Постанова № 38539053, 29.04.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2014 р. Справа № 5017/3297/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Ліпчанської Н.В.

Суддів: Мацюри П.Ф., Ярош А.І..

При секретарі судового засідання Молодові В.С.

За участю представників сторін:

від позивача - Бровкін І.О., довіреність № 20/7-1339, дата видачі : 26.11.13р.

від відповідача - Капран Г.А., довіреність № б/н, дата видачі : 23.07.13р.

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 31 березня 2014 року

у справі № 5017/3297/2012

за позовом Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс"

про стягнення 58747,10 грн..

Встановив:

В листопаді 2011 року Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт" (Далі-Порт) звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до ТОВ „Євро Сервіс" (Далі-Товариство) про стягнення заборгованості в сумі 58747,10грн. за договором №КД-15396 від 01.11.2011року про спільне використання електричних мереж.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17 грудня 2012 року (суддя Мостепаненко Ю.І.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Господарський суд стягнув з Товариства вказану суму заборгованості та 1609,50грн. витрат по сплаті судового збору (т.1. а.с. 78, 81).

На виконання рішення господарського суду 02 січня 2013 року виданий відповідний наказ (Т.1. а.с.83).

28.10.2013 року до господарського суду Одеської області від Товариства надійшла скарга на дії другого Приморського відділу ДВС Одеської області міського управління юстиції, в порядку ст.121-2 ГПК України.

Товариство просить суд, визнати незаконною постанову №13-12/433 від 08 серпня 2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, та зобов'язання другого Приморського відділу ДВС Одеської області міського управління юстиції зняти арешт та заборону відчуження нежитлових будівель по вул. Дача Ковалевського16 в м.Одесі, які складаються із нежилих будівель під літерою „А", літерою „Б" загальною площею 198,8 кв.м., які розташовані на земельній ділянці 0,3777 га. кадастровий №5110136900:019:0015 та зобов'язати ДВС не проводити стягнення на вказані нежитлові будівлі (т.1. а.с.110-111).

В запереченнях на скаргу, другий Приморський відділ ДВС вказує на те, що керуючись ст.ст.17-19; 25 Закону України „Про виконавче провадження" винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження . У зв'язку з невиконанням боржником самостійно рішення суду, державним виконавцем на підставі ст. 27 Закону України „Про виконавче провадження" розпочато примусове виконання рішення суду.

Згідно з ч.1 ст.52 Закону України „Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Частиною першою ст.57 Закону встановлено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Таким чином, при здійсненні державним виконавцем дій при виконанні рішення суду, були дотримані встановлені строки, усі документи виконавчого провадження, направлялись на адресу боржника, стягувача згідно зі ст. 31 Закону, проведені державним виконавцем дії не порушують права та законні інтереси сторін, третіх осіб (т.1 а.с. 165-168).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31 березня 2014року (суддя Гут С.Ф.) задоволена скарга Товариства.

Господарський суд скасував постанову другого Приморського відділу ДВС Одеського обласного міського управління юстиції від 08.08.2013року №13-12/433 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, та зобов'язав зняти арешт та заборону відчуження нежитлових будівель №16 по вул. Дача Ковалевського в м.Одесі, які складаються з нежитлових будівель під літерами „А" та „Б" загальною площею 198,8 кв.м., що розташовані на земельній ділянці 0,3777га., а також зобов'язав другий Приморський відділ ДВС Одеського міського управління юстиції не проводити стягнення на зазначені нежитлові будівлі.

Мотивуючи винесену ухвалу, господарський суд дійшов висновку про те, що постанова державного виконавця від 08.08.2013р.прийнята з порушенням норм, чинного законодавства, оскільки були відсутні жодні правові підстави для її винесення.

Не погоджуючись із ухвалою місцевого господарського суду, Порт звернувся із апеляційною скаргою,в якій просить її скасувати, та відмовити в задоволенні скарги товариства на дії державного виконавця другого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2012р. по справі №5017/3297/2012 виданий наказ від 02 січня 2013 року про стягнення з ТОВ «Євро-Сервіс» на користь Порту - 58747,10 грн. заборгованості та 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

За заявою Порту від 17.01.2013р. №020/2-56 другим Приморським відділом ДВС Одеського міського управління юстиції, відкрито виконавче провадження згідно постанови ВП №36393434 від 01.02.2013р. (т.2 а.с.10-12)

В даній постанові державним виконавцем вказано про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у 7-денний строк з моменту винесення постанови та зазначено, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення суду, буде розпочато примусове виконання цього рішення із стягненням із боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

08.02.2013 р. старшим державним виконавцем відділу відповідно до вимог ст.28 Закону України „Про виконавчу службу" винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору.

У зв'язку з відсутністю відомостей щодо наявності майна боржника, державним виконавцем надані запити до Державної податкової служби України щодо реєстрації за боржником рахунків, до 1-го МРВ УДАІ щодо реєстрації автотранспортних засобів, до Управління Держкомзему у м. Одесі щодо реєстрації земельних ділянок, до КП „ОМБТУ та РОН" щодо реєстрації нерухомого майна.

13.06.2013 р. до Відділу ДВС надійшла від Порту заява про прийняття до виконання наказу №5017/94/2012/ Господарського суду Одеської області від 14 березня 2012 р. про стягнення з Товариства на користь Порту заборгованості в сумі 96.000,00 грн.

Постановою ДВС від 21 червня 2013 р. на підставі ст.33 Закону України «Про виконання провадження» виконавчі провадження №433 та 752 за двома наказами об'єднанні у зведене виконавче провадження за №433 на загальну суму 156.356.6 грн. (т.1 а.с.179).

01.08.2013 р. до відділу ДВС надійшов лист від Порту в якому повідомлялось про те, що Товариство придбало у власність на підставі договору купівлі - продажу від 05.07.2012 р. (посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1 реєстровий №406) не житлові будівлі №16 по вул. Дача Ковалевського в м. Одесі під літерами „А" і „Б" загальною площею 198,80 кв. м., які розташовані на земельній ділянці 0,3777 га. Кадастровий номер 5110136900:41:019:0015.

Відповідно до вимог ст.. 1 Закону України „Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження по примусовому виконанню рішень суддів та інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначеним цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою ст.11 вказаному Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Одним із заходів примусового виконання рішень, відповідно до п.1 ст.32 Закону є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника.

Згідно з ч.1 ст.52 Закону України „Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Частиною першою ст.57 Закону встановлено, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Таким чином, для забезпечення виконання рішень суду про стягнення боргів з Товариства, 08.08.2013 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №В - 12/433, згідно якої накладений арешт на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме: нежитлові будівлі номерів по вул. Дача Ковалевського в м. Одесі, які складаються із нежитлових будівель під літерами „А" та „В" загальною площею 198,8 кв. м., які розташовані на земельній ділянці 0,3777 га. кадастровий номер 5110136900:41:019:0015.

Слід також зазначити, що згідно вимог ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний надати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, рахунки в банківських та фінансових установах, своєчасно з'явитись за викликом державного виконавця, письмово повідомляти державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Згідно ст..124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст..4-5 Господарського процесуального Кодексу України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Враховуючи викладене, а також ті обставини, що рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2012р. боржником до теперішнього часу не виконано, судова колегія вважає, що дії державного виконавця Другого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», з дотриманням встановлених Законом строків, не порушують законні інтереси сторін, третіх осіб, а тому правових підстав для задоволення скарги Товариства, у господарського суду не було.

З огляду на вищенаведене, а також приймаючи до уваги положення п.2 ч.1 ст.104 ГПК України, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини що мають значення для справи, а тому ухвала господарського суду Одеської області від 31.03.2014р. у справі №5017/3297/2012 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст.ст.99, 103 п.1, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Постановив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 31.03.2014р. по справі № 5017/3297/2012 - скасувати.

Відмовити в задоволенні скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс" на дії державного виконавця другого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 06.05.2014р.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя А.І. Ярош