Постанова № 38548260, 30.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 квітня 2014 року № 2а-15286/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особаВідділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 провизнання протиправним та скасування постанови На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі ОСОБА_1, звернувся з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, треті особи: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (надалі по тексту третя особа - 1), ОСОБА_2 (надалі по тексту третя особа - 2) про визнання протиправними дій Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві щодо проведення 01.10.2012 р. переоцінки арештованого майна на 32,78%, а саме, двокімнатної квартири АДРЕСА_3 та дій спрямованих на проведення третіх торгів по реалізації цього ж майна.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що дії Відповідача по проведенню 01.10.2012 р. повторної переоцінки арештованого майна Третьої особи-1, а саме, квартири АДРЕСА_3, яка знаходиться в іпотеці Третьої особи-1 є протиправними, а також протиправними є дії Відповідача спрямовані на проведення третіх торгів по реалізації спірного майна.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачем надано Суду матеріали виконавчої справи, позиції відносно даної справи не надав.

Представник третьої особи - 1 проти позовних вимог заперечував в повному об'ємі.

Третя особа - 2 позовні вимоги підтримала в повному об'ємі.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду даної справи в Київському апеляційному адміністративному суді було залучено до розгляду справи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні Відповідача ОСОБА_3.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, зазначає наступне:

Судом встановлено, що в рішенні Голосіївського районного суду міста Києва від 12.10.2010 р. у справі №2-1030/10 було зазначено, що між Публічним акціонерним товариством «Укргазбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитні договори: №412-Ф/08 від 11.09.2008 р. та №326-ф/08 від 20.06.2008 p. (надалі по тексту рішення по справі № 2-1030/10).

Рішенням по справі №2-1030/10 було вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №326-ф/08 від 20.06.2008 р. у розмірі 175934,49 дол. США (сто сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот тридцять чотири долари США 49 центів), що є еквівалентом 1391 624,22 гривень станом на дату винесення рішення (станом на 11.10.2010 р. офіційний курс гривні до долара США становить 7,9099 грн. за 1 дол. США) та заборгованість за кредитним договором №412-Ф/08 від 11.09.2008 р. у розмірі 96002,60 дол. США (дев'яносто шість тисяч два долари США 60 центів), що є еквівалентом 759370,96 гривень станом на дату винесення рішення (станом на 11.10.2010 р. офіційний курс гривні до долара США становить 7,9099 грн. за 1 дол. США). Всього за договорами: 271937,09 доларів США, що є еквівалентом 2150995,19 гривень станом на дату винесення рішення (станом на 11.10.2010 р. офіційний курс гривні до долара США становить 7,9099 грн. за 1 дол. США) та 76710,76 гривень. В рахунок погашення заборгованості у сумі 271937,09 доларів США та 76710,76 звернути стягнення на наступне майно: квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_3.

Також, рішенням №2-1030/10 було встановлено, що на забезпечення виконання кредитних договорів №412-Ф/08 від 11.09.2008 р. та №326-ф/08 від 20.06.2008 р. між ОСОБА_2 та ПАТ «Укргазбанк» було укладено договори іпотеки від 11.09.2008 р. та від 20.06.2008 р. згідно яких ОСОБА_2 передавала ПАТ «Укргазбанк» в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3 та квартиру АДРЕСА_1 відповідно.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 01.02.2011 р. у справі №22ц-2690/1874/11 Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12.10.2010 р. у справі № 2-1030/10 було залишено без змін.

На виконання Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12.10.2010 р. ПАТ «Укргазбанк» було видано виконавчий лист Голосіївського районного суду міста Києва за №2-1030 від 06.07.2011 p.

За заявою ПАТ «Укргазбанк» постановою ВП №30738570 від 23.01.2012 р. Відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Голосіївського районного суду міста Києва за №2-1030 від 06.07.2011 р.

Під час виконавчих дій Відповідачем була здійснена оцінка майна ОСОБА_2, а саме, квартири АДРЕСА_3, згідно якої ринкова вартість цієї квартири становила 418 457,00 гривень, що підтверджується висновком з незалежної оцінки майна від 25.05.2012 р.

Перші прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), проведенні 06.08.2012 р. Філією 10 Приватного підприємства «Нива - В.Ш.», з реалізації квартири АДРЕСА_3 не відбулися через відсутність покупців.

Відповідачем 22.08.2012 р. була здійснена переоцінка вказаного майна ОСОБА_2, згідно якої вартість квартири АДРЕСА_3 була зменшена на 20% та становила вже 334 765,60 гривень.

Другі прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), проведенні 14.09.2012 р. Філією 10 Приватного підприємства «Нива - В.Ш.», з реалізації квартири АДРЕСА_3 також не відбулися через відсутність покупців.

Відповідачем 01.10.2012 р. була здійснена повторна переоцінка вказаного майна ОСОБА_2, згідно якої вартість квартири АДРЕСА_3 була зменшена загалом на 32,78% та становила 281 202,60 гривень.

Треті прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), проведенні 22.10.2012 р. Філією 10 Приватного підприємства «Нива - В.Ш.», з реалізації квартири АДРЕСА_3 відбулися.

Згідно протоколу №1012541/2 від 22.10.2012 р. переможцем торгів було визнано ОСОБА_4 (АДРЕСА_4), ціна продажу становить 600 000,00 грн.

Філією 10 ПП «НИВА-В.Ш.» було надіслано на адресу Відповідача Лист від 22.10.2012 р. №6544, в якому повідомляється, що переможцем прилюдних торгів по реалізації арештованого майна (предмету іпотеки), яке є власністю ОСОБА_2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 є ОСОБА_4, ціна продажу становить 600 000,00 грн.

Листом від 06.11.2012 р. №ДВ/5 Виконавча служба повідомила Філією 10 ПП «НИВА-В.Ш.», що станом на 05.11.2012 р. кошти в розмірі 510600,00 від ОСОБА_4 на депозитний рахунок ВДВС Голосіївського РУЮ У М. Києві не надходили.

З матеріалів реєстраційної справи вбачається, що 06.11.2012 р. Філією 10 ПП «НИВА-В.Ш.» було проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки).

В протоколі №101254/2/1 від 06.11.2012 р. проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) зазначено, що взяли участь: ОСОБА_3 через представника за довіреністю ОСОБА_6; ОСОБА_4; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9.

Згідно протоколу №101254/2/1 від 06.11.2012 р. переможцем торгів було визнано ОСОБА_3 через представника за довіреністю ОСОБА_6 (АДРЕСА_2), ціна продажу становить 282 000,00 грн.

Філією 10 ПП «НИВА-В.Ш.» було надіслано на адресу Відповідача Лист від 06.11.2012 р. №7082, в якому повідомляється, що переможцем прилюдних торгів по реалізації арештованого майна (предмету іпотеки), яке є власністю ОСОБА_2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 є ОСОБА_3 через представника за довіреністю ОСОБА_6 (АДРЕСА_2), ціна продажу становить 282 000,00 грн.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Позивач зазначає, що Відповідачем в порушення вимог законодавства не було вчасно виконано рішення суду, а виконавче провадження здійснювалося протягом року.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999р. (далі - Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до п.1 ч.2 ст. 11 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, ухвали, постанови судів у адміністративних справах.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999р. № 606-ХІV (надалі -Закон № 606-ХІV), реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003р. № 898-ІV, протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Відповідно до абзацу третього п.5.12.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. за № 74/5, якщо передане торговельним організаціям майно не буде продане протягом двох місяців, то воно підлягає переоцінці у термін не більше 10 днів. Державний виконавець переоцінює майно за участю представника торговельної організації у присутності стягувача і боржника чи їх представників та в строк не більше 5 днів передає акт переоцінки майна торговельній організації. Неявка стягувача або боржника не є підставою для припинення дії державного виконавця з переоцінки майна. Якщо в місячний строк після переоцінки майно не буде продано торговельною організацією, то державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому визначитися щодо залишення за собою непроданого майна.

Правила ж проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням. Цим Тимчасовим положенням визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п. 2.2 Тимчасового положення), та передбачено певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 4); і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 6).

Відповідно до статті 54 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до частини першої статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

З матеріалів справи вбачається, що під час реалізації майна Відповідачем було порушене правила проведення торгів, а саме: правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

В матеріалах справи відсутні докази того, що сторін виконавчого провадження було повідомлено про проведення прилюдних торгів та повідомлено про стартову вартість майна, що свідчить про те, що Відповідачем порушено вимоги законодавства підчас проведення торгів та визначення вартості майна.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, а отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Крім того, Суд звертає увагу, що з матеріалів виконавчої справи вбачається, що Державним виконавцем фактично було шість раз проведено прилюдні торги, що в свою чергу свідчить про упереджене ставлення Державного виконавця до проведення прилюдних торгів по спірному майну.

Також, Суд звертає увагу, що в протоколі №101254/2/1 від 06.11.2012 р. проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) зазначено, що взяли участь: ОСОБА_3 через представника за довіреністю ОСОБА_6; ОСОБА_4; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9. Зазначені призвіща та ініціали заявників, місце реєстрації та ідентифікаційний номер, проте, відсутні дані - яка ціна була запропонована кожним з заявників на торгах.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві щодо проведення 01.10.2012 р. переоцінки арештованого майна на 32,78%, а саме, двокімнатної квартири АДРЕСА_3 та дій спрямованих на проведення третіх торгів по реалізації цього ж майна.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Скарга про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення. Дана скарга подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук