Постанова № 38550795, 28.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 квітня 2014 року 15:49 № 826/2903/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт»

до

1) Управління Державної казначейської служби України у Київському районі міста Донецька

2) Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області

третя особа без самостійних вимог на предмет спору

Відділ державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку

про

про зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Акрілат-Хімконтракт» (далі – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Управління Державної казначейської служби України у Київському районі міста Донецька (далі – відповідач-1) Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (далі – відповідач-2), третя особа без самостійних вимог на предмет спору відділ державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку (далі – третя особа), в якій просить суд:

- зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Київському районі міста Донецька Донецької області вчинити дії, щодо перерахування належних ПП «Акрілат-Хімконтракт» коштів у розмірі 793 848,40 гривень, які знаходяться на депозитному рахунку Державної виконавчої служби Київського управління юстиції у міста Донецьку в рамках виконавчого провадження №38651411 від 03.07.2013 по примусовому виконанню наказу № 5006/4/203/2012 від 28.05.2013 виданого Господарським судом Донецької області про стягнення боргу з ТОВ «Торговий дім «Седа» на користь позивача;

- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області вчинити дії, шляхом винесення розпорядчого документа управлінню державної казначейської служби України у Київському районі міста Донецька Донецької області щодо перерахування належних позивачу коштів у розмірі 793 848,40 гривень, які знаходяться на депозитному рахунку Державної виконавчої службу Київського управління юстиції у місті Донецьку в рамках виконавчого провадження № 38651410 від 03.07.2013 по примусовому виконанню наказу № 5006/4/203/2012 від 28.05.2013 виданого Господарським судом Донецької області про стягнення з ТОВ «Торговий тім «Седа» на користь Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що за результатами проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №38651410 третьою особою було стягнуто з боржника - ТОВ «Торговий тім «Седа» на користь позивача суму боргу у розмірі 793 848,40 грн. Третя особа надала відповідачу-1 платіжні доручення для перерахування стягнутої суми на користь ПП «Акрілат-Хімконтракт» Однак, вказані кошти на рахунок позивача не надійшли. На звернення до відповідачів із заявою про перерахування належних позивачу стягнутих коштів, були отримані відповіді, згідно яких платіжні доручення знаходяться на опрацюванні і будуть проведені одразу після виконання у повному обсязі платіжних доручень за захищеними напрямками та при наявності відповідного фінансового ресурсу на єдиному казначейському рахунку. Позивач зазначив, що відповідач-1 протиправно утримує належні йому кошти, що порушує охоронювані законом права ПП «Акрілат-Хімконтракт».

Відповідач-1 проти позовних вимог заперечив. Посилався на те, що платіжні доручення, оформлені третьою особою на користь позивача знаходиться на опрацюванні, та будуть виконані після забезпечення захищених статей видатків, за наявності підкріплення субрахунків ЄКР. Вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки, на його думку, вони зобов'язують казначейську службу вчиняти дії, всупереч положенням законодавства України.

Відповідач-2 проти позовних вимог заперечив. Зазначив, що відділ державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку не має рахунків та не обслуговується в Головному управлінні казначейської служби України у Донецькій області, з огляду на що, на його думку, підстави для вирішення питання про взаємовідносини між позивачем і відповідачнм-2 відсутні.

Третя особа явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про дату час та місце судового засідання повідомлена належним чином. Своєї позиції стосовно заявлених позовних вимог суду не повідомила.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів та третьої особи, суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відділ державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку 03.07.2013 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №38651410 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області №5006/4/203 від 28.05.2013 про стягнення з ТОВ «Торговий дім «Седа» на користь ПП «Акрілат-Хімконтракт» 793 848,40 грн.

Позивач надав до матеріалів справи копії платіжних доручень №6603 від 26.11.2013 на суму 507647,01 грн. та №6602 від 26.11.2013 на суму 286 201,39 грн., згідно яких платником є ВДВС Київського РУЮ у м. Донецьку, отримувачем є ПП «Акрілат-Хімконтракт», призначення платежу: перерахування коштів, стягнутих за рішенням суду з ТОВ «Торговий дім «Седа» на користь ПП «Акрілат-Хімконтаркт».

У зв’язку із виконанням боржником у виконавчому провадженні №38651410 своїх зобов’язань зі сплати боргу у розмірі 793 848,40 грн., позивач звернувся до відповідачів із заявою від 04.10.2013 №50/А про перерахування стягнутих з ТОВ «Торговий дім «Седа» коштів на розрахунковий рахунок ПП «Акрілат-Хімконтракт».

У відповідь на вказану заяву відповідач-2 листом від 08.11.2013 №09.2-08/1023-12623, яким підтвердив, що станом на 08.11.2013 платіжні доручення ДВС у Київському районному управлінні юстиції у місті Донецьку на перерахування коштів у сумі 793 848,40 грн. на користь ПП «Акрілат-Хімконтракт» знаходяться на опрацюванні і будуть проведені одразу після виконання у повному обсязі платіжних доручень за захищеними напрямками та при наявності відповідного фінансового ресурсу на єдиному казначейському рахунку.

Відповідач-2 на заяву позивача від 04.10.2013 №50/А надав відповідь листом від 08.11.2013 №03-50/1678, яким повідомив про неможливість надання інформації щодо наявності платіжних доручень, наданих третьою особою на користь ПП «Акрілат-Хімконтракт».

Згідно пояснень представника позивача, кошти за платіжними дорученнями №6603 від 26.11.2013 на суму 507647,01 грн. та №6602 від 26.11.2013 на суму 286 201,39 грн. на банківський рахунок позивача не надійшли, на підтвердження чого ПП «Акрілат-Хімконтаркт» 02.04.2014 надав суду довідку про ненадходження на його рахунок коштів у розмірі 793 848,40 грн. стосовно виконання рішення Господарського суду Донецької області у справі №5006/4/2013 від 25.02.2013.

Позивач, вважаючи, що відповідач-2 без правових підстав утримує належні йому кошти, чим порушує його права і інтереси та законодавство України, звернувся до суду з вимогами про зобов’язання відповідача-1 вчинити дії, щодо перерахування належних ПП «Акрілат-Хімконтракт» коштів у розмірі 793 848,40 грн. та зобов’язання відповідача-2 вчинити дії, шляхом винесення розпорядчого документа відповідачу-1 щодо перерахування належних позивачу коштів у розмірі 793 848,40 грн.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

У відповідності до частин 1, 3 статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.

Частиною 5 статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 54 цього Закону). Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких ці суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником у іншому виконавчому провадженні).

Приписами пункту 12.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі – Інструкція №512/5), органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.

У відповідності до положень пунктів 12.18, 12.20, 12.21 Інструкції №512/5 при перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень. При переказі коштів з реєстраційних рахунків поштою керівник відповідного органу ДВС підписує платіжне доручення, до якого додається реєстр стягувачів із зазначенням їхніх адрес та сум переказів. Платіжне доручення підписується керівником органу ДВС та особою, яка уповноважена на ведення відповідного рахунку органу ДВС.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976 (далі - Інструкція №22), визначено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

За змістом Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №460/2011 (також далі – Положення №460/2011), Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України.

Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення) (пункт 7 Положення №460/2011).

У своїй діяльності Казначейство України керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України (далі - Мінфін України), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України і Міністра.

З вищевикладених правових норм вбачається, що на Казначейство України та його територіальні органи, як учасників системи електронних платежів Національного банку України, поширюється чинне законодавство України, що регулює питання здійснення міжбанківських розрахунків.

Відповідно до частини 1 статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає, зокрема, розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства.

В органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.

Відповідач-1, заперечуючи проти позову, посилався на те, що у відповідності до положень законодавства, ним в першу чергу забезпечуються захищені статті видатків (виплата заробітної плати, стипендії, оплата комунальних послуг, тощо), перелік яких визначений частиною 2 статті 55 Бюджетного кодексу України. У зв’язку з тим, що виплата ПП «Арілат-Хімконтракт» належних йому сум коштів, згідно з платіжними дорученнями №6603 від 26.11.2013 та №6602 від 26.11.2013, наданими третьою особою, не належить до захищених статей видатків, то виплата за такими платіжними дорученнями буде здійснена за наявності необхідного рівня платоспроможності, після забезпечення захищених статей видатків бюджету.

Суд відхиляє наведені доводи відповідача-1, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 55 Бюджетного кодексу України «захищеними видатками бюджету» визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.

Захищеними видатками Державного бюджету України визначаються видатки загального фонду на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування; оплату комунальних послуг та енергоносіїв; обслуговування державного боргу; поточні трансферти населенню; поточні трансферти місцевим бюджетам; підготовку кадрів вищими навчальними закладами I-IV рівнів акредитації; забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування; фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки; роботи та заходи, що здійснюються на виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, та роботи з посилення бар'єрних функцій зони відчуження; компенсацію процентів, сплачуваних банкам та/або іншим фінансовим установам за кредитами, отриманими громадянами на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла».

Відповідно до пункту 1.2. Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України 26.12.2003 №242 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.01.2004 за № 106/8705 (зі змінами та доповненнями, далі Інструкція №242), депозитні рахунки - рахунки, які відкривають в органах Державного казначейства та/або установах банків за коштами, які отримали бюджетні установи в тимчасове зберігання згідно з законодавством (без права користування цими коштами, що перебувають на цих рахунках) і з настанням відповідних умов належать поверненню або перерахуванню за призначенням.

Для обліку руху і наявності коштів на поточних рахунках в установах банків передбачений рахунок 31 «Рахунки в банках» з розподілом на субрахунки: 315 «Поточні рахунки для обліку депозитних сум».

Згідно з пунктом 3.6 Інструкції №242, на субрахунку 315 «Поточні рахунки для обліку депозитних сум» обліковуються депозитні кошти, які надійшли на ім'я установи і з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням.

Пунктом 3.7 Інструкції №242 передбачено, що для обліку руху і наявності коштів установи, які зберігаються на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства України, призначено рахунок 32 «Рахунки в казначействі» з розподілом на субрахунки: 325 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум».

Відповідно до пункту 3.8. Інструкції №242, на субрахунку 325 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум» обліковуються депозитні кошти, які надійшли на ім'я установ і з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням.

З метою ведення бухгалтерського обліку операцій по виконанню державного та місцевих бюджетів, а також інших операцій з коштами клієнтів, передбачених законодавством, в органах Державного казначейства України відкрито: рахунки інших клієнтів за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів, але відповідно до вимог законодавства обслуговуються органами Державного казначейства України.

Таким чином, депозитний рахунок державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку, відкритий в Управлінні Державної казначейської служби України у Київському районі міста Донецька Донецької області, не є рахунком для зарахування коштів Державного бюджету України або місцевого бюджету.

Кошти, які зараховуються на зазначений рахунок не є коштами Державного бюджету України або доходом Державного бюджету України або місцевого бюджету та не мають ніякого відношення до виконання казначейством захищених статей видатків бюджету (виплата заробітної плати, комунальних послуг та енергоносіїв тощо).

Перераховані третьою особою кошти платіжними дорученнями №6603 від 26.11.2013 на суму 507647,01 грн. та №6602 від 26.11.2013 на суму 286 201,39 грн. є власністю ПП «Акрілат-Хімконтракт», розміщенні на депозитному рахунку за наслідком вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №38651410 та мали бути перераховані позивачу у встановлений законодавством строк.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач-1 порушив право позивача на отримання належних йому грошових коштів у розмірі 793 848,40 грн.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі 05.03.2014 №805/17543/13-а Донецького апеляційного адміністративного суду та ухвалі від 18.03.2014 №1170/2а-3635/12 Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Стосовно позовної вимоги зобов'язати відповідача-2 вчинити дії, шляхом винесення розпорядчого документа відповідачу-1 щодо перерахування належних позивачу коштів у розмірі 793 848,40 грн., суд зазначає вона задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

З матеріалів вправи вбачається, що платіжні доручення №6603 від 26.11.2013 та №6602 від 26.11.2013 щодо перерахування ПП «Акрілат-Хімконтракт» коштів у розмірі 793 848,40 грн., знаходяться на опрацюванні у відповідача-1. Законодавством не встановлено обмеження виконувати управліннями Державної казначейської служби України покладених на них обов’язків лише за розпорядчими документами головних управлінь Державної казначейської служби України, а тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Суд дійшов висновку, що належним способом захисту для відновлення порушеного права позивача є зобов’язання відповідача-1 вчинити дії, щодо перерахування на рахунок ПП «Акрілат-Хімконтракт» коштів у розмірі 793 848,40 грн., стягнутих з ТОВ «Торговий дім «Седа» за рішенням Господарського суду Донецької області від 25.02.2013 №5006/4/203/2012.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частино 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідачі, як суб’єкти владних повноважень, не довели правомірності допущеної ними бездіяльності з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині зобов'язання Управління Державної казначейської служби України у Київському районі міста Донецька Донецької області вчинити дії, щодо перерахування належних ПП «Акрілат-Хімконтракт» коштів у розмірі 793 848,40 грн.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» задовольнити частково.

2. Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Київському районі міста Донецька Донецької області вчинити дії, щодо перерахування на рахунок приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» коштів у розмірі 793 848,40 грн. (сімсот дев’яносто три тисячі вісімсот сорок вісім гривень 40 коп.), стягнутих з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Седа» за рішенням Господарського суду Донецької області від 25.02.2013 №5006/4/203/2012.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» (код ЄДРПОУ 24744461) судові витрати в сумі 36,54 грн. (тридцять шість гривень 54 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський