Рішення № 38554759, 11.03.2014, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/23/14-ц

Провадження № 2/505/311/2014

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

11.03.2014 року Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Бондаренко Н.В.

при секретарі - Шершун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Котовськ Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

До Котовського міськрайонного суду Одеської області звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із вказаним позовом.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 21 травня 2002 року між ними та відповідачем ОСОБА_3 відбулася угода купівлі-продажу житлового будинку. Згідно умов угоди, відповідач ОСОБА_3 отримала за продаж вказаного житлового будинку 3 000 гривень, про що остання власноруч написала розписку та передала нерухомість у користування позивачам разом із правовстановлюючими документами на будинок.

При укладенні договору купівлі - продажу, сторони домовились щодо усіх істотних умов договір. За домовленістю позивач повинна була підготувати документи для подальшого нотаріального посвідчення угоди купівлі-продажу вказаного житлового будинку. Однак, на неодноразові звернення позивачів до ОСОБА_3, вона постійно ухиляється від посвідчення угоди нотаріально, посилаючись на свою зайнятість та інші причини.

З огляду на вищевикладене, позивачі просили суд визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з відповідними господарськими спорудами та будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який мав місце 21 травня 2002 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 та визнати за позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на житловий будинок з відповідними господарськими спорудами та будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Вказані обставини змусили позивачів звернутися із вказаним позовом до суду.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Суд, у зв'язку з неявкою сторін по справі, враховуючи відсутність відповідних заперечень, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з'явилася, у порядку заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних в ній доказів.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши належність та допустимість доказів у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

За загальним правилом (ч.1 ст.11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставою їх виникнення, поряд з іншими, є договори та інші правочини.

Згідно технічного паспорту на житловий будинок, вказаний житловий будинок, що розташований у АДРЕСА_1, належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВАВ № 327685 від 23.11.2002 року, посвідченого державним нотаріусом Кодимської нотаріальної контори Одеської області.

21 травня 2002 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Сторони домовились щодо усіх істотних умов договору і того ж дня 21 травня 2002 року відбулося повне його виконання, тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю сплатили вартість житлового будинку, а ОСОБА_3 отримала гроші за вказану нерухомість та передала всі правовстановлюючі документи на житловий будинок та написала розписку про отримання грошей.

Відповідно до вимог ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним з моменту, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно із ч.2 ст.220 ЦК України, - якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно ч.3 та ч.4 ст.334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту реєстрації.

Із зазначеного випливає, що 21 травня 2002 року сторони домовились щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та відбулося повне виконання умов зазначеного договору, а тому вимоги позивачів підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 226 ЦПК України, ст.ст. 220, 328, 632, 638 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який мав місце між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 21 травня 2002 року - дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної на житловий будинок з відповідними господарськими спорудами та будівлями загальною площею 41,0 кв.м., житловою - 31,1 кв.м., який розташований у АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його прийняв за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили у порядку ст.233 ЦПК України.

Суддя: Н.В. Бондаренко