Рішення № 38538141, 05.05.2014, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

05.05.2014

Справа №2/489/136/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2014 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Губницького Д.Г., при секретарях Наумкіній І.М, Іваницькій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, яким просив в рахунок погашення заборгованості відповідачки за договором позики від 23 лютого 2013 р., яка станом на 12 жовтня 2013 р. становить суму 209742 грн. (з яких 207818 грн. боргу, 1924,89 грн. 3% річних), звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок загальною площею 74 кв.м., житловою 50 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 шляхом продажу з прилюдних торгів за ціною встановленою незалежним суб'єктом оціночної діяльності на момент реалізації. Також просив відшкодувати сплачений судовий збір 2097,43 грн.

Вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка порушила умови нотаріального посвідченого договору позики, прострочивши погашення позики за щомісячним графіком платежів, направлена їй письмова вимога про усунення порушення зобов'язання, залишилася без задоволення.

Надалі, позовні вимоги були уточнені щодо номеру будинку - НОМЕР_2 замість НОМЕР_3 (а.с.75).

У березні 2014 р. позивач подав заяву про збільшення позовних вимог - суми основного боргу 265096 грн. станом на 24 березня 2014 р. у зв'язку з інфляційними знеціненням валюти позики - гривні у порівнянні до еквівалента долара США на момент пред'явлення позову та теперішнього (а.с.89,90).

В судовому засіданні позивач з представником позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Уточнили, що остаточний розмір заборгованості в заяві від 24 березня 2014 р. визначена станом саме на 24 березня 2014 р. Стосовно різниці між заявленою сумою боргу 26000 доларів США та зазначеною у вимозі від 03 вересня 2013 р. у 22000 доларів США, представник пояснив, що сплата різниці у 4000 доларів повинна була бути здійснена ОСОБА_3 до 05 вересня 2013 р. за усною домовленістю, чого вона не дотрималася, тому загальна сума боргу є саме 26000 доларів США.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, її представник позов не визнала, обґрунтування висловлених заперечень не пояснила.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, показання свідка - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини.

23 лютого 2013 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договір позики, за умовами якого ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_3 підтвердила (п.2.1) прийняття грошової суми еквівалентної 26000 доларів США, що за курсом НБУ становило 207818 грн., зобов'язавшись її повернути по 25 серпня 2013 р. щомісячними платежами: у березні - липні 2013 р., день сплати 25 число, в еквіваленті по 1000 доларів США за курсом НБУ, а у серпні 2013 р., день сплати 25 число, еквівалент 21000 доларів США за курсом НБУ.

Згідно п. 5.3.2. договору позики, позичальник зобов'язується своєчасно повернути позику в строки та на умовах, що передбачені договором. Відповідно до п. 6.3. у разі несвоєчасного повернення позики, повністю або частково, позичальник зобов'язаний сплатити неповернуту суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від такої простроченої суми за кожен день такого прострочення.

Договір позики посвідчений призваним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №302 (а.с. 14-17).

Також 23 лютого 2013 р. між тими ж сторонами у забезпечення ОСОБА_3 зобов'язань за договором позики від 23 лютого 2013 р. було укладено договір іпотеки, посвідчений тим самим нотаріусом за реєстровим № 303, за умовами якого ОСОБА_3 передала в іпотеку ОСОБА_2 належний їй на підставі договору дарування від 27 грудня 2006 р., реєстровий №3555, житловий будинок по АДРЕСА_1, що має наступні характеристики: житловий будинок літ. А загальною площею 74,0 кв.м., житловою площею 50,0 кв.м., літня кухня літ. Б, споруди №2, огорожі №3,4,5,6, розташований на земельній ділянці, яка належить до земель державної власності. Сторони оцінили предмет іпотеки у 360000 грн., що еквівалентно на день укладання договору іпотеки 45056 доларів США (п.2.1)

Згідно п. 5.2. договору іпотеки, у разі порушення основного зобов'язання або умов цього договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень, в якій зазначається зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж 30 денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 5.3. договору іпотеки звернення стягнення може бути здійснено шляхом передбаченим Законом України «Про іпотеку».

У відповідності до п. 5.8. договору іпотеки іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання в разі повного або часткового неповернення у встановлені в договорі позики строки суми позики.

Договір іпотеки укладений без випуску заставної (п.8.2.). Всі повідомлення здійснюються рекомендованими листами або телеграмами (п.8.10).

Приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 у зв'язку з укладанням договору іпотеки вчинена заборона відчуження вказаного житлового будинку.

Як встановлено судом, в тексті договору іпотеки була допущена технічна помилка: у написанні номеру житлового будинку, що є предметом іпотеки - замість НОМЕР_2 в договорі зазначено НОМЕР_3. Це суду підтвердила і допитана як свідок приватний нотаріус ОСОБА_4, а також пояснила, що до примірників договору, окрім примірника відповідачки, були внесені відповідні виправлення засвідчені її підписом та печаткою (а.с.58-63).

04 вересня 2013 р. на адресу відповідачки зазначену в договорах позики та іпотеки було направлено письмова вимога від 03 вересня 2013 р. про повернення до 08 жовтня 2013 р. суми неоплачених частин позики - за липень 2013 р. в еквіваленті 1000 доларів США, та за серпень 2013 р. в еквіваленті 21000 доларів США на загальну суму 22000 доларів США в еквіваленті за курсом НБУ на день сплати (а.с.24-26). Дану вимогу адресатом отримано 12 вересня 2013 р. (а.с. 27). Аналізуючи цей документ, суд приходить до висновку, що станом на 03 вересня 2013 р., тобто по закінченню строку виконання зобов'язань за договором позики, позивач визнавав наявність боргу перед ним в еквіваленті 22000 доларів США.

Втім, терміном (ч. 2 ст. 251, ч. 2 ст. 252 ЦК України) встановленим даною вимогою не витримано 30 денний строк (ч. 1 ст. 251, ч. 1 ст. 252 ЦК України) встановлений позивачем іпотекодавцю для усунення порушень за договором позики.

Однак, як роз'яснено у п. 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя.

За правилами ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого іпотекою, передбачені Законом України «Про іпотеку».

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

За змістом ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому, у резолютивній частині рішення суду, яким вирішено спір про звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку», має бути зазначено: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Суд вважає, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими. Відповідачка не спростувала порушення нею зобов'язань за договором позики від 23 лютого 2013 р., що є підставою за ст. 7 Закону України «Про іпотеку» та договором іпотеки від 23 лютого 2013 р. для задоволення позовних вимог в цій частині (п. 5.8)

Технічна помилка за текстом договору іпотеки в зазначенні адреси предмети іпотеки не перешкоджає суду достовірно ідентифікувати його зі змісту правовстановлюючого документу іпотекодавця і інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо житлового будинку по АДРЕСА_1, який є предметом обтяження за договором іпотеки від 23 лютого 2013 р., реєстровий № 303, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (а.с.64).

Відповідно до вимоги від 03 вересня 2013 р. про усунення відповідачкою порушень зобов'язань за договором позики, позивач самостійно визначив зміст порушених ОСОБА_3 зобов'язань - розмір заборгованості позивачки перед ним становить чергові частини погашення позики за липень 2013 р. в еквіваленті 1000 доларів США та за серпень 2013 р. в еквіваленті 21000 доларів США. Цей допустимий та належний доказ спростовує твердження позову про розмір заборгованості за договором позики в сумі усієї позики, еквівалентної 26000 доларів США (а.с.26). Пояснення представника позивача про існування домовленості не оформленої документально про погашення відповідачки 4000 доларів США до 05 вересня 2013 р., судом не приймаються за наявності належного письмового доказу - вказаної вимоги від 03 вересня 2013 р.

Отже, складовою загальної заборгованості відповідачки станом на 24 березня 2014 р., як визначив позивач (а.с. 89), є еквівалент 22000 доларів США боргу за договором позики за курсом НБУ на дану дату 10,196 грн. за 1 долар США (22000 х 10,196), тобто 224312 грн.

Крім того, за договором позики від 23 лютого 2014 р. (п.6.3) позивач має право на отримання від відповідачки неповернутої суми позики з урахуванням 3% річних.

Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою (сума боргу х 3% х кількість днів прострочення / 365 днів). Кінцевою датою розрахунку 3% річних в позові визначено 9 число жовтня 2013 р.

Прострочення грошової суми еквівалентом 1000 доларів США за курсом НБУ за липень 2013 р. має період з 26 липня (дня наступного за днем погашення частини позики за договором) по 09 жовтня 2013 р. Курс 1 долара США за даними НБУ на 25 липня 2013 р. становить 7,993 грн. Розмір заборгованості складає 7993 грн. (1000 х 7,993) Кількість днів прострочення 76 днів.

7993 грн. х 3% х 76 днів/365 днів = 49,93 грн.

Прострочення грошової суми еквівалентом 21000 доларів США за курсом НБУ за серпень 2013 р. має період з 26 серпня (дня наступного за днем погашення частини позики за договором) по 09 жовтня 2013 р. Курс 1 долара США за даними НБУ на 25 серпня 2013 р. становить 7,993 грн. Розмір заборгованості складає 167853 грн.(21000 х 7,993) Кількість днів прострочення 45 днів.

167853 грн. х 3% х 45 днів/365 днів = 620,83 грн.

Отже, сума 3% річних за прострочення ОСОБА_3 виконання зобов'язання за договором позики становить 670,76 грн.

Тому позов в частині визначення заборгованості ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково.

Позивачем при пред'явленні позову до суду оплачено судовий збір в розмірі 1% від його ціни - 2097,43 грн. Збільшуючи розмір позовних вимог щодо розміру загальної заборгованості до 267020,89 грн. (1% складає 2670,21 грн.), позивач не доплатив судовий збір в розмірі 572,78 грн. Позовні вимоги задоволені на загальну суму 224982,76 грн (1% - 2249,83 грн.). Згідно ст. 88 ЦПК України пропорційно частині задоволених позовних вимог позивачу з відповідачки слід присудити суму оплаченого судового збору у 2097,43 грн., а неоплачений судовий збір слід стягнути зі сторін в дохід держави в пропорції: з позивача (2670,21 -2249,83) 420,38 грн., а з відповідачки (2249,83 - 2097,43) 152,40 грн.

Керуючись ст.212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

На погашення заборгованості ОСОБА_3, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, перед ОСОБА_2 за договором позики, реєстровий №302 посвідченим 23 лютого 2013 р. приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, у розмірі 224982,76 грн., з яких :

заборгованість за договором позики 224312 грн.

3% річних 670,76 грн.

звернути стягнення на житловий будинок по АДРЕСА_1, що має наступні характеристики: житловий будинок літ. А загальною площею 74,0 кв.м., житловою площею 50,0 кв.м., літня кухня літ. Б, споруди №2, огорожі №3,4,5,6, що належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом проведення прилюдних торгів, з визначенням початкової ціни на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у 2097,43 грн. і в дохід держави 152,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у 420,38 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в тому ж порядку і в той самий строк, який обраховується з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.Г. Губницький