справа № 476/293/14-к
провадження № 1-кп/476/36/2014
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.05.2014 року Єланецький районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Раєвич Т.М.
при секретарі Кузьміній О.Ю.
за участю сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення - прокурора Бурдун М.С.
з боку захисту - обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Єланець кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженця с. Кам'янка Єланецького району Миколаївської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України
ВСТАНОВИВ:
Згідно обвинувального акта, в серпні 2013 року, більш точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_1 за с. Кам'янка Єланецького району Миколаївської області помітив рослину коноплі, з якої обірвав верхівки та переніс до свого будинку АДРЕСА_1. Дане листя коноплі він висушив та зберігав по місцю свого проживання для власного вживання, без мети збуту.
19 березня 2014 року в ході обшуку домоволодіння ОСОБА_1 в АДРЕСА_1, в кімнаті житлового будинку та в приміщенні гаражу було виявлено речовину бульбулятор, виготовлений з полімерних пляшок, на верхній частині якого виявлено нашарування особливо небезпечного наркотичного засобу - смоли канабісу (гашиш). Виявлена під час обшуку речовина рослинного походження масою 7,59 г. відповідно до висновку експерта № 519 від 20.03.2014 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуаною).
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, тобто придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Під час досудового розслідування 03.04.2014 р. між прокурором та обвинуваченим була укладена угода про визнання винуватості. Така угода відповідає вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України. Угода про визнання винуватості містить положення про те, що сторони визнають правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України, обвинувачений беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, погоджують вид і розмір покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік, на підставі ст. 75 КК України звільнення ОСОБА_1 від основного призначеного покарання з випробуванням строком на один рік, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України покладення на ОСОБА_1 обов'язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання. Сторони розуміють наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ст. 476 КПК України, зокрема те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор, який затвердив угоду, має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
В судовому засіданні обвинувачений ствердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості між ним та прокурором, просив її затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі.
Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання у виді обмеження волі строком на один рік, на підставі ст. 75 КК України звільнення ОСОБА_1 від основного призначеного покарання з випробуванням строком на один рік, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України покладення на нього обов'язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання. Прокурор підтвердив, що угода укладена добровільно.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження про можливість затвердження угоди, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Вказаний злочин, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Внаслідок вчинення злочину шкоду завдано суспільним інтересам. Потерпілого в названому кримінальному провадженні не має.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України. Підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст.ст. 473, 474 КПК України.
Поясненнями сторін угоди встановлено, що вони уклали угоду про визнання винуватості добровільно.
Судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та на її основі може бути ухвалений вирок, постільки умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, який щиро кається.
Процесуальні витрати на залучення експерта складають 393,12 грн.
Речові докази по справі: три пакети з вмістом канабісу загальною масою 6,99г. та бульбулятор з нашаруванням канабісу, знаходяться в камері речових доказів Єланецького РВ УМВС України в Миколаївській області.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Затвердити угоду від 03 квітня 2014 року про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури Єланецького району Миколаївської області Бурдун М.С. та обвинуваченим ОСОБА_1.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання у виді обмеження волі строком на 1(один) рік - звільнити з випробовуванням протягом іспитового строку на 1 (один) рік.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області (р/р № 31251272210005, відкритий в ГУДК у Миколаївській області МФО 826013, код ЗКПО 25574110) судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи в сумі 393 (триста дев'яносто три) грн. 12 коп., згідно даних обвинувального акту.
Речові докази: три пакети з вмістом канабісу загальною масою 6,99г. та бульбулятор з нашаруванням канабісу, що передано для зберігання в кімнату речових доказів Єланецького РВ УМВС України в Миколаївській області - знищити.
Необхідність у застосуванні запобіжних заходів відсутня.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Єланецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя Т.М. Раєвич
Судове рішення № 38558159, Єланецький районний суд Миколаївської області було прийнято 07.05.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 476/293/14-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: