Рішення № 38554835, 07.05.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/1129/2014 Головуючий в І інстанції: Іванищук А.А.

Категорія: 27 Доповідач: Капітан І.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року травня місяця 07 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Капітан І.А.Суддів:Колісниченка А.Г. Вадзінського П.О.При секретарі:Грицак А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, та ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_8, на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 лютого 2014 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_8, фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - Банк) звернулося до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог Банк посилався на те, що 29 жовтня 2010 року між ним та ФОП ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №НКЛ-2004329, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 500 000,00 грн. строком до 24 жовтня 2015 року зі сплатою 23 відсотків річних у разі, якщо позичальником виконуються всі умови кредитного договору, та 28 відсотків річних у разі невиконання позичальником будь-якого із зобов'язань, визначених в кредитному договорі.

29 жовтня 2010 року, в якості забезпечення виконання кредитного договору, між Банком та ОСОБА_8 укладено іпотечний договір, згідно якого ОСОБА_8 надала в іпотеку належне їй нерухоме майно, а саме: житловий будинок, що складається з житлового будинку загальною площею 304,9 кв.м., житловою площею 73,5 кв.м., огорожі №1,2, споруд №3,4, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, на якій розташований будинок, площею 1 042,0 кв.м., цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, кадастровий номер 6510165600:04:156:0042, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки ОСОБА_6 неналежним чином виконувалися зобов'язання по поверненню кредитних коштів, у зв'язку з чим станом на 12 вересня 2013 року утворилася заборгованість в загальному розмірі 781 420,75 грн., Банк просив суд: стягнути з ФОП ОСОБА_6 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 781 420,75 грн.; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що складає 781 420,75 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок, що складається з житлового будинку загальною площею 304,9 кв.м., житловою площею 73,5 кв.м., огорожі №1,2, споруд №3,4, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, на якій розташований будинок, площею 1 042,0 кв.м., цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, кадастровий номер 6510165600:04:156:0042, що розташована за адресою: АДРЕСА_1., шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження; стягнути пропорційно з ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на його користь судові витрати у розмірі 3 441,00 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 лютого 2014 року позов Банку задоволено. Вирішено:

- стягнути з ФОП ОСОБА_6 на користь Банку 781 420,75 грн. в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором №НКЛ-2004329 від 29 жовтня 2010року, яка існує станом на 12 вересня 2013року та складається з: 374 827,69 грн. - заборгованість зі сплати тіла кредиту; 205 081,26 грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту; 34 478,27 грн. - сума заборгованості по нарахованим процентам; 167 023,53 грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення процентів;

- звернути стягнення на предмет іпотеки з ОСОБА_8, а саме: житловий будинок, що складається з жилого будинку загальною площею 304,9 кв.м., житловою площею 73,5 кв.м., огорожі №1,2, споруд №3,4, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, на якій розташований будинок, площею 1 042,0 кв.м., цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд і будівель, кадастровий номер 6510165600:04:156:0042, що розташована за адресою: . АДРЕСА_1, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

- стягнути з ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_6 на користь Банку судові витрати в розмірі 1 720,50 грн. з кожного.

В апеляційних скаргах ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, та ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_8, вважаючи рішення суду першої незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено внаслідок неповного з'ясування обставин щодо розміру нарахованої Банком заборгованості за кредитним договором, а також з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити Банку в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Письмових заперечень на скарги до апеляційного суду не надходило.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_6 основного зобов'язання за умовами кредитного договору Банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань, у тому числі, і шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень Закону України «Про іпотеку», а також відповідно до умов укладених сторонами договорів.

Судом встановлено, що 29 жовтня 2010 року між Банком та ФОП ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №НКЛ-2004329, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 500 000,00 грн. строком до 29 жовтня 2013 року зі сплатою 23 відсотків річних у разі, якщо позичальником виконуються всі умови кредитного договору, та 28 відсотків річних у разі невиконання позичальником будь-якого із зобов'язань, визначених в кредитному договорі. При цьому позичальник зобов'язався щомісячно погашати кредит згідно з графіком платежів, зазначеному у Додатку №1 до кредитного договору, сплачувати відсотки за користування кредитом та інші винагороди, передбачені договором (а.с.8-13).

26 січня 2012 року між Банком та ФОП ОСОБА_6 укладено Додатковий договір №1 до кредитного договору, яким пункти 1.1., 1.5. розділу 1 кредитного договору та Додаток №1 до договору викладено в іншій редакції (а.с.14,15).

25 жовтня 2012 року між Банком та ФОП ОСОБА_6 укладено Додатковий договір №2 до кредитного договору, яким також внесено деякі зміни до умов кредитного договору, зокрема, строк повернення грошових коштів визначено до 24 жовтня 2015 року (а.с.16-17,18).

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 29 жовтня 2010 року між Банком та ОСОБА_8 укладено іпотечний договір, згідно якого остання надала в іпотеку належне їй нерухоме майно, а саме: житловий будинок, що складається з житлового будинку загальною площею 304,9 кв.м., житловою площею 73,5 кв.м., огорожі №1,2, споруд №3,4, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, на якій розташований будинок, площею 1 042,0 кв.м., цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, кадастровий номер 6510165600:04:156:0042, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21-26).

Починаючи з травня 2012 року ОСОБА_6 припинив виконувати свої зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості, в результаті чого станом на 12 вересня 2013 року його заборгованість перед Банком склала 781 410,75 грн., що складає: 374 827,69 грн. - заборгованість зі сплати тіла кредиту; 205 081,26 грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту; 34 478,27 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами; 167 023,53 грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення процентів (а.с.20).

Банком вчинено всі дії, згідно із законом та умовами кредитного договору, для досудового врегулювання спірних правовідносин (а.с.35-39).

Розмір заборгованості встановлений на підставі наданого Банком розрахунку та визначений з урахуванням умов кредитного договору. Посилання апелянтів на те, що Банком не вірно розраховано суму заборгованості і судом безпідставно стягнуто її на підставі наданого Банком розрахунку, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки апелянтом не надано суду переконливих доказів того, що сума заборгованості, розрахована Банком, не відповідає закону та умовам укладеного між сторонами кредитного договору, а має складати іншу суму.

Вимоги договору щодо нарахування відсотків та розміру пені за порушення кредитних зобов'язань не суперечать вимогам чинного законодавства, не визнавалися недійсними в установленому законом порядку, а тому підлягають застосуванню у спірних правовідносинах за вимогою Банку.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, враховуючи положення наведених норм матеріального права та зважаючи, що факт невиконання ОСОБА_6 основного зобов'язання за кредитним договором ним не заперечувався під час розгляду справи в суді першої інстанції, і розмір заборгованості, визначений Банком, не спростований, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Банк правомірно вимагає стягнення з ФОП ОСОБА_6 суми заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, укладеним з ОСОБА_8 При ухваленні рішення в цій частині, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Проте, зважаючи на те, що відповідно до наданого Банком розрахунку загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 781 410,75 грн., а судом першої інстанції на користь Банку стягнуто заборгованість у розмірі 781 420,75 грн., колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни рішення суду в частині визначення загальної суми заборгованості та зменшення її до 781 410,75 грн.

Крім того, задовольнивши позов та звернувши стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, суд не врахував, що відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, а також початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Як роз'яснив в п.42 постанови № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" від 30 березня 2012 року Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Враховуючи, що рішення суду не містить зазначення загального розміру вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, а також початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині звернення стягнення на предмет іпотеки слід змінити.

Доводи апеляційних скарг щодо неправомірного нарахування Банком пені у розмірі 3% за кожен день прострочення колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки даний розмір пені передбачений п.9.1. кредитного договору, який у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_8, стосовно того, що пунктом 1.1.2 Додаткового договору №2 від 25 жовтня 2012 року встановлено нову штрафну санкцію у вигляді 43% річних, що є збільшенням основного зобов'язання, яке прямо не передбачено укладеним іпотечним договором і може бути здійснене тільки після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, спростовується змістом п.1.1. іпотечного договору від 29 жовтня 2010 року в якому зазначено, що кредитний договір - це договір про надання кредитної лінії №НКЛ-2004329, що укладений між Іпотекодержателем та позичальником, а також усі додаткові правочини (договори) до нього, додатки, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладання цього Договору та можуть бути укладені після його укладання.

Зважаючи, що строк дії укладеного кредитного договору встановлено до 24 жовтня 2015 року, а з позовними вимогами про стягнення заборгованості, розмір якої визначено станом на 12 вересня 2013 року, Банк звернувся 06 грудня 2013 року, колегія суддів відхиляє доводи ОСОБА_7 щодо можливості застосування судом в частині стягнення суми пені строку спеціальної позовної давності в 1 рік, який визначений ч.2 ст.258 ЦК України.

Посилання ОСОБА_7 на те, що розмір нарахованої пені майже в п'ять разів перевищує суму основного боргу, що є підставою для її зменшення, колегією суддів також не приймаються до уваги, оскільки відповідно до наданого Банком розрахунку заборгованості розмір нарахованої пені не перевищує загальний розмір всієї заборгованості. Крім того, в судовому засіданні суду першої інстанції відповідач ОСОБА_6 позовні вимоги Банку визнав, і з заявою про зменшення розміру пені відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України ОСОБА_6 до суду не звертався.

Інші доводи апеляційних скарг колегія суддів також відхиляє, як такі, що висновки суду по суті спору не спростовують та не ґрунтуються на нормах закону, що регулюють спірні правовідносини та не підтверджені належними доказами.

Таким чином, рішення суду в решті частини задоволення позовних вимог ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального закону і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 11, 33, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.303, 307, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, та ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_8, задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 лютого 2014 року в частині визначення загальної суми заборгованості за кредитним договором №НКЛ-2004329 від 29 жовтня 2010 року, яка підлягає стягненню з фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», змінити, зменшивши її з 781 420,75 грн. до 781 410,75 грн.

Це ж рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки також змінити, викласти його у наступній редакції: в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 перед Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» за кредитним договорами №НКЛ-2004329 від 29 жовтня 2010 року в сумі 781 410,75 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29 жовтня 2010 року, а саме: житловий будинок, що складається з житлового будинку загальною площею 304,9 кв.м., житловою площею 73,5 кв.м., огорожі №1,2, споруд №3,4, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, на якій розташований будинок, площею 1 042,0 кв.м., цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, кадастровий номер 6510165600:04:156:0042, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_8 на праві власності, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій)

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді