Вирок № 38565547, 02.04.2014, Черкаський районний суд Черкаської області

№707/2732/13-к

1/707/2/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Тептюка Є.П.,

при секретарі Кисленко О.М.,

з участю прокурора Лута І.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Самгородок Смілянського району Черкаської області, проживаючої АДРЕСА_2, громадянку України, одружена, пенсіонерка, раніше не судима,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч.2 КК України (в редакції до набрання чинності Законом N 221-VII від 18.04.2013 р.), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 обіймаючи посаду завідувача обліку та приватизації житла виконавчого комітету Смілянської міської ради, вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману та умисне, з корисливих мотивів, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, яка виразилась у підриві авторитету та престижу органів місцевого самоврядування за наступних обставин.

Так, розпорядженням голови виконавчого комітету Смілянської міської ради № 367 (р) від 16 травня 2002 року ОСОБА_2 була призначена на посаду завідувача обліку та приватизації житла виконавчого комітету Смілянської міської ради.

Згідно до положення про відділ та посадової інструкції завідувач відділом обліку та приватизації житла наділений організаційно- розпорядчими обов'язками: по організації і веденню обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов; підготовці проектів рішень виконавчого комітету з питань надання громадянам жилих приміщень; перевірці рішень адміністрації та профспілкового комітету підприємств, установ, організацій міста про надання їх працівникам жилих приміщень, подання до виконавчого комітету пропозицій про затвердження зазначених рішень або про відмову в їх затвердженні; оформленні ордерів на заселення жилих приміщень; здійсненню контролю за своєчасним заселенням жилих приміщень, які надаються громадянам

ОСОБА_3, з вересня 2001 року проходив військову службу на посаді інженера у військовій частині А-3335. В квітні 2002 року ОСОБА_3 став у чергу на отримання житла при вказаній військовій частині.

За кошти Міністерства оборони України в АДРЕСА_3 був збудований житловий будинок, який був зданий в експлуатацію у вересні 2006 року. Відповідно до наказу Міністра оборони України №20 від 03.02.1995 року "Про внесення змін та доповненьдо Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України"), Жилі приміщення військовослужбовцям надаються за рішенням житлової комісії військової частини, погодженим з начальником квартирно-експлуатаційної частини району.

Списки розподілу жилої площі по військовій частині (додаток N 5 до цього Положення) з необхідними документами направляються через квартирно-експлуатаційну частину району за затвердження начальнику гарнізону.

Затверджений начальником гарнізону список передається на затвердження і оформлення ордерів виконавчому комітету відповідної Ради народних депутатів.

Рішенням житлової комісії військової частини А 3335 та житловою комісією Смілянського гарнізону ОСОБА_3 була виділена у вищевказаному будинку квартира № 22.

Після розподілу, відповідні документи, в тому числі облікові справи військовослужбовців в тому числі і ОСОБА_3, були представлені на затвердження у виконком Смілянської міської Ради та передані до житлового відділу, а саме до ОСОБА_2, для підготовки та передання до житлової комісії виконавчого комітету Смілянської міської ради для видачі ордерів військовослужбовцям.

В грудні 2006 року ОСОБА_3 прийшов до кабінету начальника відділу приватизації і обліку житла ОСОБА_2, щоб дізнатися як просувається його квартирна справа.

В ході вказаної зустрічі у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 шляхом обману, усвідомлюючи відсутність у неї повноважень на розподіл житла, переслідуючи корисливі мотиви, з метою особистої наживи, скориставшись зверненням ОСОБА_3, маючи за мету заволодіння його коштами, повідомила йому, що на її думку він немає прав на отримання житла, так як штучно створив умови для постановки його у житлову чергу, після чого повідомила ОСОБА_3 що зможе позитивно вирішити питання по виділенню йому квартири, за умови передачі їй грошових коштів в розмірі 2000 доларів США.

ОСОБА_3 будучи введеним ОСОБА_2 в оману і вважаючи, що остання, завдяки своєму службовому становищу та владним повноваженням, може вжити заходів до не виконання потрібних йому дій. Після цього, ОСОБА_3 звернувся із письмовою заявою про вимагання у нього грошових коштів ОСОБА_2 до МВС України.

В подальшому, 21 грудня 2006 р. близько 10.00 години в службовому кабінеті ОСОБА_2 за адресою Черкаська область м.Сміла, вул.Леніна,37, ОСОБА_3 надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1500 доларів США, що в перекладі на національну валюту України - становить 7575 гривень, що у 43 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, з урахуванням податкової соціальної пільги для відповідного року, після чого ОСОБА_2 була затримана співробітниками МВС та грошові кошти, отримані нею від ОСОБА_3 були вилучені.

Допитана в судовому засіданні підсудна вину не визнала та пояснила, що працювала на посаді завідувача обліку та приватизації житла виконавчого комітету Смілянської міської ради з 2000 року. В кінці листопада 2006 року до відділу надійшли справи військовослужбовців для отримання квартир в будинку АДРЕСА_3. Серед житлових справ вона виявила недоліки в п'яти житлових справах в тому числі і в справі ОСОБА_3, а саме у вітсутності даних щодо приймання участі ОСОБА_3 в приватизації квартири де в даний час проживають його батьки та де він раніше проживав. 5 грудня 2006 року до її службового кабінету прийшов ОСОБА_3 який був головою житлової комісії військової частини, вона розповіла йому про виявлені нею недоліки в житлових справах військовослужбовців частини, в тому числі і по його особистій справі, ОСОБА_3 відповів що усуне виявлені нею недоліки. 7 грудня близько 15.00 годин ОСОБА_3 знов прийшов до її службового кабінету та поклав на стіл конверт та сказав що там знаходиться довідка, відчинивши конверт вона побачила що в ньому знаходяться гроші, вона повернула ОСОБА_3 конверт з грошима, та сказала що в разі його відмови забрати конверт з грошима вона буде змушена викликати працівників міліції. ОСОБА_3 забрав конверт з грошима та сказав що усуне виявлені нею недоліки в житловій справі, а саме надасть довідку що не приймав участі в приватизації квартири його батьків. З 8 по 19 грудня ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні , вийшла на роботу 21 грудня 2006 року, почувала себе дуже погано. До кабінету зайшов ОСОБА_3, надав документи для усунення недоліків по справах про які вона йому вказувала, передав пачку скрепок, та пачку перфокарток - це бланки на яких ведеться картотека обліку осіб що перебувають в черзі на житло. Коли ОСОБА_3 вийшов з кабінету вона почала розкладати документи які приніс ОСОБА_3 по житлових справах та коли перекладала житлові справи то зі справи ОСОБА_3 висипались долари США які вона зібрала та поклала до шухлядки робочого столу, розхвилювалась та вирішила повідомити керівництво та правоохоронні органи, до кабінету зайшли працівники міліції та прокуратури, вона почала пояснювати що сталось проте їй не дали цього зробити і почали проводити слідчі дії. Показала, що після виявлення недоліків в житловій справі ОСОБА_3 вона намагалась всіляко сприяти йому для усунення ним виявлених недоліків шляхом надання роз'яснень про те які документи необхідно надати, надавала запити щодо отримання таких документів, зокрема довідки з БТІ про те, що ОСОБА_3 участі в приватизації житла не приймав. Взагалі відносилася до нього, як до молодої людини, що потребує допомоги.

Показання підсудної були перевірені судом під час судового слідства шляхом дослідження всіх доказів у справі.

Не зважаючи на повне заперечення вини підсудною її вина у шахрайстві та зловживанні службовим становищем, підтверджується зібраними та дослідженими доказами у справі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що в 2006 році він був головою житлової комісії військової частини де проходив службу після навчання у військовому університеті та мав право на отримання житла за рахунок держави. Для вивчення та передачі справ на розгляд житлової комісії справи військовослужбовців його частини справи потрапили до начальника відділу обліку та приватизації житла виконавчого комітету Смілянської міської ради ОСОБА_2 При вивченні разом з ОСОБА_2 в її службовому кабінеті його житлової справи вона вказала що в ній є певні недоліки, а саме відсутня інформація про прийняття ним участі в приватизації квартири його батьків де він проживав до початку навчання у військовому університеті в м. Харкові. Показав, що знаючи нашу країну він зрозумів що для отримання ним житла необхідно заплатити ОСОБА_2 гроші, він запропонував ОСОБА_2 вирішити питання, вона показала йому два пальці, він спитав гривень, вона відповіла що такі гроші не ходять і він зрозумів що ОСОБА_2 необхідно дати хабар в розмірі дві тисячі доларів США. Розмови про передачі ОСОБА_2 грошей, та про вчинення за це ОСОБА_2 якихось дій між ними не було. Хтось із знайомих йому порекомендував звернутись з приводу вимагання в нього хабара до Придніпровського районного відділу м. Черкаси, де в нього відібрали заяву, пояснення та повідомили що будуть вживатись відповідні заходи. В приміщенні Придніпровського РВ м. Черкаси йому були вручені 1500 доларів США, та було встановлено спецзасоби для фіксації вручення коштів ОСОБА_2, він зайшов до службового кабінету ОСОБА_2 передав їй документи по житловим справам військовослужбовців його частини та передав ОСОБА_2 гроші в сумі 1500 доларів США та запитав чи тепер в нього є гарантії, ОСОБА_2 відповіла «так», після чого він вийшов з кабінету.

