустрічного автомобіля, та про велосипедиста нічого не казав. Пояснення потерпілої є стабільними.

Натомість показання ОСОБА_3 не є стабільними. Так у ході допиту в якості підозрюваного 20.10.2011 року він описував механізм ДТП, вказував що алкоголь не вживав.(т.1 а.п.98). В ході додаткового допиту в якості підозрюваного 09.02.2012 року вказав, що вживав алкоголь.(т.1 а.п.183). При допиті 23.06.2012 року пояснив обставини ДТП, та вказав вживав лише безалкогольне пиво (т.1 а.п. 238-239). При допиті в якості підозрюваного 24.10.2012 року пояснив, що не пам'ятає чи вживав алкогольні напої та не пам'ятає обставин ДТП (т.1 а.п.261-263) В ході допиту 01.08.2013 року в якості підозрюваного описав механізм ДТП, та вказав, що не пам'ятає яке пиво вживав: алкогольне чи неалкогольне.(т.4 а.п. 190-192). У судовому засіданні змінив показання в частині швидкості руху та відстані до велосипедиста.

Пояснення обвинуваченого про застосування до нього з боку працівників правоохоронних органів психологічного впливу перевірялися шляхом надання судового доручення, за результатами перевірки доводи підтвердження не знайшли, винесена постанова про закриття кримінального провадження № 42014130000000073 від 18.02.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК Украни.

Суд перевіривши показання обвинуваченого ОСОБА_3 та зіставивши їх з іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні, вважає всі доводи обвинуваченого про невинуватість у вчиненні злочину не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи.

Суд оцінює їх критично, як неправдиві, дані з метою уникнути встановленого законом покарання, а також як обраний засіб захисту від обвинувачення.

Таким чином суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у інкримінованому злочині.

Суд дії обвинуваченого ОСОБА_33 кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання ОСОБА_3, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжкого злочину, особу обвинуваченого: службова характеристика добра (т.1 а.п.42, 52), побутова характеристика - добра (т.1 а.п. 90), на момент вчинення злочину працював начальником лінійного пункту міліції на станції Стаханов лінійного відділу на станції Попасна Управління МВС України в Донецькій області (т.1 а.п. 54), зараз є приватним підприємцем, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т.1 а.п. 67, 71), на момент вчинення злочину не судимий (т.1 а.п.113-114, т.4 а.п.176), судимий 31.12.2013 року Свердловським міським судом Луганської області за ч.2 ст 240 КК України до штрафу, одружений з ОСОБА_34 (т.4 а.п. 197), яка є піклувальником над неповнолітньою племінницею ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5; має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4; відсутність обставин, що пом'якшують покарання; наявність обставини, яка обтяжує покарання - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, та приходить до висновку про призначення покарання у вигляді позбавлення волі, яке належить відбувати реально.

Судом встановлено, що вироком Свердловського міського суду Луганської області від 31.12.2013 року, який набрав законної сили 16.01.2014 року, ОСОБА_3 засуджений за ч.2 ст. 240 КК України до штрафу у сумі 6800 гривень. Згідно повідомлення Свердловського міського суду Луганської області від 14.02.2014 року та копії квитанції №9 від 15.01.2014 року, штраф оплачений. Таким чином, у суду відсутні підстави для призначення покарання за сукупністю злочинів оскільки покарання у вигляді штрафу за вироком від 31.12.2013 року виконане.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України (а.с. к.п. 19-20).

Автомобіль «Хюндай -Туксон», регістраційний номер НОМЕР_4, який був визнаний речовим доказом, був виданий ОСОБА_34 13.03.2012 року (т. 3 а.п. 128) на підставі постанови слідчого СО Краснодонского РО УМВС України в Луганській області ОСОБА_35 про звільнення транспортного засобу з майданчика тимчасового затримання від 01.03.2013 р (т.1 а.п. 212).

Медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_3 № 11622/467/792 - повернути до архіву Луганської обласної клінічної лікарні.

Стягнути з обвинуваченого витрати за проведення експертиз.

Цивільний позов прокурору відділу прокуратури Луганської області Сорокіна В.О. в інтересах держави в особі Луганської обласної клінічної лікарні про стягнення витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_3 в сумі 7853 грн. 44 коп. підлягає задоволенню у повному обсязі. Зазначені вимоги підтверджені документально. Відповідно до довідки Луганської обласної клінічної лікарні № 1312 на лікування ОСОБА_3 було затрачено 7853,44 гр. (т.1 а.п.122).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 300000, а також цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_11 про стягнення про стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 300000 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка її заподіяла, при наявності вини.

Стаття 1168 ЦК України регламентує, що моральна шкода, спричинена смертю фізичної особи відшкодовується батькам.

Потерпілій ОСОБА_2 була спричинена моральна шкода, оскільки вона пережила нервовий зрив, втративши молодшу доньку. У зв'язку з цим у неї погіршилося здоров'я та вона потрапила до лікарні з нервовим розладом, зараз страждає на сильні головні болі. Розлад здоров'я підтверджується епікризом № 4767/603 (т.5 а.п.147).

Цивільному позивачу ОСОБА_11 спричинена моральна шкода, оскільки він також пережив нервовий зрив, у зв'язку з чим у нього розвинулася вегето-судинна дистонія, він втратив спокій і сон. Розлад здоров'я підтверджується витягом з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_37 (т.5 а.п. 153).

З урахуванням принципу розумності та справедливості цивільні позови ОСОБА_11 та ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 368, 370 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним за ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати:

вартість проведеної автотехнічної експертизи № 2300/18 від 12.12.2011 року в розмірі 468 грн.80 копійок (чотириста шістдесят вісім гривень вісімдесят копійок) на користь держави;

вартість проведеної додаткової судової автотехнічної експертизи № 2060 від 04.04.2013 року в розмірі 1836,00 (одна тисяча вісімсот тридцять шість гривень 00 копійок) на користь держави.

Речовий доказ: медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_3 № 11622/467/792 після набрання вироком чинності повернути до архіву Луганської обласної клінічної лікарні.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Цивільний позов прокурору відділу прокуратури Луганської області Сорокіна В.О. в інтересах держави в особі Луганської обласної клінічної лікарні про стягнення витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_3 в сумі 7853 грн. 44 коп. задовольнити у повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Луганської обласної клінічної лікарні (МФО 804013, ГУГКУ в Луганській області, м. Луганськ, р/р № 31415544700001, код 24045556, обласний бюджет) 7853, 44 (сім тисяч вісімсот п'ятдесят три гривни 44 копійки).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень.

Цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_11 про стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_11 у відшкодування моральної шкоди 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 10 січня 2014 року.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Краснодонський міськрайонний суд Луганської області, а обвинуваченим, який тримається під вартою, у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя: В.І. Зінкін