Вирок № 38546166, 06.05.2014, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/476/14-к

Провадження № 1-кп/309/91/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2014 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді: Сідей Я.Я.

при секретарі: Раковці Г.Ю.

з участю прокурора: Ворон М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст кримінальне провадження № 12010070050000050 від 27.11.2012 року відносно :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Вишково Хустського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 мешканця АДРЕСА_2 освіта середня, неодруженого, не працюючого, судимого вироком Хустського районного суду від 24.03.1994 року за ст.ст.140 ч.2, 140 ч.3, 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі загального режиму з конфіскацією майна; вироком Тячівського районного суду від 13.02.2001 року за ст.140 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі суворого режиму з конфіскацією майна; вироком Тячівського районного суду від 26.12.2006 року за ст.ст.185 ч.3, 185 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі; вироком Хустського районного суду від 27.06.2007 року за ст.185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.70 ч.4 КК України до покарання призначеного за цим вироком приєднано частину не відбутого покарання за вироком Тячівського районного суду від 26.12.2006 року до 1 року 6 місяців позбавлення волі і за сукупністю вчинених злочинів шляхом складання призначених покарань остаточно до відбуття призначеного покарання засуджено до 4 років 6 місяців позбавлення волі; вироком Тячівського районного суду від 12.10.2009 року за ст.185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.70 ч.4 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднано покарання за вироком Хустського районного суду від 27.06.2007 року до 2 років позбавлення волі; вироком Тячівського районного суду від 28.02.2013 року за ст.185 ч.2, 185 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки; вироком Хустського районного суду від 19.02.2014 року за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, із застосуванням ст.ст.70,71 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі,

обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

15.10.2012 року приблизно о 23 годині громадянин ОСОБА_1, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, через незачинені двері проник в коридор будинку АДРЕСА_3, де з тумбочки викрав мобільний телефон марки «Самсунг СТ-Е1200М», вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи становить 170,10 гривень. Крім цього, виходячи з будинку, ОСОБА_1 викрав велосипед марки «Монтенбайк», вартістю 500 гривень. Своїми злочинними умисними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 670, 10 гривень.

26.11.2012 року біля 18 години ОСОБА_1, знаходячись в АДРЕСА_4 таємно, повторно, викрав бувший у користуванні велосипед марки «Дорожник», вартістю 800 гривень, який належить потерпілій ОСОБА_3, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім цього, 27.05.2013 року приблизно о 00 годині ОСОБА_1, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, шляхом пошкодження навісного замка на вхідних дверях гаражного приміщення, що розташоване в АДРЕСА_5 який належить потерпілому ОСОБА_4, проник всередину, звідки викрав велосипеди марки «Гігант», вартістю 800 гривень та «Снов Байк», вартістю 700 гривень, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1500 гривень.

Також, 21.06.2013 року приблизно о 14 годині ОСОБА_1, знаходячись в м. Хуст по вул. Майдан Незалежності, біля кафе «Фазан», діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, через незачинені дверцята з салону автомобіля «Опель Кадет», д.р.н. НОМЕР_1, що належить потерпілому ОСОБА_5, звідки викрав бувший у користуванні мобільний телефон марки «HTL W3+», вартістю 2500 гривень, чим саме спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Не зупиняючись на вчиненому, 23.07. 2013 року приблизно о 00 годині ОСОБА_1, під виглядом випрошування милості, зайшов на подвір'я будинку АДРЕСА_6, що належить потерпілому ОСОБА_6, де, діючи умисно, з корисливих спонукань, таємно викрав велосипеди марки «Формула», вартістю 400 гривень та «Азіцт», вартістю 500 гривень, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 900 гривень.

Крім цього, 15.08.2013 року приблизно о 06 годині ОСОБА_1, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, викрав належний потерпілій ОСОБА_7 велосипед марки «Аіст», вартістю 400 гривень, який був припаркований біля приміщення стоматологічної клініки «Віп», розташованої в м. Хуст по вул. Свободи, чим спричинив потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України визнав у повному обсязі, пояснив обставини вчинення кримінальних правопорушень, як вони викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи фактичні обставини, щиро розкаявся у скоєному.

Потерпілі ОСОБА_7, ОСОБА_6 подали суду заяви, в яких просять розглядати справу у їх відсутності. Претензій ні матеріального ні морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_1 не мають. Питання щодо міри покарання залишають на розсуд суду.

Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_4 подали суду заяви, в яких просять провести розгляд справи у їх відсутності, претензій не мають. Раніше дані ними покази підтримують.

Потерпіла ОСОБА_2 подала суду заяву від 05.03.2014 року, в якій просить розглядати кримінальне провадження у її відсутності. Претензій не має.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засіданні не з'явилася. Згідно пояснень сусідки ОСОБА_8, наданих 17.02.2014 року, повідомила, що потерпіла виїхала в Донецьку область. Точну адресу місця проживання потерпілої ОСОБА_3 їй не відомо, зв'язок з потерпілою не підтримує.

Обвинувачений ОСОБА_1 вважає, що досліджувати інші докази не має необхідності, зміст та значення ст. 349 КПК України йому зрозумілі.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, його показання відповідають суті пред'явленого обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та учасників судового розгляду, враховуючи, що не оспорювалися фактичні обставини справи, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнає їх встановленими в судовому засіданні та вважає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, роз'яснивши при цьому учасникам судового розгляду наслідки застосування даної статті КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Свою вину у скоєних кримінальних правопорушеннях обвинувачений ОСОБА_1 визнає повністю, щиро розкаюється в скоєному.

Суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2 КК України за кваліфікуючими ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; ст.185 ч.3 КК України за кваліфікуючими ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

За сукупністю ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст.ст. 65, 66, 67 КК України враховує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння, вчиненого обвинуваченим, всі обставини по справі в їх сукупності, особу обвинувачено, обставини які пом'якшують або обтяжують покарання.

Правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 відносяться до категорії правопорушень середньої тяжкості та тяжких. Останній ніде не працює, не одружений, по місцю проживання характеризується посередньо, неодноразово судимий за скоєння аналогічних злочинів. Обставини, що обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України - рецидив злочинів. Обставини, що пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, суд враховує повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність претензій зі сторони потерпілих.

Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_1 вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненні злочину, активно сприяв слідству, посередньо характеризується, раніше неодноразово судимий, що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення злочинних діянь, про стійкість його злочинного умислу та небажання ставати на шлях виправлення, суд приходить до висновку що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе лише в місцях позбавлення волі та вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції статті, пов'язане з позбавленням волі.

Враховуючи те, що обвинувачений скоїв кримінальні правопорушення до винесення попереднього вироку Хустським районним судом 19.02.2014 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст. 185 КК України, та із застосуванням ст.ст. 70, 71 КК України призначено остаточне покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавленні волі, тому відповідно до ст. 71 КК України до нового покарання йому необхідно частково приєднати невідбуте покарання за вказаним вироком за правилами, встановленими ст. 72 КК України.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових правопорушень.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню в розмірі 367, 08 гривень за проведення дактилоскопічної експертизи від 07.06.2013 року № 61 /а.с.111-145 т.1/ підлягають стягненню на користь держави з обвинуваченого ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст. 185 КК України до двох років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст.185 КК України до п'яти років трьох місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 визначити покарання у вигляді п'яти років трьох місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного ОСОБА_1 покарання частково приєднати частково невідбуте покарання за вироком Хустського районного суду від 19.02.2014 року та остаточно призначити до відбуття покарання ОСОБА_1 п'ять років дев'ять місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з дня його затримання - 20.11.2013 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою.

Речові докази по справі, зазначені у постановах слідчих СВ Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області від 10.06.2013 р. та 16.10.2013 р. (а.с. 149, 215 т.1) - навісний замок з ключем, який згідно квитанції про отримання на зберігання речових одказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час кримінального провадження № 12013070050000757, який знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області - повернути потерпілому ОСОБА_4; мобільний телефон марки «HTL W3+», який знаходиться згідно розписки на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 - залишити у його розпорядженні.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь держави понесені процесуальні витрати в розмірі 367 (триста шістдесят сім) гривень 08 копійок за проведення дактилоскопічної експертизи від 07.06.2013 року № 61 (Одержувач: УК у м. Ужгород 24060300, код одержувача: 38015610, р/р: 31114115700002 в ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО: 812016, призначення: за дактилоскопічну експертизу).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Хустський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Суддя Хустського

районного суду: підпис: Сідей Я.Я.

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.