Оцінюючи показання ОСОБА_3 суд вважає, що дані показання зібрані у відповідності до вимог КПК України ( в редакції 1960 року), детально описують хід зустрічей останнього з ОСОБА_2, обставини передачі ним грошових коштів ОСОБА_2, а відтак суд приймає їх як прямі допустимі докази вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що на час подій по справі працював заступником начальника УБЕЗ УМВС України в Черкаській області. У грудні 2006 року до нього звернувся ОСОБА_3 із заявою про вимагання у нього хабара, він відібрав у нього відповідну заяву й надалі здійснював ряд оперативних заходів по врученню ОСОБА_3 помічених грошей для вручення ОСОБА_2, встановленні відеозаписуючої апаратури, забезпеченням роботи якої займались фахівці відділу УОТЗ при УМВС України в Дніпропетровській області.

21.12.2006 року він був присутній при проведенні під час огляду місця події службового кабінету ОСОБА_2 за адресою Черкаська область м.Сміла, вул.Леніна,37, де ОСОБА_3 надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1500 доларів США. Під час огляду місця події в ОСОБА_2 були вилучені грошові кошти, які попередньо були надані ним ОСОБА_3 для вручення хабара ОСОБА_2 вказані кошти були оброблені спеціальною речовиною і після їх вилучення були оглянуті, пораховані та просвічені під ультрафіолетом.

Крім того, на завдання слідчого проводив виїмку в УОТЗ в м. Дніпропетровську відеокасети з оперативним записом передачі ОСОБА_2 грошей. Також показав, що при проведенні виїмки відеокасети були присутні поняті ОСОБА_6 і ОСОБА_7 які проживали в м. Черкаси та які разом з ним їздили для проведення виїмки до м. Дніпропетровська

Свідок ОСОБА_8 в суді показав, що в 2006 році він працював слідчим прокуратури Черкаської області, в грудні 2006 року він разом із слідчим ОСОБА_15 був присутній при проведенні під час огляду місця події службового кабінету ОСОБА_2 в м.Сміла, в ході якого у ОСОБА_2 були вилучені грошові кошти, і після їх вилучення були оглянуті, пораховані та просвічені під ультрафіолетом, вказані кошти були оброблені спеціальною речовиною.

Оголошеними, відповідно до ст. 306 КПК України, в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_9, проти чого не заперечували учасники судового розгляду, відповідно до яких, останній показав, що з 1997 року проходить військову службу у в/ч А 3335. З початку 2006 року являється членом та секретарем житлової комісії. Він веде облік осіб, які потребують покращення житлових умов, а саме: контролює наявність необхідних документів в особових справах осіб, які знаходяться на черзі, військовослужбовців в/ч А 3335, веде книгу протоколів засідань комісії, та ін. ОСОБА_3 являється головою житлової комісії з 2004 року. Приблизно з літа 2006 року, їм стало відомо, що будується житловий будинок за кошти Міністерства оборони України, і там повинні бути виділені 7 квартир для військовослужбовців їхньої військової частини. Відразу ж підготував особові справи претендентів, і направив до Черкаського комунального експлуатаційного відділення. Після цього вказані особові справи були передані начальнику гарнізону. Всі зібрані особові справі були направлені до м. Києва, у Міністерство оборони України. Особові справи у військову частину не поверталися. Комісія у роботі керується наказами Міністерства оборони України, зокрема № 20 від 03.02.95 та ін. Зауважень до особової справи ОСОБА_3 не було. На черзі по отриманню квартирного площі стоїть з 2002 року, перебуває під №4 на обліку в/ч А3335 (т. 1, а.с. 99-101).

Оголошеними, відповідно до ст. 306 КПК України, в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_10, проти чого не заперечували учасники судового розгляду, відповідно до яких, остання пояснила, що працює техніком сховища Смілянського БТІ, згідно даних технічної справи на АДРЕСА_1 5 грудня 2007 року до Смілянського БТІ надійшов запит з Смілянського міськвиконкому за підписом начальника відділу обліку, приватизації житла ОСОБА_2 щодо надання інформації про те, хто узяв участь у приватизації державного житла по АДРЕСА_4.Відповідно даних журналу реєстрації вихідної документації відповідь на вищевказаний запит був підготовлений 07.12.2006 р. та зареєстрований цією датою в журналі за №2035. Відповідь була видана 7 грудня 2006 року або пізніше, хто його забирав вона не пам'ятає. Відповідь була датована 11 грудням 2006 року, тому що планувалась 'її видача на цю дату, але вона була підготовлена раніше - 7 грудня, тому в довідці помилково вказана дата - 11 грудня 2006 року (т. 1, а.с. 118-121).

Оголошеними, відповідно до ст. 306 КПК України, в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_11, працюючої провідним спеціалістом відділу обліку приватизації житла Смілянського міськвиконкому, яка показала, що 4 грудня 2006 року, в складі комісії, куди входила і ОСОБА_2, приймала участь в обстеженні житлових умов ОСОБА_12, звідки на робоче місце повернулись близько 14.00-14.30 год. До якої години ОСОБА_2 перебувала на робочому місці - не пам'ятає, але у другій половині дня на прийом до ОСОБА_2 приходили військовослужбовці, хто саме не знає.

Житлова справа ОСОБА_3 на предмет можливості винесення на розгляд житлової комісії міськвиконкому для вирішення питання надання квартири, розглядалась ОСОБА_2 особисто. Періодично вона говорила, що їй необхідно лягти в лікарню. Перед тим, як лягти на лікування, ОСОБА_2 вказала на коробку зі справами військовослужбовців, пояснивши, що справи на яких є її підпис можна виносити на розгляд житлової комісії з позитивною пропозицією про виділення квартири, а на яких відсутній - там маються якісь недоліки. Конкретно про те, що по справі ОСОБА_3 є проблеми і що її не можна виносити на розгляд комісії, ОСОБА_2 не говорила (т.2, а.с. 85-89).

Оголошеними, відповідно до ст. 306 КПК України, в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_13, який повідомив, що служить на посаді командира батальйону в/ч А-3335 з липня 1997 року. Батальйон знаходиться в 1 км від м.Сміла. Військовослужбовці, які проходять службу в підрозділі, мають право на забезпечення житлом в м.Сміла. В підрозділі проходить службу і ОСОБА_3, який в 2006 році займав посаду інженера локаційного блоку. Також ОСОБА_3 в 2006 році являвся головою житлової комісії батальйону. В 2006 році закінчилось будівництво житлового будинку для військових гарнізону по АДРЕСА_3. В черзі на житло стояв і ОСОБА_3, якому повинні були виділити квартиру у вищевказаному будинку. Житлові справи осіб, які потребують поліпшення житлових умов, формує голова житлової комісії частини, тобто ОСОБА_3 Після цього, на засіданні житлової комісії підрозділу приймається рішення про постановку на чергу для отримання житла військовослужбовця. Потім рішення житлової комісії у вигляді протоколу подається йому, а вже потім направляються на розгляд гарнізонної житлової комісії. Якщо житлові справи відповідають вимогам чинного законодавства, вони передаються на розгляд до Черкаської квартирно-експлуатаційної частини. Після розгляду в даній частині, справи направляються в Міністерство оборони України, де проходять перевірку і після затвердження, справи передаються в міськвиконком для виписки ордерів.

Житлова справа ОСОБА_3 пройшла всі етапи перевірки і ніяких зауважень до неї не було. Таким чином, ОСОБА_3 мав всі підстави на поліпшення житлових умов.

Як голова житлової комісії частини, ОСОБА_3 міг для вирішення житлових питань військовослужбовців підрозділу відпроситись у нього в любий день, крім тих днів, коли ніс службу в добовому наряді. Згідно графіку відповідальних за станом бойової готовності, чергових по частині в/ч А 3335 на грудень 2006 року, ОСОБА_3 ніс службу в добовому наряді 6, 14, 21, 28 грудня 2006 року. В наряд заступають о 17.00 год. і перебувають до 18.00 наступного дня. Таким чином ОСОБА_3 знаходився на території в/ч А 3335 з 17 год. 6 грудня 2006 року по 18 год. 7 грудня 2006 року нікуди не відлучаючись. Після наряду, в якому ОСОБА_3 знаходився з 06.12.07 р. на 07.12.07 р., він 8 грудня 2007 року перебував у відгулі - день відпочинку за несення служби в добовому наряді у святковий день. Тому у військовій частині 8 грудня його не було.

На початку грудня 2006 року в Смілянському міськвиконкомі йшов розгляд квартирних справ. У зв'язку з цим ОСОБА_3, як голова житлової комісії, часто відпрошувався в нього в цей період, для вирішення житлових питань, які виникали під час розгляду квартирних справ в Смілянському міськвиконкомі. Не виключає, що він відпрошувався в нього з роботи 4 та 5 грудня. Взагалі 5 грудня це був передсвятковий день, 6 грудня - День збройних сил України, ОСОБА_3 не був задіяних ні в яких заходах в частині, а тому він міг цілком самостійно використати цей день на власний розсуд, в тому числі і на вирішення житлових питань (т. 2, а.с. 77-79).

Крім того, показання зазначених свідків перевірені і іншими письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, тому показання свідків беруться судом до уваги.

Окрім цього вина підсудної ОСОБА_2 підтверджується письмовими та речовими доказами, зібраними у справі:

- даними протоколу усної заяви від 08.12.06 року ОСОБА_3 про вимагання у нього начальником відділу приватизації Смілянського міськвиконкому ОСОБА_2 хабара в сумі 1500 доларів США за сприяння в отриманні ордера на квартиру (т. 1, а.с. 13-14);

- даними протоколу від 18.12.06, згідно якого, у вказаний день, старшим оперуповноваженим в ОВС Центрального спеціального міжрегіонального відділу УОР, підпорядкованого ДДСБЕЗ МВС України майором міліції ОСОБА_5, за участь заявника та понятих, спеціальним барвником «Промінь - 1» помічені грошові кошти в сумі 1500 доларів США: номінальною вартістю 100 доларів США в кількості 13 шт. які мають такі серії і номера DВ 50277320 В, DF 54910753 А, СВ 72205265 В, FF 41441465 А, FF 00455823 А, DВ 12845784 В, FВ 41205407 В, АВ 03285475 X, FЕ 51336354 А, АВ 94525193 L, АJ 17477740 А, FН 21045117 А, АВ 98711023 L, номінальною вартістю 50 доларів США в кількості 2 шт. - Е 47072266 А, Е 31303794 А, номінальною вартістю 20 доларів США в кількості 4 шт. - В 52267373 L, L 46186975 D, АВ 01549659 Н, ВЕ 32971216 D, номінальною вартістю 10 доларів США в кількості 1 шт. ВВ 75059151 А, номінальною вартістю 5 доларів США в кількості 2 шт. F 52748407 В, СК 60433871 В, а також нанесено напис: «Хабар» на вказаних купюрах фломастером для невидимої позначки, які вручено ОСОБА_3 для подальшого використання при проведенні оперативно заходів по підтвердженню фактичних даних про вимагання та отримання хабара гр. ОСОБА_2 (т.1, а.с. 18-19);

- даними протоколу огляду місця події згідно даних якого, 21 грудня 2006 року в приміщенні службового кабінету завідувача відділу обліку та приватизації житла виконкому Смілянської міськради, де знаходилась ОСОБА_2, в шухляді її робочого столу виявлено та вилучено гроші в сумі 1500 доларів США: номінальною вартістю 100 доларів США в кількості 13 шт. які мають такі серії і номера DВ 50277320 В, DF 54910753 А, СВ 72205265 В, FF 41441465 А, FF 00455823 А, DВ 12845784 В, FВ 41205407 В, АВ 03285475 X, FЕ 51336354 А, АВ 94525193 L, АJ 17477740 А, FН 21045117 А, АВ 98711023 L, номінальною вартістю 50 доларів США в кількості 2 шт. - Е 47072266 А, Е 31303794 А, номінальною вартістю 20 доларів США в кількості 4 шт. - В 52267373 L, L 46186975 D, АВ 01549659 Н, ВЕ 32971216 D, номінальною вартістю 10 доларів США в кількості 1 шт. ВВ 75059151 А, номінальною вартістю 5 доларів США в кількості 2 шт. F 52748407 В, СК 60433871 В.

При огляді зазначених купюр в ультрафіолетовому випромінювані на них виявлено світіння спеціальної хімічної речовини та надпис : «Хабар» (т. 1, а.с. 21-25);

- даними матеріалів судово - хімічної експертизи від 31.01.07 № 2 / 1290, згідно висновків якої, на тринадцяти купюрах номіналом по 100 доларів США кожна:, номінальною вартістю 50 доларів США в кількості 2 шт., номінальною вартістю 20 доларів США в кількості 4 шт., номінальною вартістю 10 доларів США в кількості 1 шт., банкнотах номіналом 5 доларів 2 шт. виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має люмінесценцію в УФ променях жовтого кольору. Крім того на вказаних купюрах виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини у вигляді напису "ХАБАР", який має люмінесценцію в УФ променях блакитного кольору.

Спеціальна хімічна речовина, яка має люмінесценцію жовтого кольору, виявлена на тринадцяти купюрах номіналом 100 доларів США, банкнотах номіналом 50 доларів США в кількості 2 шт., банкнотах номіналом 20 доларів США в кількості 4 шт., банкнотах номіналом 10 доларів США в кількості 1 шт., 2 банкнотах номіналом 5 доларів США має спільну групову належність зі спеціальною хімічною речовиною, яка надана на дослідження в якості порівняльного зразка на двох марлевих тампонах (т. 1, а.с. 93-97);

- даними висновку судово - криміналістичної експертизи від 01.02.07 №1/1, згідно якого, грошові знаки, вилучені в службовому кабінеті начальника відділу обліку житла, приватизації виконавчого комітету Смілянської міської ради, а саме: банкноти номіналом 100 доларів США в кількості 13 шт., номінальною вартістю 50 доларів США в кількості 2 шт., номінальною вартістю 20 доларів США в кількості 4 шт., номінальною вартістю 10 доларів США в кількості 1 шт., банкноти номіналом 5 доларів США виготовлені підприємством, яке здійснює випуск доларів для Федерального Резервного банку США (т. 1, а.с. 85-87);

- даними розпорядження № 367р від 16.05.02 Смілянського міського голови, відповідно до якого, ОСОБА_2 з 1 травня 2002 року призначено на посаду завідувача відділу обліку та приватизації житла виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області (т.1, а.с.42);

- даними положення про відділ обліку, приватизації житла виконавчого комітету Смілянської міської ради, посадової інструкції завідувача відділом обліку та приватизації житла, які долучені до матеріалів справи (т.1, а.с.39-41, 44-45);

- повідомленням, що встановлений Національним банком України офіційний курс гривні до долара США станом на 21 грудня 2006 року становив 505,00 гривень за 100 доларів США (т.1, а.с. 27).

Показання свідків, дані наведених процесуальних документів, та на підставі сукупності інших доказів, встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про достатність інших даних в якості доказів, які б вказували на вчинення підсудною злочинів.

Згідно ч.3 ст. 323 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Так, як на доказ вини ОСОБА_2 обвинувачення посилається на матеріали облікової справи квартирної справи ОСОБА_3 що була вилучена протоколом виїмки 26 грудня 2006 року (т.1 а.с. 36), проте замість оригіналів даної справи в матеріалах кримінальної справи містяться її копії. В матеріалах кримінальної справи відсутні будь які дані про те чому замість оригіналів вилученої житлової справи містяться її копії, тому вказаний доказ суд до уваги не приймає.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України „Про оперативно-розшукову діяльність", особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

Так, досудове слідство як на доказ вини ОСОБА_2 посилається на дані відеозйомки, що знаходяться на відеокасетах, вилучених в УОТЗ ГУМВС України в Дніпропетровської області, згідно яких, при проведені 21 грудня 2006 року оперативної зйомки, зафіксована розмова та одержання ОСОБА_2 від ОСОБА_3 хабара в сумі 1500 доларів США, які та, взявши їх в руку, поклала в шухляду свого робочого столу (т.1, а.с. 29, 30, 31-33).

При оцінюванні на предмет допустимості як доказу у кримінальній справі фактичних даних, що містяться на означених відеокасетах, суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що вказані відеозаписи були здійснені у відповідності до вимог ст. ст. 8,9 Закону України «Про оперативно - розшукову діяльність» надавався дозвіл судом на проведення оперативно - розшукових заходів із застосуванням оперативно - технічних засобів, які тимчасово обмежують права фізичної особи, відносно ОСОБА_2

За таких обставин суд вважає, що можливість усунення таких порушень однозначно відсутня, а відтак, із зазначених мотивів, суд визнає вказаний доказ недопустимим та відкидає.

З мотивів недопустимості суд відкидає як докази обвинувачення ОСОБА_2 дані, які містяться в протоколах допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 ( т.1 а.с. 106, 109) так як вони є ідентичними по змісту, в них свідки вказують що були присутні при проведенні ряду слідчих дій по справі, проте показання з приводу їхньої присутності в якості понятих при проведенні виїмки в приміщенні УОТЗ при УМВС України в Дніпропетровській області 29 січня 2007 року в протоколах допиту відсутні, що ставить під сумнів їх присутність при проведенні виїмки взагалі. На численні приводи останніх в судове засідання для допиту в якості свідків вони так і не були доставлені, відповідно до матеріалів відповідей щодо виконання приводів було встановлено що останні тривалий час не проживають на території України та знаходяться за її межами.

Інші доводи захисника підсудної про порушення вчинені органами слідства, що мали місце під час досудового слідства, у своїй сукупності не виправдовують підсудної та не спростовують висновків суду.

Окрім цього, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що об'єктивні дані, що містяться в показаннях підсудної, свідків, досліджених письмових доказах, вказують на неправильну кваліфікацію дій підсудної ОСОБА_2 органами досудового слідства.

Так органом досудового слідства дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.2 ст. 368 КК України (в редакції до набрання чинності Законом N 221-VII від 18.04.2013 р.).

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво» відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, коли службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням, покладених на неї організаційно - розпорядчих чи адміністративно - господарських обов'язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що ОСОБА_2 станом на 21.12.2006 року перебувала на посаді завідувача обліку та приватизації житла виконавчого комітету Смілянської міської ради, являлася державним службовцем 9 рангу 5 категорії класифікації посад, була наділена відповідно до положення про відділ та посадової інструкції завідувача відділом обліку та приватизації житла організаційно - розпорядчими обов'язками по організації і веденню обліку громадян, які погребують поліпшення житлових умов: підготовці проектів рішень виконавчого комітету з питань надання громадянам жилих приміщень; перевірці рішень адміністрації та профспілкового комітету підприємств, установ, організацій міста про надання їх працівникам жилих приміщень, подання до виконавчого комітету пропозицій про затвердження зазначених рішень або про відмову в їх затвердженні.

Також, відповідно до своїх службових обов'язків ОСОБА_2 була наділена повноваженнями в оформленні ордерів на заселення жилих приміщень: здійсненню контролю за своєчасним заселенням жилих приміщень, які надаються громадянам.

Відповідно до наказу Міністра оборони України №20 від 03.02.1995 року "Про внесення змін та доповненьдо Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України"), Жилі приміщення військовослужбовцям надаються за рішенням житлової комісії військової частини, погодженим з начальником квартирно-експлуатаційної частини району.

Списки розподілу жилої площі по військовій частині (додаток N 5 до цього Положення) з необхідними документами направляються через квартирно-експлуатаційну частину району за затвердження начальнику гарнізону.

Затверджений начальником гарнізону список передається на затвердження і оформлення ордерів виконавчому комітету відповідної Ради народних депутатів.

Таким чином ОСОБА_2 відповідно до своїх посадових обов'язків не була уповноважений на дії, що пов'язані із розподілом житла військовослужбовцям.

Окрім цього суд звертає увагу на те, що рішення громадської комісії з житлових питань про видачу ордеру є рішенням колегіального органу, яке постановлюється шляхом голосування. При цьому, кожен окремо взятий член комісії є вільним у виборі своєї позиції при голосуванні і по своєму службовому становищу не є особою, що підпорядкована начальнику відділу обліку житла міськвиконкому.

Отже, вплив на результати голосування з боку начальнику відділу обліку житла міськвиконкому ОСОБА_2 на членів житлової комісії міськвиконкому виключається. У всякому випадку, докази наявності такого впливу з боку ОСОБА_2 на окремих членів житлової комісії Смілянського міськвиконкому що призвело чи могло привести до прийняття ними неправомірних рішень, в матеріалах кримінальної справи відсутні.

З урахуванням всіх вказаних обставин в їх сукупності, суд встановив, що ОСОБА_2 підлягає виправдуванню за ч.2 ст. 368 КК України, (в редакції до набрання чинності Законом N 221-VII від 18.04.2013 р.), за відсутністю в її діях складу цього злочину.

Натомість, враховуючи те, що сума 1500 доларів США згідно офіційного курсу НБУ станом на 21.12.2006 року становить 7575 гривень, що у 43 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, суд вважає, що дії підсудної слід кваліфікувати за ч.1 ст. 190, ч.1 ст. 364 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та умисне, з корисливих мотивів, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, яка виразилась у підриві авторитету та престижу органів місцевого самоврядування, що в тому числі знайшло своє підтвердження в показаннях, допитаних в якості свідка ОСОБА_3 та як наслідок потягло за собою звернення останнього до правоохоронних органів.

При цьому суд доводи свідка ОСОБА_3 щодо передачі ним грошових коштів ОСОБА_2 в сумі 1500 доларів США. саме в якості хабара не приймає, так як вказані доводи є виключно суб'єктивною оцінкою свідка подій за його участю.

При призначенні покарання суд керується вимогами ст.ст. 5,50,65 КК України щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі та щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні виду і міри покарання підсудній ОСОБА_2 виходячи з вимог закону про достатність покарання для виправлення підсудної, запобігання вчиненню нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості скоєних нею злочинів, особу підсудної, пом'якшуючі і обтяжуючі покарання обставини.

Так, ОСОБА_2 вчинила умисні злочини невеликої тяжкості.

В якості ознак, що характеризують особу підсудної, суд враховує, що ОСОБА_2 за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, одружена, інвалід другої групи, осудна, на обліках в лікарнях не перебуває, раніше не судима.

Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання підсудної, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 за ч.1 ст. 190 покарання у виді штрафу, за ч.1 ст. 364 обмеженням волі в межах санкції статті закону, та із застосуванням обов'язкової додаткової міри покарання - позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків на установах, підприємствах, організаціях всіх форм власності в межах санкції статті, та зі звільненням від відбуття основного покарання з іспитовим строком згідно положень ст. 75 КК України та покладанням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України,

Також суд при призначенні покарання керується вимогами ст. 70 КК України.

Крім того, суд враховує, що строки давності притягнення підсудної до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних злочинів минули, перебіг давності не зупинявся та не переривався.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Питання речових доказів вирішити у відповідності зі ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись рішенням Конституційного Суду України № 12 рп/2011, ст. 62 Конституції України, ст. ст. 321, 323, 324, 327 КПК України (1960 року), суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України та призначити їй основне покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, з позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків на установах, підприємствах, організаціях всіх форм власності, строком на 1 (один) рік,

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити ОСОБА_2 покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, з позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на установах, підприємствах, організаціях всіх форм власності, строком на 1 (один) рік,

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі - з випробовуванням - з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Відповідно до ст. 74 ч. 5 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.

ОСОБА_2 за ч.2 ст. 368 КК (в редакції до набрання чинності Законом N 221-VII від 18.04.2013 р.) - виправдати, за відсутністю в її діянні складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України (в редакції до набрання чинності Законом N 221-VII від 18.04.2013 р.).

Запобіжний захід, у виді підписки про невиїзд, застосований до ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили - залишити без змін.

Витрати на проведення експертиз віднести на рахунок держави.

Речові докази, після набрання вироком законної сили:

- грошові кошти в сумі 1500 доларів США, що знаходяться в режимно-секретній частині прокуратури Черкаської області - повернути в дохід держави;

- копії матеріалів облікової справи - квартирної справи старшого лейтенанта ОСОБА_3, вилученої із документації виконавчого комітету Смілянської міської ради, 2 відеокасети - зберігати при справі.

На вирок може бути подана апеляція через Черкаський районний суд Черкаської області до апеляційного суду Черкаської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: Є. П. Тептюк