Постанова № 38563706, 06.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 травня 2014 року 16:00 № 826/3114/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ярко»доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №74926552206 від 28.10.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ярко» (надалі - позивач або ТОВ «Торговий дім «Ярко») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №74926552206 від 28.10.2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що контролюючим органом порушено процедуру проведення перевірки ТОВ «Торговий дім «Ярко», а саме: посадовими особами ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві перевищено строк проведення перевірки, а також була відсутня підстава для проведення перевірки позивача, оскільки жодного запиту з питань взаємодії із фірмою «Limagrain Europe SA» (Франція) по зовнішньоекономічному контракту №13-327 від 20.03.2012 року від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві ТОВ «Торговий дім «Ярко» не отримувало.

Крім того, представник позивача стверджував, що контролюючим органом під час розрахунку пені за порушення строків повернення валютних коштів безпідставно включено 26.09.2013 року, день коли кошти повернулися на валютний рахунок ТОВ «Торговий дім «Ярко».

У судове засідання 08.04.2014 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, зазначаючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у зв'язку з порушенням ТОВ «Торговий дім «Ярко» строків повернення валютних коштів, встановлених приписами ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Суд у судовому засіданні 08.04.2014 року за згодою сторін на підставі положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка або експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Торговий дім «Ярко» з питань дотримання вимог валютного законодавства України, про що складено відповідний акт від 11.10.2013 року №506/26-55-22-06/37702184 (надалі - акт перевірки).

За результатами вищезазначеної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення ТОВ «Торговий дім «Ярко» ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями, а саме: несвоєчасне повернення валютних коштів на суму 74 000,00 євро (еквів. 775 423,32 грн.), в тому числі: на суму 35 000,00 євро (еквів. 366 842,74 грн.) на 59 днів з 30.07.2013 року по 26.09.2013 року; на суму 39 000,00 євро (еквів. 408 580,58 грн.) на 51 день з 07.08.2013 року по 26.09.2013 року.

На підставі викладеного вище, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.10.2013 року №74926552206, яким ТОВ «Торговий дім «Ярко» нараховано суму грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, код платежу 21081000» у розмірі 129 046,51 грн.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.10.2013 року №74926552206 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Покупець) та «Limagrain Europe SA» (Франція) (Продавець) укладено контракт поставки №13-327 від 20.03.2012 року, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити та передати насіння сільськогосподарських культур для сівби, опис якого зазначається в додатках до даного Контракту (надалі - «Товар») Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити Товар у відповідності до умов цього Контракту.

Нормативно-правовим актом, який встановлює порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті є Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР (надалі - Закон №185).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №185, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (ч. 4 ст. 2 Закону №185).

Так, п. 3 постановою правління Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 16.11.2012 року №475 (надалі - Постанова №475) установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

В свою чергу, в акті перевірки вказано, що перевіркою своєчасності розрахунків по контракту №13-327 від 20.03.2013 року встановлено порушення ст. 2 Закону №185, а саме: несвоєчасне повернення валютних коштів на суму 74 000,00 євро (еквів. 775 423,32 грн.), в тому числі: на суму 35 000,00 євро (еквів. 366 842,74 грн.) на 59 днів з 30.07.2013 року по 26.09.2013 року; на суму 39 000,00 євро (еквів. 408 580,58 грн.) на 51 день з 07.08.2013 року по 26.09.2013 року.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону №185, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано суду доказів продовження строку розрахунків за зовнішньоекономічними операціями у відповідності до Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 року №1409, а також прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами.

У силу положень Закону №185, постановою правління Національного банку Україні від 24.03.1999 року №136 затверджено Інструкцію про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями (надалі - Інструкція №136).

Відповідно до п. 1.1 Інструкції №136, імпорт - купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

При цьому, відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення операцій, вказаних у п. 3.1 цієї Інструкції. При застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива моментом здійснення платежу на користь нерезидента вважається дата списання коштів з рахунку банку. При цьому банк повинен надати клієнту належним чином оформлене письмове повідомлення про списання коштів з рахунку банку на користь нерезидента, яке зобов'язане містити таку інформацію: назва нерезидента та банк нерезидента, N договору та N акредитива, валюта платежу та сума списаних коштів, дата списання коштів з рахунку банку (п. 3.2 Інструкції №136).

Згідно п. 3.3 Інструкції №136, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України після: отримання інформації про цю операцію в реєстрі МД (типу IM-40 «Імпорт2, IM-41 «Реімпорт», IM-72 «Магазин безмитної торгівлі», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування») - якщо для митного оформлення продукції використовується МД; пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції, - якщо для митного оформлення продукції не використовується МД; пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - в інших випадках.

Додатковою підставою для зняття операції з контролю, крім реєстру МД, може бути: письмове повідомлення іншого банку, якому митний орган надіслав інформацію про цю операцію резидента, про отримання такого реєстру, засвідчене підписом відповідальної особи і відбитком печатки банку (у повідомленні зазначаються номер і дата реєстру, уся наявна в реєстрі інформація про операцію резидента, а також вартість продукції в тій частині, у якій відомості передаються іншому банку). Зазначене повідомлення надається на письмовий запит такого резидента або банку (з письмового дозволу резидента) лише банку, який зазначений у запиті резидента або якому резидент дозволив цей запит; письмове повідомлення митного органу, засвідчене підписом його керівника (заступника керівника), а також засвідчена в установленому законодавством України порядку копія МД, що отримані на письмовий запит резидента (для операцій, контроль за якими здійснюється згідно з пунктом 3.7 цього розділу); документи, що підтверджують поставку продукції на користь резидента-реципієнта (одержувача) міжнародної технічної допомоги відповідно до міжнародних договорів України.

Для підтвердження факту отримання резидентом послуг від міжнародних інформаційних і платіжних систем використовуються відповідні договори, рахунки на оплату послуг, документи, які формує платіжна система після здійснення взаєморозрахунків, тощо.

Підтвердженням факту отримання уповноваженим банком послуг від нерезидента, який узяв на себе зобов'язання виступати офіційним агентом цього банку перед Генеральною прокуратурою США та Міністерством фінансів США (згідно з вимогами закону США щодо заходів запобігання тероризму: USA PATRIOT Act of 2001), є відкриття або подальше функціонування раніше відкритого кореспондентського рахунку в банку США.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, грошові кошти у розмірі 798 737,28 грн. були зараховані на рахунок позивача 26.09.2013 року, що підтверджується копією виписки з банківського рахунку позивача (а.с. 34 том 1), що також зафіксовано в акті перевірки.

З огляду на викладене вище вбачається, що порушення ТОВ «Торговий дім «Ярко» строків повернення валютних коштів, встановлених приписами ст. 2 Закону №185 з урахуванням п. 3 Постанови №475, тривало до 26.09.2013 року, тобто до дня повернення резиденту коштів, що були перераховані на адресу нерезидента за імпортним договором, тобто розрахунок пені, розмір якої встановлено оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, обрахований на підставі порушених ТОВ «Торговий дім «Ярко» строків повернення валютних коштів.

В той же час, суд критично оцінює посилання представника позивача про допущені процедурні порушення відповідачем під час початку проведення перевірки та складання документів за результатами проведеної перевірки (зокрема, перевищення строку проведення перевірки, неотримання позивачем запиту з питань взаємодії із фірмою «Limagrain Europe SA» (Франція) по зовнішньоекономічному контракту №13-327 від 20.03.2012 року), оскільки, на думку суду, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, у зв'язку з чим за умови такого допуску підставою для скасування рішення (прийнятого за результатами перевірки) може бути лише неправильність його прийняття по суті, а не власне процедурні порушення, на чому наполягає представник позивача.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України №21-25а10 від 24.12.2010 року, ухвалах Вищого адміністративного суду України №К/9991/9687/12 від 05.02.2014 року, №К/800/36909/13 від 27.11.2013 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на адресу ТОВ «Торговий дім «Ярко» направлявся запит про надання інформації від 22.08.2013 року №8554/10/26-55-22-06/10 щодо контракту від 20.03.2012 року №13-327, який, відповідно до наявної у матеріалах справи копії повідомлення про вручення поштового відправлення, отриманий уповноваженою особою позивача 02.09.2013 року. При цьому, відповідно до акту перевірки, перевірка позивача відбувалася з відома директора ТОВ «Торговий дім «Ярко».

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ярко» (ідентифікаційний код: 37702184, адреса: 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 14) судовий збір у розмірі 2 321,93 грн. (двох тисяч трьохсот двадцяти однієї грн. 93 копійок) на р/р №31218206784007, отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820019, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу: «Судовий збір, за позовом ___ (П.І.Б. чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 34414689».

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок