Постанова № 38553298, 29.04.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2808/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Тихонова І.В.,

при секретарі: Білоконь Д.І.,

за участю представників

позивача: Клиновського Д.В., Семикоз С.М.,

відповідача: Птициної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 31 517 804, 42 грн., -

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 31 517 804, 42 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 за № 1 382 120 0000 000520 та перебуває на обліку як платник податків Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великими платниками у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Станом на 28.03.2014 державне підприємство «Луганськвугілля» має податковий борг з податку на прибуток в сумі 31 517 804, 42 грн., тому позивач просить стягнути кошти відповідача за податковим боргом в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Ухвалою суду від 25 квітня 2014 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав, заявив клопотання про встановлення порядку та способу виконання рішення суду шляхом розстрочення виконання рішення суду на сім років з оплатою рівними частинами щомісячно згідно графіку розстрочення.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що підприємство є планово-збитковим підприємством, коштів від реалізації вугільної продукції не вистачає для оплати всіх необхідних видатків, у зв'язку з чим підприємство не має можливості здійснити погашення податкового боргу одним платежем.

З огляду на вищевикладене, відповідач просить встановити спосіб і порядок погашення податкового боргу шляхом його розстрочення в сумі 31 517 804,42 грн. з оплатою рівними частинами щомісячно згідно графіку розстрочення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Державне підприємство «Луганськвугілля» як платник податків знаходиться на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 06.06.2003 за № 13 (а.с.10).

Відповідно до вимог пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України державне підприємство «Луганськвугілля» є платником податку на прибуток підприємства.

Наявність податкового боргу по податку на прибуток підтверджується доданими до матеріалів справи уточнюючою податковою декларацією з податку на прибуток за 2011 рік, уточнюючою декларацією з податку на прибуток за 9 місяців 2011 року (а.с. 17-18).

Крім цього, вказаний податковий борг підтверджується корінцем податкової вимоги №1/18 від 30.07.2003 р.; корінцем податкової вимоги №2/22 від 05.09.2003 р. (а.с.20, 21).

В силу п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідач зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пункт 57.1 ст. 57 зазначеного Кодексу визначає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки відповідач добровільно не сплатив суму грошового зобов'язання, яке стало узгодженим внаслідок подачі податкових декларацій за звітні періоди, таке грошове зобов'язання набуло ознак податкового боргу.

В силу п. 59.1 ст.59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу у відповідності до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивачем на адресу було надіслано першу податку вимогу від 30.07.2003 року №1/18 та другу податкову вимогу від 05.09.2003 року №2\22 (а.с.20,21).

Крім того, рухоме майно і майнові права відповідача були передані у податку заставу, що підтверджується витягом від 05.04.2011 року №30936146 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с.22).

На час розгляду справи відповідачем не надані суду докази сплати податкового боргу.

Згідно з п. 20.1.18. ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пункт 59.5 ст.59 ПК України встановлює, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 зазначеного Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3. ст.95 цього ж Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Досліджені у справі обставини та докази свідчать про те, що відповідач має податковий борг, який у встановленому порядку не сплачений, відповідачем не надані докази сплати податкового боргу, а податковим органом вжиті передбачені законом заходи з метою стягнення податкового боргу в досудовому порядку. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо заявленого державним підприємством «Луганськвугілля» клопотання про встановлення способу і порядку погашення податкового боргу у розмірі 31 517 804,42 грн. шляхом його розстрочення з оплатою рівними частинами щомісячно згідно графіків розстрочення, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

З урахуванням клопотання представника відповідача та відсутністю заперечень представника позивача, а також, у зв'язку із наявністю обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, суд вважає за необхідне, відповідно до ч.1 ст.257 КАС України встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення ДП «Луганськвугілля» сплати податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 31 517 804,42 грн. строком на 84 місяці шляхом сплати щомісяця, починаючи з травня 2014 року по квітень 2016 року по 1000,00 грн., з травня 2016 року по березень 2021 року по 524 876, 00 грн., а у квітні 2021 року - 524 920, 42 грн.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до ст.5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 29 квітня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 30 квітня 2014 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 31 517 804, 42 грн.- задовольнити повністю.

Стягнути кошти державного підприємства «Луганськвугілля» (місцезнаходження: 91022, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1 В, ідентифікаційний код 32473323) за рахунок коштів, які перебувають у його власності в рахунок сплати податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 31 517 804, 42 грн. (тридцять один мільйон п'ятсот сімнадцять тисяч вісімсот чотири гривні 42 копійки) на р/р 311110297002, відкритий у ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, одержувач УДКСУ у м. Луганську, і.к.37991503.

Розстрочити державному підприємству «Луганськвугілля» сплату податкового боргу з податку на прибуток підприємств і організацій у розмірі 31 517 804, 42 грн. (тридцять один мільйон п'ятсот сімнадцять тисяч вісімсот чотири гривні 42 копійки) строком на сім років, починаючи з травня 2014 року по квітень 2016 року по 1000,00 грн., з травня 2016 року по березень 2021 року по 524 876, 00 грн., а у квітні 2021 року - 524 920, 42 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 30 квітня 2014 року.

Суддя І.В. Тихонов