Постанова № 38529896, 16.04.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №813/2537/14

16 квітня 2014 року Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кузана Р.І.,

з участю секретаря судового засідання Перчак С.В.,

представника позивача Борис Т.В.,

відповідача ОСОБА_2,

представник відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Червоноградського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення коштів,

в с т а н о в и в:

Червоноградський міський центр зайнятості звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно виплаченої йому допомоги по безробіттю в сумі 6051,56грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітний та одержуючи допомогу по безробіттю, всупереч вимог частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" при зверненні до центру зайнятості за отриманням статусу безробітнього приховав наявність укладеного ним з ТзОВ "Астеліт" договору цивільно-правового характеру. У результаті цього, відповідачу без належних підстав було виплачено допомогу з безробіття в загальній сумі 6051,56 грн. Вважає, що безпідставно виплачена сума допомоги по безробіттю підлягає стягненню з відповідача, оскільки в добровільному порядку він відмовляється її повернути.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив. Зазначив, що на момент перебування на обліку у Чеовоноградському центрі зайнятості не отримував винагороди за виконання взятих на себе зобов'язань по цивільно-правовому договору з ТзОВ «Астеліт» та не надав вказаному товариству послуг, відтак вважає даний позов безпідставним та просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив. Вказав, що сама по собі наявність договірних відносин цивільно-правового характеру його довірителя з ТзОВ «Астеліт» не свідчить про відсутність підстав для отримання ним допомоги по безробіттю, оскільки відповідно до довідки вказаного товариства № 556/1 від 06.02.2014р. відповідачем послуги по такому договору фактично не надавались та дохід не отримувався. З цих підстав просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

ОСОБА_2 перебував на обліку у Червоноградському міському центрі зайнятості як безробітний з 24.12.2012р. по 04.02.2013р. та з 25.03.2013р. по 15.11.2013р. Статус безробітного відповідачу надано на підставі його заяв від 24.12.2012р. та від 25.03.2013р. У вказаних заявах ОСОБА_2 зазначив про те, що не має постійного чи тимчасового заробітку, зокрема за договорами цивільно-правового характеру, права на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років або інших передбачених законодавством доходів, не є членом особистого селянського господарства, не є фермером або членом сім'ї фермера, що бере участь у виробництві, не зареєстрований як фізична особа-підприємець, не належить до громадян, які забезпечують себе роботою самостійно, йому не призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею З-річного (6-річного) віку. У додатках № 1 та № 2 до цих заяв ОСОБА_2 підтвердив, що на момент звернення до центру зайнятості не займається жодним із видів діяльності, що визначені ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", а також погодився, що у випадку якщо до центру зайнятості надійдуть дані з інших джерел про подання ним недостовірних даних, зобов'язується повернути незаконно отримані кошти. На підставі таких заяв відповідача його, згідно з наказами Червоноградського міського центру зайнятості, було взято на облік у центрі зайнятості та надано статус безробітного, а також призначено допомогу по безробіттю.

Відповідно до розрахунку суми позовних вимог, за період з 24.12.2012р. по 03.02.2013р., з 01.04.2013р. по 31.08.2013р. та з 29.10.2013р. по 14.11.2013р. відповідачу виплачено допомогу з безробіття на загальну суму 6051,56 грн. Розмір виплаченої допомоги не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до положень ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, не потребує доказуванню.

На виконання повноважень, передбачених Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затверджених спільним наказом Держпідприємництва, ДПА та Держкомстату від 07.12.2005р. № 121/560/406, Солом'янським районним центром зайнятості на підставі запиту Червоноградського міського центру зайнятості проведено звірку (перевірку) достовірності отриманого доходу ОСОБА_2 від ТзОВ «Астеліт» в 4 кварталі 2012 року.

Результати вказаної перевірки оформлено актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1160 від 18.12.2013р., згідно з яким встановлено, що під час перебування ОСОБА_2 на обліку в центрі зайнятості як безробітного, такий перебував у цивільно-правових відносинах з ТзОВ «Астеліт» з 01.07.2012р. та отримував дохід на підставі цивільно-правового договору № АВ-3241306573 від 01.07.2012р., який на дату проведення перевірки діяв та не переривався. Перевірка проводилась за участю повноважного представника ТзОВ «Астеліт».

Вказане підтверджується наявним в матеріалах справи актом № 1160 від 18.12.2013р. та Податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку та утриманого з них податку, який подано до органу державної податкової служби ТзОВ «Астеліт».

З наведеного, судом встановлено, що відповідачем не повідомлено спеціалістів Червоноградського міського центру зайнятості про перебування у цивільно-правових відносинах з «Астеліт» з 01.07.2012р., як наслідок такому було надано статус безробітного, призначено та виплачено допомогу з безробіття за період з 24.12.2012р. по 03.02.2013р., з 01.04.2013р. по 29.08.2013р. та з 29.10.2013р. по 14.11.2013р. у сумі 6051 грн. 56 кой.

На підставі висновків Акта № 1160 від 18.12.2013р. керівник Червоноградського міського центру зайнятості виніс наказ № 4 від 16.01.2014р. про повернення коштів на зазначену вище суму. У зв'язку з цим ОСОБА_2 було надіслано вимогу №195/03 від 17.01.2014р. про необхідність повернення безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 6 051,56 грн.

Оскільки ОСОБА_2 у п'ятнадцятиденний термін з моменту отримання вимоги не повернув коштів у сумі 6051,56 грн., Червоноградський міський центр зайнятості звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступними положеннями законодавства України.

Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року № 5067-VI (далі - Закон № 5067.

Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону № 5067 безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно, що передбачено п.7 ч.1 ст.1 Закону № 5067.

Відповідно до ч.3 ст. 3 Закону № 5067 зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

Коло осіб, які належать до зайнятого населення, визначене ст.4 Закону № 5067, відповідно до ч.1 якої до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону № 5067 кожен має право на соціальний захист у разі настання безробіття, що реалізується шляхом: 1) участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, яке передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття; 2) надання безоплатних соціальних послуг, зокрема, інформаційно-консультаційних та профорієнтаційних, професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації з урахуванням попиту на ринку праці, сприяння у працевлаштуванні, зокрема, шляхом фінансової підтримки самозайнятості та реалізації підприємницької ініціативи відповідно до законодавства; 3) надання особливих гарантій працівникам, які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці; 4) надання додаткової гарантії зайнятості окремим категоріям населення, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці.

Частиною 1 ст.43 Закону № 5067 передбачено, що статусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; 2) інвалід, який не досяг встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та «;Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»; 3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

За приписами ч.2 ст.43 Закону № 5067 статус безробітного надається зазначеним у ч.1 цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Права зареєстрованих безробітних визначені ч.1 ст.44 Закону № 5067.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.44 Закону № 5067 зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.

Обов'язки застрахованих безробітних визначені ч.2 ст.44 Закону № 5067.

Згідно з п.4 ч.2 ст.44 Закону № 5067 зареєстровані безробітні зобов'язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у ч.1 ст.45 цього Закону.

При цьому, за правилами ч.3 ст.44 Закону № 5067 відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року № 1533-III (далі Закон № 1533) виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості

Аналогічні положення містить також Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307 (далі Порядок №307).

Так, згідно з пп. 8 п. 5.5 Порядку № 307, виплата по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості

Відповідно до п. 6.14. Порядку №307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Згідно з п. 6 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62 «Про затвердження Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним» (далі - Порядок № 60/62) у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз. 4, 19, 20 пп. 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. №198, територіальний орган припиняє реєстрацію зареєстрованих з дня:

- укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг);

- встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації;

- встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею 4 Закону України "Про зайнятість населення".

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України №1533, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

За положеннями ч. 3 ст. 36 Закону України №1533, сума виплаченого забезпечення та вартості надання соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що на день прийняття рішення по даній справі, вказана в позові сума боргу відповідачем добровільно не повернута.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не подано суду доказів на спростування доводів позовної заяви.

Щодо твердження ОСОБА_2, що за період перебування у договірних відносинах з ТзОВ «Астеліт» відповідач не отримував винагороди за виконання взятих на себе зобов'язань суд зазначає наступне.

Законом України "Про зайнятість населення" встановлено, що отримання винагороди не є єдиним та визначальним критерієм для віднесення особи до категорії зайнятого населення. Держава гарантує кожному право вільного вибору роду занять, у тому числі і не пов'язаних з виконанням оплачуваної роботи. Допомога по безробіттю виплачується безробітним, тобто тим, хто через відсутність роботи не має заробітку або інших, передбачених законодавством доходів і зареєстрований у державній службі зайнятості, як такий, що шукає роботу, готовий та здатний приступити до підходящої роботі. При цьому, за положеннями досліджуваних вище нормативних актів, наявність в особи чинного цивільно-правового договору, з можливістю отримання заробітку по ньому, виключає можливість надання такій особі статусу безробітного.

В матеріалах справи наявний договір № АВ-3241306573 від 01.07.2012р. про надання відповідачем оплачуваних послуг для ТзОВ «Астеліт». Вказаний договір вважається укладеним з моменту його підписання та діє до 30.06.2017р. (п. 4.1 Договору). Дострокове розірвання договору можливе з ініціативи Замовника шляхом надіслання Виконавцю текстового повідомлення (sms) про розірвання договору з подальшим блокуванням доступу на сайт Замовника (п. 4.2, 4.3 Договору).

З пояснень відповідача та його представника, наявного в матеріалах справи листа ТзОВ «Астеліт» № 1098 від 12.03.2014р. судом встановлено, що договір № АВ-3241306573 з ОСОБА_2 від 01.07.2012р. було розірвано на підставі п. 4.2 договору 04.11.2013р.

Крім цього, відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, ОСОБА_2 у 4 кварталі 2012 року отримав від ТзОВ «Астеліт» дохід в сумі 2260 грн.

З огляду на те, що ОСОБА_2 не повідомив центр зайнятості про факт укладення ним зазначеного вище договору та отримання по ньому винагороди, суд приходить до висновку, що виплачена йому допомога по безробіттю за період з 24.12.2012р. по 03.02.2013р. та з 01.04.2013р. по 14.11.2013р. в сумі 6 051, 56 грн. підлягає поверненню.

З урахуванням наведеного суд вважає, що позовні вимоги Червоноградського міського центру зайнятості є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями. 7-14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (80100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Червоноградського міського центру зайнятості (80100, Львівська область, м.Червоноград, вул. Паркова, 4А, ЄДРПОУ 22404092, р/р 37177301900019 в ГУДКСУ у м.Червонограді, МФО 825014, ЗКПО 22404092) 6051 (шість тисяч п'ятдесят одну) гривню 56 коп. отриманої допомоги з безробіття.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кузан Р.І.