Ухвала суду № 38531361, 24.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року Справа № 7827/13/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Улицького В.З.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області на постанову Маневицького районного суду Волинської області від 04.04.2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в квітні 2011 року звернувся з позовом в суд до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області (далі-УПФУ) та просив зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату додаткову щомісячну пенсію згідно статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 25% мінімальної пенсії за віком за період з жовтня 2010 року.

Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 21 березня 2012 року адміністративний позов за період по 13.10.2010 року залишено без розгляду.

Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 04.04.2012 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано УПФУ здійснити перерахунок та виплатити позивачу додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ч.2 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 14.10.2010 року по 22.07.2011 року, з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум. В решті позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням УПФУ подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову Маневицького районного суду Волинської області від 04.04.2012 року скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на постанову Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», та доводиться непоширенням на дані правовідносини ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів, у відповідності до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу УПФУ слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних міркувань.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечувалось, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, одержує пенсію по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області.

Відповідно до вимог ч.2 ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до 3 категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу доплата до пенсії виплачувалась згідно постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи» в розмірі 10,50 грн. Тобто така доплата проводилась не на рівні мінімальної заробітної плати, як це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 3 категорії призначалась розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Однак згідно положення ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають не постанови Кабінету Міністрів України, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача згідно ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком за період з 14.10.2010 року по 22.07.2011 року включно із врахуванням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, а тому позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Маневицького районного суду Волинської області від 04.04.2012 року у справі № 0311/1943/12 - без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя В.З. Улицький