Постанова № 38531292, 30.04.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року Житомир справа № 806/1621/14

категорія 10.1

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чуднівському районі до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "За врожай" про стягнення 32863,18 грн,-

встановив:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чуднівському районі Житомирської області звернулось до суду з позовом про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "За врожай" (далі - СТОВ "За врожай") 32863,18 грн капіталізованих платежів.

Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила розглядати справу в порядку письмового провадження. Про що надала відповідну заяву.

Представник відповідача до суду не прибув повторно, хоча про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до частини 4 статті 33, частини 11 статті 35 КАС України, вважається повідомленим належним чином, оскільки судова повістка направлялася за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, відповідно до частини 6 статті 128 КАС України.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.55 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за рішенням засновників від 17.12.2013, СТОВ "За врожай" перебуває в стані припинення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом ч.3 ст.110 ЦК України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 2 статті 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним ст.1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон України № 1105-XIV).

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

В силу вимог п.2 ч.2 ст.45 Закону № 1105-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду. За змістом статей 15, 46 цього Закону Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється, зокрема, за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Цією нормою законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й з інших підстав, передбачених законодавством).

Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідні виплати майбутніх платежів, коли страхувальник припинить свою діяльність та не буде сплачувати страхові внески.

Відповідно до п.3 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. N 765 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, який застосовується до спірних правовідносин за аналогією, капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Встановлено, що позивач проводить виплати потерпілому ОСОБА_1, який отримав травму на виробництві, працюючи на СТОВ "За врожай".

Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чуднівському районі Житомирської області № 0627/466/466/10 від 29 березня 2013 р. призначено потерпілому ОСОБА_1 перераховану щомісячну грошову суму в розмірі 268,49грн.

Сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілим від трудового каліцтва, отриманого на СТОВ "За врожай", становить 32863,18 грн, що підтверджується письмовими доказами.

Відповідач заперечення проти позову чи докази сплати вказаної суми боргу суду не надав.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, не стягуються.

Керуючись ст. ст.71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -,

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "За врожай" (код ЄДРПОУ 03746036) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чуднівському районі Житомирської області (р/р 37172401900630, МФО 811039, код 25924060) 32863,18 грн капіталізованих платежів.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Панкеєва