Ухвала суду № 38557057, 06.05.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"06" травня 2014 р. Справа № 903/263/14 Суддя Кравчук А.М., розглянувши заяву Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації, м.Луцьк

про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області

по справі № 903/263/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Рембудуправління-Вишків-АТ", м.Луцьк

до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації, м. Луцьк

про стягнення 47 314 грн. 98 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від стягувача: директор - Радіон М.М., наказ № 10/К від 24.03.2014 року

від боржника: Кривчук В.М., довіреність № 784/1.1.3 від 24.04.2014 року

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

Суть спору: заявник - Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації звернувся в господарський суд Волинської області із заявою №787/113 від 25.04.2014 року про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 01.04.2014 року у справі № 903/263/14 за позовом Приватного акціонерного товариства "Рембудуправління-Вишків-АТ" до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації про стягнення 47 314 грн. 98 коп. до 31.12.2014 року.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення зазначає, що на даний час виконання рішення господарського суду Волинської області від 01.04.2014 року у справі №903/263/14 є ускладненим, оскільки на рахунках департаменту немає коштів, їх необхідно передбачити шляхом підготовки акту Кабінету Міністрів України про виділення коштів.

Відповідно до Постанови КМУ від 01.03.2014 року №65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» Державній казначейській службі дозволено здійснювати операції з погашення кредиторської заборгованості за капітальними видатками станом на 01.03.2014 року виключно в обсягах, що відповідають обсягам, встановленим за результатами контрольних заходів Державної фінансової інспекції.

Пунктом 26 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03.08.2011 року №845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюються в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

У разі ненадання відстрочки, виконання рішення буде неможливим у зв'язку з відсутністю бюджетних призначень. Крім того, припинення проведення платежів за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету обумовить зупинення виконання департаментом покладених на нього завдань.

У судовому засіданні представник боржника заяву про відстрочку виконання рішення суду підтримав у повному обсязі, подав лист Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області № 09-07/179-3183 від 28.04.2014 року, в якому останній повідомляє, що Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації реєстраційні рахунки за КТКВК 150122 "Інвестиційні проекти" закриті 31.12.2013 року.

Представник стягувача заяву заперечив, оскільки перевірка фінінспекцією достовірності обсягів кредиторської заборгованості по даній справі не проводиться, що представник боржника не заперечив. Заборгованість заявником не погашалася з грудня 2012 року. Жодні заходи для отримання фінансування боржником не вживалися. Наявність дебіторської заборгованості утрудняє роботу товариства, зокрема, і щодо виплати заробітної плати працівникам. Звернення до Кабінету Міністрів України про виділення коштів не означає його задоволення.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Волинської області від 01.04.2014 року у справі № 903/263/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації (м. Луцьк, Київський майдан, 9, код ЄДРПОУ 38557672) на користь приватного акціонерного товариства "Рембудуправління - Вишків - АТ" (вул. Заньковецької, 88, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 08562708) 47 314 грн. 98 коп. заборгованості та 1 827 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

На виконання рішення видано наказ № 903/263/14-1 від 14.04.2014 року.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається з вимог ст. 121 ГПК України, задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до п. 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

У п. 7.2 вищезгаданої постанови вказано, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 21.11.2012 року у справі № 5008/437/2012 та постанові Вищого господарського суду України від 10.08.2011року у справі № 14/83.

Крім того, в п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Вирішуючи питання про застосування відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

За змістом ч.1 ст. 229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст. 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації підставами для відстрочки виконання рішення суду зазначає відсутність бюджетного фінансування, коштів на рахунках, бюджетних призначень цільового характеру, необхідність підготовки акту КМУ про виділення коштів, його погодження з рядом Міністерств. Водночас, доказів звернення з запитом на отримання коштів для проведення відповідних розрахунків не надав. Звернення з запитом та складання акту КМУ про виділення коштів не гарантує їх отримання та виконання рішення суду до 31.12.2014 року. Проведення перевірки Державною фінансовою інспекцією у Волинській області щодо спірного об'єкта заявник не довів.

Наведені боржником підстави для відстрочки виконання судового рішення не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для відстрочки виконання судового рішення.

Аналогічного висновку дійшов Рівненський апеляційний господарський суд у постанові від 24.12.2013 року № 5004/1588/11.

Крім того, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України, судом враховано матеріальні інтереси обох сторін, оскільки не проведення протягом тривалого часу розрахунків за виконані підрядні роботи порушує матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього (загроза банкрутства, виплата заробітної плати, тощо).

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, аналіз суб'єктного складу і характер правовідносин сторін, оцінюючи обґрунтування зазначеної заяви, а також враховуючи той факт, що обставини, покладені відповідачем в основу обґрунтування поданої заяви, не є винятковими обставинами у розумінні ст. 121 ГПК України, за наявності яких можливе надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації про відстрочку виконання рішення до 31.12.2014 року.

Крім того, при прийнятті ухвали судом враховані не лише інтереси боржника, а й стягувача, який позов пред'явив після спливу одного року і трьох місяців від дати розрахунку, про стягнення лише суми боргу, без врахування інфляційних процесів та застосування можливих санкцій. Невиконання рішення суду протягом восьми місяців порушить матеріальні інтереси стягувача, що також може призвести до негативних наслідків для нього.

Керуючись ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації №787/113 від 25.04.2014 року про відстрочку виконання рішення суду до 31.12.2014 року відмовити.

Суддя А. М. Кравчук