Ухвала суду № 38541939, 06.05.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 258/2272/13-ц Номер провадження 22-ц/775/912/2014

Справа № 22ц/775/4263/14 Головуючий в 1 інстанції Сухоручко Ю. О.

Єдиний унікальний номер 234/2272/13-ц Доповідач Канурна О. Д.

Категорія 24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2014 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: Санікової О. С.

суддів: Канурної О.Д., Могутової Н.Г.

при секретарі Хохулі М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 21 березня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та підігрів води,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 21 березня 2014 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та підігрів води задоволені .

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки х. Майдан Слов'янського району, ІНН НОМЕР_1, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Краматорська, Донецької області, ІНН НОМЕР_2, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ "Краматорськтеплоенерго" заборгованість за опалення та підігрів води за період з 01.11.2005 року по 01.02.2014 року в сумі 5073,62 грн.

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "Краматорськтеплоенерго" судовий збір в розмірі по 114,70 грн. з кожного.

З вказаним рішенням суду не погодились ОСОБА_1, ОСОБА_2 та оскаржили його в апеляційному порядку. В обгрунтування апеляційної скарги посилаються на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення порушив норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Просять апеляційний суд скасувати рішення Краматорського міського суду Донецької області від 21 березня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким позивачу в задоволенні його позовних вимог відмовити.

В судове засідання апеляційного суду відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 не з'явилися, хоча своєчасно і належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмами, зареєстрованими в журналі телефонограм № 2 за №№ 1600, 1601 (а.с. 101- 105).

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Частиною 1 статті 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 мешкають в квартирі АДРЕСА_1, та зобов'язані вчасно вносити плату за користування комунальними послугами по затвердженим у встановленому порядку тарифам. Відповідачка ОСОБА_1 є власником вищевказаної квартири, в якої зареєстрований її чоловік ОСОБА_2.

З довідки по особовому рахунку відповідачів вбачається, що заборгованість за період з 01.11.2005 року по 15.02.2014 року перед ТОВ "Краматорськтеплоенерго" складає 5509,70 грн.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (із змінами і доповненнями) передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається із частини 1 статті 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до квитанції № 65671 відповідачка ОСОБА_1 сплатила 23.09.2013 року заборгованість в розмірі 6330,28 грн. (а.с.81). Судом першої інстанції встановлено, що зазначення періоду сплати у квитанції було здійснено після звернення до відділення банку для оплати заборгованості за опалення та гаряче водопостачання. Так, з оборотньо-сальдової відомості за період з 01.11.2005 року по 28.02.2014 року , сплати заборгованості починаючи з серпня 2013 не вбачається.

Висновок суду першої інстанції про те, що перебіг позовної давності переривався вчиненням відповідачами дій, що свідчить про визнання ними свого боргу і з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума боргу за період з 01.11.2005 року по 28.02.2014 року в розмірі 5073,60 грн., є законним і обгрунтованим.

Доводи апеляційної скарги відповідачів про те, що суд першої інстанції незаконно послався на частину 1 статті 264 ЦК України, не заслуговують на увагу, оскільки частиною 1 статті 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Із приписів статті 264 ЦК України вбачається, що з точки зору переривання строку давності, до зазначених у ч. 1 ст. 264 ЦК України дій можуть належати не лише дії формального характеру, а й будь-які фактичні дії, що свідчать про визнання зобов'язаною особою боргу (часткове погашення боргу, повне або часткове визнання претензії, прохання про відстрочку виконання, сплата процентів за основним боргом).

Доводи апеляційної скарги відповідачів про те, що оплачена ними заборгованість в розмірі 6330,28 грн. не свідчить про визнання ними боргу за період з 01.11.2005 року по 01.02.2014 року, а свідчить про визнання боргу тільки за період з 01.08.2010 року по 01.08.2013 року, не заслуговують на увагу, оскільки як було встановлено в судовому засіданні суду першої інстанції, зазначення періоду у квитанції було здійснено після звернення до відділення банку для оплати заборгованості за опалення та гаряче водопостачання. З оборотно-сальдової відомості за період з 01.11.2005 року по 28.02.2014 року сплати заборгованості починаючи з серпня 2013 року не вбачається (а.с. 77-80).

Апеляційний суд не бере до уваги також інші доводи апеляційної скарги відповідачів, оскільки суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які уклалися між сторонами і дав їм належну правову оцінку.

Виходячи із встановлених судом обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального закону, тому апеляційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 21 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: