Ухвала суду № 38531835, 26.09.2013, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа №: 653/2743/13-ц

Провадження № 2/653/992/13

УХВАЛА

26.09.2013 Генічеський районний суд Херсонської області

в особі головуючого судді Берлімової Ю.Г.

за участю секретаря Харченко Е.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ :

16 вересня 2013 року представником відповідачки до суду надана заява про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з охороною, зберіганням та утриманням безпідставно набутого майна, в зв'язку з тим, що в провадженні Генічеського районного суду, Херсонської області (суддя Хоменко В.Г.) перебуває аналогічна справа, позивачкою також була подана заява про забезпечення позову, яка їй була повернута, як така що не відповідає вимогам ЦПК. Крім того, рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 14 травня 2013 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 25 червня 2013 року, ОСОБА_3 та її сім'ю виселено з житлового будинку по АДРЕСА_1. Таким чином, суд безпідставно відкрив провадження по даній цивільній справі та вжив заходи забезпечення позову, без передбачених Законом підстав, обмеживши права ОСОБА_1

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_2 підтримав свою заяву, доповнивши, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися при наявності дійсного спору між сторонами та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, крім того заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими вимогами, доказів цього позивачка не надала.

Позивачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти скасування заходів забезпечення позову, оскільки в провадженні судді Хоменко В.Г. перебуває цивільна справа з іншими позовними вимогами, про те що є ухвала про повернення заяви про забезпечення позову вони не знали. Вважають, що існує реальна загроза невиконання рішення суду по цій справі, оскільки відповідачка проживає в Росії і цей житловий будинок має намір продавати, про що неодноразово заявляла.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони, суд приходить до наступного.

ОСОБА_3 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою до ОСОБА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що в 2003 році до неї звернулася відповідачка та запропонувала доглядати до смерті її мати ОСОБА_5, яка була безпорадною людиною та потребувала стороннього догляду та опіки, за це вона оселиться в її будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1. При цьому ОСОБА_5 обіцяла їй цей будинок, за те, що вона буде доглядати за нею до смерті, передавши їй всі правоустановчі документи на будинок, але договір довічного утримання укладений та посвідчений нотаріально не був, через її юридичну необізнаність. Виходячи з цього, вона з 15 травня 2003 року до 19 січня 2006 року фактично довічно утримувала (доглядала) нині померлу ОСОБА_5, а юридично здійснювала їй послуги та догляд, як безпорадній людині та утримувала садибу відповідачки, як майно безпідставно нею набуте. Це утримання визначалося у тому числі і в проведенні поточних, капітальних та відновлюваних ремонтах даного житлового будинку, прибудинкових будівель та споруд садиби. Але, як стало відомо після смерті ОСОБА_5 19 січня 2006 року, цей будинок вже був відчужений дочці померлої, відповідачці по справі, в 1992 році за договором дарування. Таким чином її ввели в оману, будинок вона не отримала, в зв'язку з чим вона понесла збитки на загальну суму 61002 грн., просить стягнути ці збитки з відповідачки.

13 вересня 2013 року за заявою позивачки ухвалою суду було забезпечено позов по даній справі, накладено арешт на нерухоме майно належне відповідачці, розташоване за адресою: Херсонської області, м. Генічеськ, вул. Зелена, 36, заборонено здійснення будь-яких дій пов'язаних з відчуженням даного майна.

Частина 3 ст. 154 ЦПК України передбачає, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Згідно ч. 5 ст. 154 ЦПК України питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Крім того, Пленум Верховного суду України в п. 4 своєї Постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тому, враховуючи вищевикладене, а також те, що при забезпеченні позову цивільне процесуальне законодавство в однаковій мірі захищає інтереси як позивача, так і відповідача, законні права якого не можуть бути порушені, суд вважає, що заява про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню, так як при її розгляді в судовому засіданні стало відомо, що є рішення судів, які набрали законної сили, про виселення позивачки з даного житлового будинку, зі змісту яких вбачається, що позивачка є наймачем, тому посилання позивачки та її представника на те, що відповідачка проживає в іншій країні та має намір продати цей будинок, судом не приймається до уваги, оскільки це нерухоме майно ні є предметом спору, а доказів співмірності даного забезпечення позову із заявленими вимогами, а також доказів реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду ними не надано.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 151-154 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 13 вересня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з охороною, зберіганням та утриманням безпідставно набутого майна, а саме: накладений арешт на все нерухоме майно, будівлі та споруди, яке належить відповідачу ОСОБА_1, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а також заборону здійснення будь-яких дій пов'язаних з відчуженням житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Копію ухвали надіслати сторонам, після набрання чинності надіслати копію ухвали ДВС Генічеського РУЮ в Херсонській області.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Херсонської області через Генічеського районний суд в термін 5 днів з дня оголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Генічеського районного суду Херсонської області Ю. Г. Берлімова