Ухвала суду № 38551235, 30.04.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Савчук М.< Головуючий суддя / По-батькові >.

суддів: Бреславського О.Г., Половінкіної Н.Ю.

секретар Скрипник С.В.

за участю відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

В серпні 2013 року позивач ПАТ «Ідея Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилаються на те, що 07 липня 2008 року між ПАТ «Плюс Банк», ( на даний час змінено організаційно-правову форму та назву на ПАТ «Ідея Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 806.70070, згідно якого останньому було надано кредит для придбання транспортного засобу в сумі 46547,55 грн. зі сплатою 20,00 % річних відповідно до Графіку погашення кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до якого відповідач передав у заставу ПАТ «Ідея Банк» придбаний за рахунок кредиту транспортний засіб: Cherry S11 QQ 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2. Згідно п. 1.2 договору застави транспортного засобу оціночна вартість предмету застави в цілому встановлена за згодою сторін в сумі 56750 грн.

Відповідно до умов кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів за час

___________

22ц-411/2014 р. Головуючий у 1нстанції Безпалько М.С.

Категорія 19/27 доповідач Савчук М.В.

фактичного користування кредитом, плати за кредитне обслуговування, збитків, пені і штрафних санкцій - за своїм розсудом у випадку прострочення платежу з оплати чергового платежу (його частини) більш ніж на 30 днів.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 31.07.2013 року утворилась заборгованість у розмірі 80350,85 грн. Згідно пояснень позивача останній просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 79576,54 грн., яка складається з наступного: 19477,95 грн. - сума основного боргу; 8752,22 грн. - сума простроченого боргу; 14194,11 грн. - прострочені проценти; 11273,15 грн. - строкові проценти; 24679,11 грн. - пеня за несвоєчасне погашення платежів; 1200 грн. - віндикаційні витрати.

Заочним рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованість у розмірі 68303,39 грн., перерахувавши вказані кошти на розрахунковий рахунок ПАТ «Ідея Банк». Вирішено питання щодо судових витрат.

Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17.01.2014 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 27 грудня 2013 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

Посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, неповне з'ясування обставин справи,недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими порушення норм матеріального права.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції помилково не було застосовано вимоги законодавства щодо строків позовної давності.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в порушення вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання належним чином не виконувалося, в результаті чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню.

Колегія суддів вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи та ґрунтуються на законі.

Судом установлено, що 07 липня 2008 року між ПАТ «Плюс Банк», ( на даний час змінено організаційно-правову форму та назву на ПАТ «Ідея Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 806.70070, згідно якого останньому було надано кредит для придбання транспортного засобу в сумі 46547,55 грн. зі сплатою 20,00 % річних з погашенням кредиту та процентів у терміни відповідно до Графіку погашення кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до якого відповідач передав у заставу ПАТ «Ідея Банк» придбаний за рахунок кредиту транспортний засіб: Cherry S11 QQ 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2. Згідно п. 1.2 договору застави транспортного засобу оціночна вартість предмету застави в цілому встановлена за згодою сторін в сумі 56750 грн.

Відповідач належним чином умови договору не виконував, внаслідок чого у нього перед позивачем станом на 24.12.2013 року виникла заборгованість за договором у розмірі 79576 грн. 54 коп., яка складається з 19477,95 грн. - основного боргу; 8752,22 грн. - прострочений борг; 14194,11 грн. - прострочені проценти; 11273,15 грн. - строкові проценти; 24679,11 грн. - пеня за несвоєчасне погашення платежів; 1200 грн. - віндикаційні витрати, що підтверджується розрахунком.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Наявність заборгованості за договором установлена судом та сторонами не заперечується.

Необґрунтованими є доводи апелянта щодо необхідності застосування строків позовної давності для звернення до суду, оскільки 25.11.2013 року та 04.12.2013 року відповідачем здійснена оплата на погашення кредиту, що підтверджується матеріалами справи та визнається сторонами, що є підставою для переривання строків позовної давності відповідно до положень статті 264 ЦК України. Відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. У зв'язку з цим не підлягають також застосування вимоги закону щодо спеціальної позовної давності до вимог про стягнення неустойки.

Посилання в апеляційній скарзі на неправильність розрахунку заборгованості за кредитним договором не заслуговує на увагу, оскільки неправильність розрахунку не доведена належними доказами.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України , колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді :