Ухвала суду № 38565594, 07.05.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/219/14-ц Номер провадження 22-ц/775/3288/2014

Головуючий в 1 інстанції - Кузнєцов Р.В.

Доповідач - Гапонов А.В.

Категорія 19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 травня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Бугрим Л.М.,

суддів Халаджи О.В., Гапонова А.В.,

при секретарі Лавицькому Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг фінанс» на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська деревня», за участі третьої особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сін-тезпродсервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріоніка» про визнання договору факторингу та договору поруки недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська деревня», за участі третьої особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріоніка» про визнання договору факторингу та договору поруки недійсними - задоволено.

Визнано недійсним договір факторингу № 051011, укладений 05 жовтня 2011 року між ТОВ «Факторинг фінанс» та ТОВ «Слов'янська деревня».

Визнано недійсним договір поруки № 051011/ПЗ, укладений 29 серпня 2012 року між ТОВ «Слов'янська деревня», ТОВ «Факторинг фінанс» та позивачем ОСОБА_1, в забезпечення виконання ТОВ «Слов'янська деревня» зобов'язань за договором факторингу № 051011 від 05 жовтня 2011 року.

Не погодившись з рішенням суду, посилаючись на порушення норм матеріального права, ТОВ «Факторинг Фінанс» подало апеляційну скаргу, та просило скасувати рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 лютого 2014 року, а також стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Фінанс» судові витрати пов'язані з розглядом апеляційної скарги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт зазначив, що висновок суду є помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Судом першої інстанції було встановлено, що договір факторингу протирічить правилам ст. 40 ЗУ «Про здійснення державних закупівель», але з таким висновком не погоджується апелянт та зазначає, що згідно розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, не заборонено здійснювати факторинг під відступлення права грошової вимоги до боржників - суб'єктів господарювання до яких застосовується ЗУ «Про здійснення державних закупівель». Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. А отже заборона, якою обмежується відступлення право вимоги має чинність, а її порушення тягне відповідальність кредитора, який відступив право вимоги перед боржником, але ніяк перед фактором у вигляді визнання договору факторингу недійсним. Отже, у позивача відсутні докази порушення договором факторингу прав та законних інтересів ОСОБА_1, що у свою чергу свідчить про безпідставне визнання договору факторингу недійсним.

В судовому засіданні Апеляційного суду представник апелянта ТОВ «Факторинг фінанс» підтримала доводи апеляційної скарги.

Представники, позивачки, відповідача ТОВ «Слов'янська деревня», третьої особи ТОВ «Сінтезпродсервіс» просили в задоволенні скарги відмовити, рішення суду залишити без змін, посилаючись на Закон України «Про державні закупівлі».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції, встановлено що 05 жовтня 2011 року між відповідачами ТОВ «Факторинг фінанс» та ТОВ «Слов'янська деревня» укладено договір факторингу № 051011, відповідно до умов якого предметом договору є здійснення ТОВ «Факторинг Фінанс» факторингу дебіторської заборгованості (права вимоги) клієнта по відношенню до третіх осіб (боржників). З додатку № 1 до договору факторингу вбачається, що дебітором є Державна пенітенціарна служба України та Державне агентство резерву України.

Відповідно до п. 1.3 Договору, до факторингу за цим договором приймаються права вимог грошових коштів та поставку товарів (виконання робіт, послуг) на суму розрахункового документа з терміном їх остаточної оплати, вказаними в реєстрі, з лімітом максимальної заборгованості за факторинговим фінансуванням до 7000000 грн. включно.

Відповідно до п. 1.6 Договору, у разі невиконання Клієнтом зобов'язань за цим договором, Клієнт несе відповідальність перед фактором в порядку передбаченому чинним в Україні законодавством.

Договором про внесення змін та доповнень № 6 до Договору факторингу № 051011 від 05 жовтня 2011 року, внесено зміни до п. 1.3 Договору, а саме: до факторингу за цим договором приймаються права вимог грошових коштів за поставку товарів (виконання робіт, послуг) на суму розрахункового документа з терміном їх остаточної оплати, вказаними в реєстрі, з лімітом максимальної заборгованості за факторинговим фінансуванням до 23493000 грн. включно.

Аналізуючи договір факторингу колегія суддів вважає, що відступлення права вимоги відбувалось на підставі укладених договорів, в межах проведення процедур відкритих конкурсних торгів. Договорів про закупівлю товарів за державні кошти з Державною пенітенціарною службою України та Державним агентством резерву України.

Враховуючи, що договори про закупівлю товарів, що були укладені за результатами проведення процедур конкурсних торгів, а і отже порядок їх виконання, зміни, припинення та інше регулюється Законом України «Про здійснення державних закупівель», в редакції, що діяв на момент виникнення правовідносин.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів можуть встановлюватися або змінюватися виключно цим Законом, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.5 ст.40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі;

5) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті;

6) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

7) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

8) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України.

У пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року йдеться про те, що суд повинен перевірити додержання вимог ст.203 ЦК України саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до вимог ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Вважаючи, що при укладання договору факторингу були порушені перелічені вище норми Закону України «Про здійснення державних закупівель», колегія суддів вважає, що даний договір був укладений с порушенням ч.1 ст.203 ЦК України (суперечить іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави), оскільки переможцем конкурсу в державних закупівлях стало одне підприємство, а отримувати гроші з держави фактичне буде інше підприємство.

Враховуючи, що недодержання вимог ст.203 ЦК України встановлене саме на момент вчинення правочину, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції була правильно застосована ст.215 ЦК України та оскаржуємий правочин визнано недійсним.

29 серпня 2012 року між ТОВ «Слов'янська деревня», ТОВ «Факторинг фінанси» та позивачем ОСОБА_1, укладено Договір поруки № 051011/ПЗ, за умовами якого остання зобов'язалась перед фактором - ТОВ «Факторинг фі-нанс» у повному обсязі солідарно відповідати за виконання клієнтом - ТОВ «Слов'янська деревня» зобов'язань, передбачених договором факторингу № 051011 від 05 жовтня 2011 року, зокрема, зобов'язань щодо факторингу, здійснення зворотного викупу прав вимоги в випадках та порядку, визначених основним договором, сплати процентів за користування грошовими коштами, комісійної винагороди, можливих пені та штрафів, а також інших грошових витрати ТОВ «Факторинг фінанс», пов'язаних з захистом свого порушеного права у разі невиконання неналежного виконання ТОВ «Слов'янська деревня» основного договору.

Договір поруки № 051011/ПЗ від 29 серпня 2012 року передбачає солідарний обов'язок позивача щодо відповідальності за невиконання або неналежне виконання ТОВ «Слов'янська деревня» зобов'язань, передбачених договором факторингу № 051011 від 05 жовтня 2011 року.

Відповідно до ч.2 ст.555 ЦК України, поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право також висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК України, недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлене цим Кодексом.

Таким чином, судом першої інстанції було цілком логічно визнано договір поруки № 051011/ПЗ від 29 серпня 2012 року недійсним.

Порушень норм матеріального або процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, та є безумовною підставою для скасування рішення у справі не встановлено.

Доводи апеляційної скарги що правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також ст.1077 ЦК України (договір факторингу) не є переконливими та не спростовують висновків суду, бо судом правильно встановлені правовідносини та їх правове регулювання. Так правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про здійснення державних закупівель».

З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає апеляційних підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки воно відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, ухвалене відповідно до вимог процесуального закону.

Враховуючи наведене та інтереси держави, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишення без змін.

Керуючись ст. 303 - 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг фінанс» відхилити.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: