Постанова № 38545809, 07.04.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2014 року Справа №810/1297/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання - Луценко К.Ю.;

за участю:

представника позивача - Богатова Ю.М. (довіреність б/н від 01.11.2013 р.);

представника відповідача - Борисова І.І. (довіреність, №68/15/10 від 11.01.2014 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом приватного акціонерного товариства "Кондитерської фабрики "Лагода"

до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось з позовом ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода" до Миронівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.2013 р. №0003262201 та від 25.02.2014 №0001022201, якими до позивача застосовано пеню за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірах 340,00 грн. та 50001,04 грн. відповідно (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 06.03.2014 р. вх.№3670/14).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при формуванні висновків акту перевірки від 01.11.2013 р. №133/22-011/32967502 використані власні суб'єктивні припущення, які не підтверджені первинними документами, даними обліку позивача та нормами чинного податкового законодавства, а тому прийняті на підставі акту перевірки рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2014 р. було відкрито провадження у адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити, з викладених у позовній заяві підстав, пояснив суду, що відповідачем неправомірно застосовано 90-денний термін повернення валютної виручки від нерезидента, позаяк Законом України від 23.09.1994 р. №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" визначено інший строк у 180 календарних днів, вважає, що позивач не порушив встановлені терміни розрахунків у сфері ЗЕД.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, пояснив суду, що висновки податкового органу зроблені на підставі листів ПАТ "УніКредитБанку" про несвоєчасне зарахування валютної виручки на рахунки банку.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини та дослідивши докази, якими підтверджується позов, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:

позивач є юридичною особою, зареєстрованою 07.09.2004 р. Кагарлицькою районною державною адміністрацією Київської області №1338107002000018, на підтвердження чого надана виписка серії ААБ №455124, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 32967502; є платником податку на додану вартість з 16.09.2004 р., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ №100327279 від 12.03.2011 р.

В жовтні 2013 р., на підставі наказу від 21.10.2013 р. №185 та направлення від 21.10.2013 р. №145, виданих Миронівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України від 02.12.2010 р. №2755-VI була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.10.2012 р. по 30.09.2013 р., яка оформлена актом від 01.11.2013 р. №133/22-011/32967502. В ході перевірки встановлено: порушення ПрАТ "Кондитерською фабрикою "Лагода" законодавчо встановлених строків зарахування виручки резидентів у іноземній валюті на їх валютні рахунки, передбачених ст. 1 Закону України від 23.09.1994 р. №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при здійсненні розрахунків в іноземній валюті за експортними контрактами укладеними з нерезидентами, а саме, від 22.06.2005 р. №04/МД з ООО "Suiram" (Молдова) та від 28.03.2011 р. №07/КЗХ з ТОВ "Торговый дом "Виктория Лекс" (Казахстан); порушення п. 1 ст. 9 Декрету КМУ від 19.02.1993 р. №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" внаслідок чого не задекларовано суму простроченої дебіторської заборгованості на звітну дату 01.04.2013 р. у розмірі 19101,33 доларів США по експортному контракту від 22.06.2005 р. №04/МД, укладеному з нерезидентом ООО "Suiram" (Молдова) та винесено податкові повідомлення-рішенні 07.11.2013 р. №0003242201 та №0003262201 про застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкцій за порушення вимог валютного законодавства у розмірах 52874,17 грн. та 340,00 грн. відповідно.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

На підтвердження своєчасності здійснення розрахунків по експортним контрактам позивач надав до суду:

- контракт міжнародної поставки від 22.06.2005 р. №04/МД укладений між ЗАТ "КФ "Лагода" (постачальник) та ООО "Suriam" (покупець), згідно умов якого постачальник зобов'язувався поставити на умовах дійсного контракту кондитерські вироби у асортименті власного виробництва, згідно специфікацій (додатків), що являються невід'ємною частиною даного контракту, у подальшому іменуються товаром, а покупець прийняти та оплатити цей товар (п. 1.1. контракту). Відповідно до п. 3.4. поставка здійснюється на умовах FCA - м.Кагарлик, України, згідно Інкотермс 2000;

- митні декларації: від 02.11.2012 р. №125150000/2012/197965 на суму 22665,79 доларів США; від 27.12.2012 р. №125130007/2012/199023 на суму 19101,33 доларів США;

- рахунки-фактури: від 31.10.2012 р. №АТ-0006249 на загальну суму 22665,79 доларів США; від 25.12.2012 р. №АТ-0007286 на загальну суму 19101,33 доларів США;

- банківські виписки: від 11.02.2013 р. №№ 158364 та 158365, від 18.05.2013 р. №№ 245409 та 245840 на загальну суму 22665,79 доларів США по рахунку-фактурі №АТ-0006249; від 17.04.2013 р. №№ 319065 та 320625, від 26.04.2013 р. №№ 475758 та 476637 на загальну суму 19101,33 доларів США по рахунку-фактурі №АТ-0007286;

- контракт поставки від 28.03.2011 р. №07/КЗХ укладений між ПрАТ "КФ "Лагода" (постачальник) та ТОВ "Торговый дом "Виктория Лекс" (замовник), згідно умов якого постачальник зобов'язувався поставити на умовах дійсного контракту кондитерські вироби у асортименті, згідно специфікацій (додатків) на кожну партію товару, що являються невід'ємною частиною даного контракту, у подальшому іменуються товаром, а замовник прийняти та оплатити цей товар (п. 1.1. контракту). Відповідно до п. 3.4. поставка здійснюється на умовах DAF - Тобол, згідно Інкотермс 2000;

- митні декларації: від 11.04.2013 р. №125130007/2013/199233 на суму 31178,96 доларів США; від 29.05.2013 р. №125130007/2013/200352 на суму 31957,05 доларів США;

- рахунки-фактури: від 11.04.2013 р. №АТ-0008645 на загальну суму 31178,96 доларів США; від 29.05.2013 р. №АТ-0009640 на загальну суму 31957,05 доларів США;

- банківські виписки: від 02.08.2013 р. №№ 22231 та 43212, від 02.08.2013 р. на загальну суму 31178,96 доларів США по рахунку-фактурі №АТ-0008645; від 11.09.2013 р. №№ 186522 та 187132 на загальну суму 31957,05 доларів США по рахунку-фактурі №АТ-0009640.

З матеріалів справи вбачається, що висновок податкового органу про порушення позивачем законодавчо встановлених строків зарахування виручки резидентів у іноземній валюті на їх валютні рахунки здебільшого грунтується на листах-повідомленнях ПАТ "ЮніКредитБанку", в яких банк пов'язує строки надходження валютної виручки з постановою правління НБУ від 16.11.2013 р. №475 "Про зміну строків розрахунків за опреаціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" та листом-роз'ясненням від 16.10.2013 р. №29-113/6518-7094 цієї постанови. Із законодавчо визначеними строками така розбіжність складає 90 днів. Так, згідно ст. 1 Закону України від 23.09.1994 р. №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Постанова правління НБУ від 16.11.2013 р. №475 "Про зміну строків розрахунків за опреаціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" визначає такий строк у 90 днів.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склались між сторонами суд зазначає наступне:

спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України від 23.09.1994 р. №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Відповідно до ст. 1 Закону України від 23.09.1994 р. №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Тобто виходячи з вищевказаної норми закону проведення розрахунків у іноземній валюті підлягає зарахуванню на валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується.

Пунктом 3 постанови правління НБУ від 16.11.2013 р. №475 "Про зміну строків розрахунків за опреаціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР), повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Суд зазначає, що юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.

Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 ч. 1 ст. 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень ВРУ.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 17.10.2002 р. №17-рп (щодо повноважності ВРУ) визначення ВРУ єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.

Ще однією ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин. Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України.

Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 106 Конституції України Президент на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Відповідно до абз. 2 ст. 56 Закону України "Про Національний банк України" від 20.05.1999 №679-XIV, Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність.

Отже, виходячи зі статусу та компетенції органу, яким видано нормативно-правовий акт, можна зробити висновок, що нормативно-правові акти, які приймаються Верховною Радою України, як вищим законодавчим органом країни, мають вищу юридичну силу, порівняно з номативно-правовими актами прийнятими іншими органами влади в межах їх компетенції.

Аналогічна позиція викладена у листі Мініністерства юстиції України від 30.01.2009 р. №Н-35267-18 "Щодо порядку застосування нормативно-правових актів".

Тобто, виходячи з вищенаведеного, суд у разі суперечності норм підзаконного нормативно-правового акта нормам Закону України має керуватися Законом України, отже при розгляді даної справи суд бере до уваги строки повернення валютної виручки від нерезидента встановлені ст. 1 Закону України від 23.09.1994 р. №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме, 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАСУ передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надавши пояснення по справі та докази на підтвердження власних висновків про порушення позивачем строків здійснення розрахунків у сфері ЗЕД по експортним контрактам від 08.03.2011 р. №07/КЗХ та від 22.06.2005 р. №04/МД, передбачених постановою правління НБУ від 16.11.2013 р. №475 "Про зміну строків розрахунків за опреаціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", не довів правомірність застосування 90-денного терміну для здійснення розрахунків у сфері ЗЕД, позаяк законодавчо встановлено 180-денний строк з дати митного оформлення продукції, що експортується на зарахування виручки резидентів у іноземній валюті на валютні рахунки в уповноважених банках, в зв'язку з чим прийняті на підставі акту перевірки від 01.11.2013 р. №133/22-011/32967502 податкові повідомлення-рішення від 07.11.2013 р. №0003262201 та від 25.02.2014 р. №0001022201 підлягають скасуванню.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення вимог про визнання рішень протиправними, з огляду на те, що поняття протиправність означає суспільно шкідливе діяння (у формі дії або бездіяльності) дієздатного суб'єкта, що суперечить вимогам правових норм. Його сутністю є свавілля суб'єкта або незаконне зазіхання на свободу інших суб'єктів.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 КАСУ, суд,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0003242201 в частині застосування пені у розмірі 50001,04 грн. та податкове повідомлення-рішення №0003262201 від 07.11.2013 р.

У задоволенні решти позовних вимог,- відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 10 квітня 2014 р.